Ігор Миронович Калинець – видатний поет і прозаїк, один із натхненників і активних учасників руху шістдесятників, автор самвидаву. Живе і працює у Львові. Почесний доктор Львівського національного університету імені Івана Франка.
Народився 9 липня 1939 р. в м. Ходорів на Львівщині у віруючій родині, де ретельно зберігалися українські національні традиції. У дитинстві був свідком масових репресій комуністичного режиму в Західній Україні. Зі шкільних років читав заборонених українських письменників – його світогляд виявився несумісним з офіційною ідеологією.
У 1956 р. закінчив середню школу й вступив на філoлoгічний фaкультет до Львівського університету імені Івана Франка.
Трудовий шлях Ігоря Калинця розпочався після випуску з університету: спершу займав посаду архіваріуса, пізніше був старшим науковим працівником Львівського обласного архіву, де пропрацював до арешту у 1972 р. Як стверджував сам поет, він і не думав ґрунтовно займатися літературною творчістю. В 1960-х рр. до Львова приїздили Іван Драч, Микола Вінграновський, Іван Дзюба, самвидавом поширювалися твори Василя Симоненка. Під впливом тої сміливої поезії Ігор Калинець вирішив створити першу і єдину видану за часів СРСР збірку своїх віршів «Вогонь Купала» (1966 р.), яка була з успіхом прийнята більшістю критиків. Через деякий час збірку вилучили з продажу, а потім і взагалі внесли до списків забороненої літератури. Ситуацію погіршував постійний тиск з боку спецслужб, за вказівкою яких Ігору Калинцю було відмовлено у вступі до Спілки письменників. Наступну збірку – «Відчинення вертепу», було вилучено з плану видавництва, тому подальші віршовані твори (9 збірок), які ввійшли до циклу «Пробуджена муза», публікувалися самвидавом або виходили у перекладі за кордоном. Саме тому твори І. Калинця відкрилися широкому загалу лише в 1991 р.
У січні 1972 року, в період масових арештів в Україні, була заарештована дружина Ігоря Калинця – Ірина Стасів-Калинець, а 11 серпня того ж року заарештовано й самого поета. КДБ намагався схилити його до співпраці або прилюдного каяття, пообіцявши звільнення. За свою громадянську позицію 1972 року Ігор Калинець отримав шість років суворих таборів і три роки заслання, які відбув на Північному Уралі і в Забайкаллі. В ув’язненні поет працював токарем і кочегаром. Після повернення з ув’язнення 1981 р. перестав писати вірші. Свою відмову від продовження поетичної діяльності пояснював тим, що висловив все, що бажав сказати. Реабілітували письменника, як і багатьох, лише 1990-го.
Працював у Львівській науковій бібліотеці імені Василя Стефаника, разом з дружиною брав участь у виданні культурологічного журналу «Євшан-зілля», який спонукав львів’ян до національного відродження України та збереження її духовно-культурної спадщини. Завершивши «поетичний шлях», Ігор Калинець розпочав публікувати дитячі твори, серед яких «Книжечка для Дзвінки» (1991), «Пан Ніхто» (1994), «Про дівчинку і квіти» (1995), «Дурні казки» (1996), «Різні-прерізні телеляківки», «Казки зі Львова» (2001), «Забави тістечок» (2004), «Небилиці про котика і кицю» (2005), «Данка і Крак» (2009) та багато інших. Казки друкувалися у часописі «Світ дитини», тому самому, який письменник читав ще у ранні роки.
З 1987 р. Ігор Калинець відіграє провідну роль у пробудженні вільного культурного і громадського життя Львова – він з дружиною організовують масові акції пам’яті, видатного поета Богдана-Ігоря Антонича, композитора Василя Барвінського. Бере участь у виданні неофіційного культурологічного журналу «Євшан-зілля», у створенні Товариства української мови імені Т. Шевченка. За книжку вибраних поезій «Тринадцять аналогій» (1992) був удостоєний Національної премія України імені Тараса Шевченка.
1990 року І. Калинець обраний депутатом Львівської обласної ради. За визначні заслуги в утвердженні національної ідеї, широку пропаганду українського слова 2005 року відомому поетові та громадському діячеві Ігореві Калинцю було присвоєно звання почесного громадянина Львова.
У 1977 році Ігор Калинець був нагороджений премією імені Івана Франка в Чікаго (США), у 1992 році поета вшанували премію імені Василя Стуса на батьківщині.
