Народилася Ольга Кобилянська (відома під творчим псевдонімом Гірська Орлиця) 27 листопада 1863 року в містечку Ґура-Гумора Австро-Угорської імперії (Південна Буковина, сучасна Румунія). Батько майбутньої письменниці – Юліан Кобилянський належав до шляхетського роду, працював секретарем повітового суду. Мати, Марія Вернер, німкеня за національністю, все життя присвятила вихованню сімох дітей. З любові до свого чоловіка вона вивчила українську мову, прийняла греко-католицьку віру, виховувала всіх дітей у повазі і любові до України і всього українського.
У 1868 році родина Кобилянських переїздить до міста Сучави, а згодом гірського містечка Кимполунг, де батько отримав посаду секретаря при старостві (адміністративному окрузі) Там дівчина відвідувала початкову народну школу, де навчання здійснювалося винятково офіційною мовою тогочасної Буковини – німецькою. І хоча доводилося жити в німецько-румунському оточенні, батько подбав, щоб дочка приватно вивчала й українську мову.
У школі на Ольгу значний вплив мала її вчителька — пані Міллер, яка прищепила дівчинці любов до книг, а у бесідах про літературу стала для неї старшою подругою.
Німецька мова і культура відіграли позитивну роль у житті й творчості Ольги Кобилянської, перші твори якої написані саме німецькою мовою: оповідання «Гортенза, або Нарис з життя одної дівчини» (1980), «Доля чи воля?» (1883), «Вона вийшла заміж» (1886).
У 1891 році родина переїжджає до Чернівців, де розпочався новий період молодої письменниці. Українська література у її творчість прийшла разом зі знайомством з письменницею Наталією Кобринською та Софією Окуневською.
З народної школи вона перейшла до дівочої, так званої «нормальної» школи, у якій навчалася лише до п’ятого курсу, оскільки для оплати подальшого навчання в батька не вистачало грошей. Ольга з цим не змирилася і продовжила навчання самостійно, ставши однією з найосвіченіших жінок свого часу. Захоплювалася творами з соціології, політології та філософськими трактатами. Шукала себе в музиці (грала на фортепіано, цитрі, дримбі), малювала і грала в театрі.
У 1894 році Ольга Кобилянська стала однією з ініціаторок створення «Товариства руських жінок на Буковині». Її називають першою українською феміністкою. Письменниця порушувала питання про тяжке становище жінки «середньої верстви», активно виступала за рівноправність жінки й чоловіка. Саме вона першою створила інший образ української жінки – не пригнобленої чоловіком та тяжким побутом селянки, а освіченої, багатогранної жінки, інтелігентки.
Ольга брала участь у виданні альманаху «Наша доля», писала нариси, статті, друкувалася у журналі «Народ», була головою таємного товариства «Кружок українських дівчат». У віці 35 років її ім’я було добре відоме в Європі та Буковині, хоч вона й жила на краю Австро-Угорської імперії.
У 1888 році письменниця написала німецькою мовою повість «Лореляй», яка згодом вийшла друком українською мовою у газеті «Буковина» під назвою «Царівна» (1896), а незабаром і окремим виданням. Саме завдяки цій повісті з творчістю Ольги Кобилянської познайомилася Леся Українка, і згодом, їх творчі стосунки переросли у дружбу.
У 1894 році в журналі «Зоря» виходить друком повість «Людина» з присвятою Наталії Кобринській (відомій у Галичині письменниці й громадській діячці).
Упродовж наступних років Ольга Кобилянська пише та видруковує твори: «Він і вона» (1895), «Що я любив» (1896), «Ніоба», «Некультурна», «Природа», (1898), «Земля» (1901), «У неділю рано зілля копала» (1909) та багато інших.
У 1901 році письменниця публікує повість «Земля» – перлину української та світової літератури. Цим твором письменниця поклала початок символізму, як течії модернізму в українській літературі.
Протягом 1915-1923 pp. Ольга Кобилянська пише низку оповідань, новел, нарисів у яких розкриває трагічну безвихідь, страждання, розлуку і біль, породжену Першою світовою війною: «Лист засудженого вояка до своєї жінки», «Назустріч долі», «Юда» (1917), «Сниться» (1922), «Зійшов з розуму» (1923), які увійшли до збірки «Але Господь мовчить…» (1927).
