ОКОНСЬКІ ДЖЕРЕЛА Спека жовті очі косить, Розігріла шлях, як піч, Та тече з джерел Оконських Прохолода навсібіч. У воді, як у віконці, Срібно зблискує форель, А в траві цвіркоче коник – Літа вірний менестрель. Аж іде в танок лошичка Й кличе коника свого: – Іго-го! Смачна водичка! І холодна! Іго-го! Покуштуй, мій шовкогривий! Посмакуй, моє…