Його твори перекладені практично всіма європейськими мовами. 1997 року в серії «Українська література ХХ століття» в Харкові видано повну збірку віршів І. Калинця. В 2004 р. у перекладі Ігоря Калинця вийшов «Руський ліхтар, або Небо лемків» Єжи Герасимовича, з яким поета поєднувала тема руйнації української духовної культури другої половини ХХ століття. В 2010 р. видав «Знане і незнане про Антонича» – найбільш авторитетне і повне джерело біографії свого ідейного вчителя.
2017 – лавреат Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» за книгу «Молімось зорям дальнім».
Нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V ст. (2008) — за значний особистий внесок у розвиток національної культури, вагомі творчі здобутки і високий професіоналізм та з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та аматорів народного мистецтва.
За громадянську мужність у відстоюванні ідеалів свободи та справедливості, плідну літературну діяльність нагороджений Орденом Свободи (2009).
Указом Президента України Петра Порошенка «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 25-ї річниці незалежності України» (2016) Ігор Калинець був нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого IV ступеня. Однак він відмовився від нього на знак протесту проти, за його словами, «жорстокого зросійщення».
У січні 2022 року став Народним поетом України – за рішенням міжнародного журі таку нагороду одержують поети, відомі своєю визначною творчістю та подвижницькою діяльністю на благо України.
1 листопада 2023 Ігор Калинець став лауреатом премії імені Митрополита Андрея Шептицького.
29 листопада 2023 року в Національному академічному українському драматичному театрі імені Марії Заньковецької відбулося музично-театральне дійство «Україна. Хресна дорога» на тексти Ігоря Калинця, музика Віктора Камінського у виконанні Заслуженої академічної капели України «Трембіта».
Нині письменник пише дитячі казки та займається перекладами художньої літератури, зокрема з польської мови.
Твори письменника
Калинець І. Данка і Крак : казка / І. Калинець ; худож. О. Лозинський. – Львів : Піраміда, 2009. – 92 с. : іл. – (Піраміда казок).
Калинець І. Данка і Крак : повість / І. Калинець ; намалюв. М. Кошулінська. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2019. – 128 с. : іл.
Калинець І. Деякі пісеньки, бо всіх не можна скласти : колискова ; Пісеньки про моє місто ; Пісеньки про моє «я» ; Квіткові пісеньки ; Зухвалі пісеньки / І. Калинець ; худож. І. Ключковська та ін. – Львів : Світ, 2002. – 64 с. : іл. – (Молодий «Світ» України).
Калинець І. Дурні казки / І. Калинець, іл. Т. Савельєвої. – Львів : Каменяр, 1996. – 47 с. : іл.
Калинець І. Забави Тістечок / І. Калинець ; худож. О. Шингур. – Львів : Друкарські куншти, 2004. – 24 с. : іл.
Калинець І. Ігор Калинець – дітям / І. Калинець ; іл. В. Ковальчук. – Львів : Апріорі, 2020. – 136 c. : іл.
Калинець І. Книжечка для Дзвінки : вірші та казка / І. Калинець ; передм. Н. Кир’ян ; худож. Н. Кохаль. – Київ : Веселка, 1991. – 48 с. : іл.
Калинець І. Майже казки, або повернення Діви Марії / І. Калинець ; худож. З. Юськів. – Львів : Монастир Монахів Студитського Уставу: Свічадо, 1997. – 32 с. : іл.
Калинець І. Небилиці про котика і кицю / І. Калинець ; худож. В. Ковальчук. – Львів : Аверс, 2005. – 16 с. : іл.
Калинець І. Пан Ніхто : довга казка / І. Калинець ; іл. О. Погрібної-Кох, Ю. Коха. – Стрий : Щедрик, 1994. – 69 с. : іл.
Калинець І. Поезії / І. Калинець ; вступ. сл. Е. Соловей. – Львів : Піраміда, 2008. – 606 с. : портр. – (Бібліотека Шевченківського комітету).
Калинець І. Про дівчинку і квіти : казки / І. Калинець ; худож. С. Іванов. – Київ : Веселка, 1995. – 39 с. : іл.
Калинець І. Різні прерізні телеляківки : вірші для дітей / І. Калинець ; худож. О. Борисенко. – Львів : Українські технології, 2001. – 28 с. : іл.
Калинець І. Терновий колір любові : мала книжка любовної лірики / І. Калинець. – Київ : Факт, 1998. – 116 с. – (На схилі тисячоліття).
Калинець І. Ці квіти нестерпні : малий поет. зільник / І. Калинець. – Київ : Факт, 2000. – 93 с.
*******
Калинець І. Котик / І. Калинець // Малятко. – 2021. – № 11. – С. 9.
Калинець І. Соляник та інші : казка для дітей / І. Калинець ; мал. В. Дунаєвої // Малятко. – 2017. – № 6. – С. 4-5.