У 1920-1930-х рр., коли Буковина перебувала у складі Румунії, а українська мова і культура була об’єктом переслідувань, Ольга Кобилянська зуміла налагодити контакти з українською літературною молоддю журналу «Промінь» (Північна Буковина), місячником «Нові шляхи» (Львів), з видавництвом «Рух» (Харків), де протягом 1927-1929 рр. вийшли друком її твори в 9-ти томах.
З початком Другої світової війни паралізована Ольга Кобилянська не мала можливості евакуюватися з Чернівців, вона свідомо виступала в ЗМІ зі статтями проти агресії Німеччини і з засудженням дій нацистів. У 1941 році румунська воєнна жандармерія встановила нагляд за Ольгою Кобилянською, готуючи судову розправу.
Померла письменниця 21 березня 1942 року у Чернівцях. Окупаційна влада заборонила публікувати некролог українською мовою та виголошувати промови над могилою письменниці.
Ольга Кобилянська була класиком, ще за життя її поважали і захоплювалися, часто критикували за фемінізм, «ідеалізацію жінок» письменники: Іван Франко, Михайло Коцюбинський, Іван Нечуй-Левицький, Василь Стефаник, композитор Микола Лисенко, історик Михайло Грушевський.
У Чернівцях у будинку, де жила письменниця, у 1944 році було відкрито меморіальний музей. Ім’я Ольги Кобилянської носить Чернівецький музично-драматичний театр, перед яким у 1980 році встановлено бронзовий пам’ятник письменниці. Її ім’ям названо вулиці, сквери, бібліотеки у містах України.
У 2006 році в Україні була заснована літературно-мистецька премія імені Ольги Кобилянської. Вона присуджується щороку за найкращий літературний, художній або публіцистичний твір, наукову розвідку про життєдіяльність сучасної жінки в Україні, становище її в суспільстві, ситуацію щодо гендерної політики в державі.
У 2013 році в Україні була випущена поштова марка, присвячена Ользі Кобилянській і пам’ятна монета номіналом у 2 гривні.
За творами письменниці знято кінофільми: «Земля» (1954), «Вовчиха» (1964), «Меланхолійний вальс» (1990), «Царівна» (1994).
Український народ береже пам’ять про свою талановиту дочку: твори Ольги Кобилянської постійно перевидаються, досліджуються літературознавцями, вивчаються учнями та студентами.
Твори
Кобилянська О. Ю. Апостол черні : повість / О. Ю. Кобилянська ; вступ. сл. та підготов. Є. Куртяка. – Львів : Каменяр, 1994. – 243 с. : іл. – (Знамениті письменники).
Кобилянська О. Ю. Аристократка : оповід., повісті / О. Ю. Кобилянська – Київ : Основи, 2001. – 699 с. – (Аристократи духу).
Кобилянська О. Ю. В неділю рано зілля копала… / О. Ю. Кобилянська ; передм. О. Шевченко. – Київ : Школа, 2009. – 448 с. – (Бібліотека шкільної классики).
Кобилянська О. Ю. Вибрані твори / О. Ю. Кобилянська – Київ : Дніпро, 1977. – 686 с.
Кобилянська О. Ю. Вибрані твори / О. Ю. Кобилянська ; іл. С. Ф. Адамовича. – Київ : Дніпро, 1974. – 541 с. : іл.
Кобилянська О. Ю. Вибрані твори / О. Ю. Кобилянська ; упоряд., Ю. Б. Кузнецова. – Київ : Інтелект-АРТ, 2008. – 431 с. : фотоіл. – (Класики української літератури).
Кобилянська О. Ю. Земля / О. Ю. Кобилянська ; передм. П. П. Пономарьова ; іл. В. Ю. Скакандія. – Ужгород : Карпати, 1975. – 309 с. : іл. – (Шкільна бібліотека).
Кобилянська О. Ю. Земля / О. Ю. Кобилянська ; худож. В. Скакандій. – Ужгород : Карпати, 1981. – 407 с. : іл., портр. – (Шкільна бібліотека).
Кобилянська О. Ю. Земля : повість / О. Ю. Кобилянська ; передм. В. І. Пахаренка. – Київ : Шанс, 2013. – 236 с. – (Шкільна бібліотека).
Кобилянська О. Ю. Земля. Людина / О. Ю. Кобилянська ; передм. О. Колінченко. – Київ : Школа, 2006. – 368 с. – (Бібліотека шкільної класики).