Про письменника
Більчук М. Ігор Калинець / М. Більчук // Українські та зарубіжні письменники / М. Більчук. – Тернопіль, 2007. – С. 66-67.
Ігор Калинець // Література України : Фольклор. Літописи. «Історія Русів». Л-ра 17-18 ст. Л-ра 19-20 ст. «Розстріляне відродження». Письменники діаспори / авт.-упоряд. В. М. Скляренко, Я. О. Батій ; худож.-іл. Г. В. Беззубова. – Харків, 2006. – С.254-255. – (Дитяча енциклопедія).
Ігор Калинець // Дивосвіт «Веселки» : антол. л-ри для дітей та юнацтва в 3 т. Т. 3 : українська література / упоряд. та бібліогр. довідка Б. Й. Чайковського та ін. ; худож. оформ. М. С. Пшінки. – Київ, 2005. – С. 394-395.
Ігор Калинець // Живиця : хрестоматія укр. літ. 20 ст. Кн. 2 / за ред. М. М. Конончука ; упоряд. М. М. Конончук та ін. – Київ, 1998. – С. 497-501.
Ігор Калинець // Історія української літератури ХХ століття. У 2 кн. : Кн. 2 : друга половина ХХ століття / за ред. В. Г. Дончика. – Київ, 1998. – С. 167-170.
Ігор Калинець // Українська література : довід. для абітурієнтів та школярів / упоряд. В. А. Мелешко [та ін.]. – Київ, 2012. – С. 467-568.
Ігор Калинець // Українське слово : хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст. У 4 книгах : Кн 4 / упоряд. В. Яременко. – Київ, 2001. – С. 194-195.
Ігор Калинець // Усі українські письменники : довід. / упоряд. Ю. І. Хізова, В. В. Щоголева. – Харків, 2007. – С. 281-282. – (Іду на урок).
Ігор Калинець // Усі українські поети / упоряд. Ю. І. Хізова, В. В. Щоголева. – Харків, 2008. – С. 100-108. – (Іду на урок).
Якубовська М. С. Благослови мене, любове! / М. С. Якубовська // У дзеркалі слова : есе про сучас. укр. л-ру / М. С. Якубовська ; вступ. сл. В. Лизанчука, худож. М. Шутурми. – Львів, 2005. – С. 436-445.
*******
Залізняк Б. Колесо Фортуни Ігоря Калинця : нещодавно в Музеї етнографії та художнього промислу у Львові презентували «П’ятикнижжя» відомого українського поета, політв’язня радянських часів, лауреата Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка Ігоря Калинця / Б. Залізняк // Літературна Україна. – 2017. – № 29, 27 липня. – С. 5.
Калинець І. Ігор Калинець: «Дай, Боже, щоб ми вистояли!» : Ігорю Калинцю виповнилося 80 років. З Цієї нагоди публікуємо розмову з визначним поетом / І. Калинець ; спілкувався Б. Залізняк // Літературна Україна. – 2019. – № 27-28, 3 серпня. – С. 6.
Салига Т. «Я ніколи не мав вишитої сорочки…» : Ірина та Ігор Калинці і Василь Стус / Т. Салига // Літературна Україна. – 2019. – № 37-38, 12 жовтня. – С. 8-9.
Соловей Е. Світ Калинцевих візій-див : [про І. Калинця] / Е. Соловей // Калинець І. М. Поезії. – Львів : Піраміда, 2008. – С. 5-13.
Фотуйма І. «Вимолюю сльозу малу» : життя відомих поетів-шістдесятників Ігоря та Ірини Калинців позбавлене життєвої банальности… / І. Фотуйма // Літературна Україна. – 2019. – № 33-34, 14 вересня. – С. 8.
Яворська О. Петро Шкраб’юк: в ім’я правди : з приводу перевидання книги «Попід Золоті Ворота» / О. Яворська // Українська літературна газета. – 2020. – № 15, 31 липня. – С. 15.
Електронні ресурси
Ігор Калинець біографія [Електронний ресурс] // Dovidka.biz.ua : [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://dovidka.biz.ua/igor-kalinets-biografiya/. – Назва з екрану. – Дата звернення: 19.04.2024.
Ігор Калинець коротка біографія [Електронний ресурс] // ОСВІТА.UA : [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://osvita.ua/school/biography/89348/. – Назва з екрану. – Дата звернення: 19.04.2024.
Калинець Ігор Миронович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Калинець_Ігор_Миронович. – Назва з екрану. – Дата звернення: 19.04.2024.
Калинець Ігор Миронович [Електронний ресурс] // ЕСУ : [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-10472. – Назва з екрану. – Дата звернення: 19.04.2024.
Підготувала: зав. відділом інформаційних технологій та бібліографії Алла Потрапелюк