Кобилянська О. Ю. Земля. Людина / О. Ю. Кобилянська ; передм. О. Колінченко. – Київ : Національний книжковий проект, 2011. – 368 с. – (Бібліотека шкільної класики).
Кобилянська О. Ю. Людина : вибр. твори / О. Ю. Кобилянська. – Київ : Знання, 2014. – 206 с.
Кобилянська О. Ю. Людина : повісті, оповід. / О. Ю. Кобилянська ; упоряд., передм. і прим. В. Погребенника. – Київ : Веселка, 2000. – 349 с. : іл. – (Шкільна бібліотека).
Кобилянська О. Ю. Людина. Земля. В неділю рано зілля копала / О. Ю. Кобилянська ; авт.-упоряд. М. М. Николин, В. М. Сеньків. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2000. – 80 с.
Кобилянська О. Ю. Людина; Царівна : повісті / О. Ю. Кобилянська ; передм. Н. Білоцерківець. – Київ : Котигорошко, 1994. – 360 с. – (Шкільна бібліотека).
Кобилянська О. Ю. Повісті. Оповідання. Новели / О. Ю. Кобилянська ; упоряд. і приміт. Ф. П. Погребенника. – Київ : Наукова думка, 1988. – 669 с. : портр. – (Бібліотека української літератури).
Кобилянська О. Ю. Слово зворушеного серця : щоденники. Автобіографії. Листи. Статті та спогади / О. Ю. Кобилянська ; упоряд. Ф. П. Погребняка. – Київ : Дніпро, 1982. – 359 с.
Кобилянська О. Ю. Твори : в 2 т. Т. 1 / О. Ю. Кобилянська ; худож. Д. Д. Грибов. – Київ : Дніпро, 1983. – 495 с.
Кобилянська О. Ю. Царівна : повість / О. Ю. Кобилянська. – Київ : Гамазин, 2008. – 400 с.
*****
Кобилянська О. Ю. Царівна / О. Ю. Кобилянська // Українська класична література : жіноча доля і кохання : кращі твори / Г. Квітка-Основ’яненко ; П. Куліш ; М. Вовчок ; О. Кобилянська ; М. Коцюбинський ; уклад. С. М. Заготова ; іл. О. К. Перепелиця. – Донецьк, 2009. – С. 94-384.
Література про письменницю та її творчість
Вознюк В. А. Ольга Кобилянська / А. В. Вознюк ; худож.-оформ. О. М. Артеменко. Київ, 2012. – 152 с.
*****
Борисенко В. Ольга Кобилянська / В. Борисенко // Українки в історії / за ред. В. Борисенко. – Київ, 2004. – С. 172-175.
Гоян Я. П. Гірська Орлиця / Я. П. Гоян // Воскреснемо! : есе / Я. П. Гоян ; іл. В. І. Касіяна. – Київ, 2000. – С. 267-303.
Дівоча ціль (Дитинство Олі Кобилянської) // Яна Дубинянська про Джері Даррела, Машу Єрмолову, Олю Кобилянську, Рея Бредбері, Ованеса Айвазовського / худож. М. Ольхова. – Київ, 2008. – С. 46-65.
Євшан М. Ольга Кобилянська / М. Євшан // Критика. Літературознавство. Естетика / М. Євшан. – Київ, 1998. – С. 199-205.
Зав’язкін О. В. Ольга Кобилянська / О. В. Зав’язкін // Велика книжка. Видатні українські письменники, поети, драматурги : для допитливих дорослих і дітей / О. В. Зав’язкін ; іл. матеріал Д. С. Турбаніст. – 2016. – С. 8.
Кобилянська Ольга Юліанівна // Усі письменники і народна творчість : довід. / Н. І. Черсунова, Р. Б. Шутько, О. В. Козирь [та ін.]. – Київ, 2007-2008. – С. 143-147.
Ольга Кобилянська // Видатні постаті в історії України ХХ ст. : короткі біографічні нариси / Гусєв В. І. та ін. – Київ, 2011. – С. 156-159.
Ольга Кобилянська // Дивосвіт «Веселки» : антол. л-ри для дітей та юнацтва в 3 т. Т. 1 : українська література / упоряд. та бібліогр. довідка Б. Й. Чайковського та ін. ; худож. оформ. М. С. Пшінки. – Київ, 2004. – С. 435-436.
Ольга Кобилянська // Література України : фольклор. Літописи. «Історія Русів». Л-ра 17-18 ст. Л-ра 19-20 ст. «Розстріляне відродження». Письменники діаспори / авт.-упоряд. В. М. Скляренко, Я. О. Батій ; худож.-іл. Г. В. Беззубова. – Харків, 2006.– С. 112-113.
Ольга Кобилянська // Україна – єдина країна. – Київ, 2017. – С. 255-256.
Ольга Кобилянська // Українська література : довід. для абітурієнтів та школярів / упоряд. В. А. Мелешко [та ін.]. – Київ, 2012. – С. 267-270.
Ольга Кобилянська // Усі українські письменники : довід. / упоряд. Ю. І. Хізова, В. В. Щоголева. – Харків, 2007. – С. 84-90.
Сюндюков І. «Аристократка духу». Блакитна зірка Ольги Кобилянської / І. Сюндюков // Україна Incognita / за заг. ред. Л. Івшиної. – Київ, 2003. – С. 212-216.
Ткачук М. Великий заповіт Ольги Кобилянської / М. Ткачук // Історичний календар ’97. Вип. 3 / упоряд. А. Денисенко, В. Туркевич ; худож. оформ. П. Г. Щегельського. – Київ, 1996. – С. 88-89.
Хорошевський А. Ю. Кобилянська Ольга Юліанівна / А. Ю. Хорошевський // Проект «Україна» : галерея нац. героїв / А. Ю. Хорошевський. – Харків, 2012. – С. 252-254.
Хропко П. Ольга Кобилянська / П. Хропко // Духовні криниці. Українська література (перша третина 20 ст.) : хрестоматія для 10 кл. серед. шкіл, ліцеїв, гімназій, коледжів. Ч. 2 / упоряд. Г. Семенюк, П. Хропко. – Київ, 1997. – С. 181-182.
*****
Донька Буковини : 27 листопада – 155 років від дня народження Ольги Кобилянської // Шкільна бібліотека. – 2018. – № 10. – С. 72-74.
Кислиця П. Ольга Кобилянська: шлях до себе / П. Кислиця // Літературна Україна. – 2019. – № 33-34, 14 вересня. – С. 5.
Кошова І. Не біймося говорити про любов : роздум з досвіду : [як розповідати школярам про роль кохання в долі письменників] / І. Кошова // Дивослово. – 2018. – № 1. – С. 46-50.
Лісовська О. Г. «Ти знаєш, що ти людина?» Проблема духовного розкріпачення жінки в повісті О. Кобилянської «Людина» та в драмі Г. Ібсена «Ляльковий дім» : 10-й клас / О. Г. Лісовська // Зарубіжна література в школі. – 2014. – № 9-10 (травень). – С. 71-74.
Мельничук Я. Ольга Кобилянська та її оточення / Я. Мельничук // Дивослово. – 2017. – № 2. – С. 54-57.
Сорока Г. Урок за новелою Ольги Кобилянської «Valse melancholique» / Г. Сорока // Дивослово. – 2020. – № 1. – С. 9-14.
Електронні ресурси
Кобилянська Ольга – Біографія [Електронний ресурс] // OnlyArt : [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://onlyart.org.ua/biographies-poets-and-writers/kobylyanska-olga-biografiya/. – Назва з екрану. – Дата звернення: 27.10 2023.
Кобилянська Ольга Юліанівна [Електронний ресурс] // Вікіпедія : [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/Кобилянська_Ольга_Юліанівна./. – Назва з екрану. – Дата звернення: 27.10.2023.
Кобилянська Ольга Юліанівна [Електронний ресурс] // УкрЛіб : [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.ukrlib.com.ua/bio/printit.php?tid=1615. – Назва з екрану. – Дата звернення: 27.10.2023.
Ольга Кобилянська біографія коротко [Електронний ресурс] // Dovidka.biz.ua : [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://dovidka.biz.ua/olga-kobilyanska-biografiya-korotko/. – Назва з екрану. – Дата звернення: 27.10.2023.
Ольга Кобилянська: коротка біографія [Електронний ресурс] // Osvita.ua : [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://osvita.ua/school/biography/89580/. – Назва з екрану. – Дата звернення: 27.10.2023.
Довідку підготувала: провідний бібліограф відділу інформаційних технологій та бібліографії Оксана Ребрина
