Серед тих, кого славний гетьман Петро Конашевич Сагайдачний щиро шанував за християнсько-чисту душу і вірність Україні була волинянка Галшка (Лисавета) Василівна Гулевичівна.
Народилася Єлизавета Гулевичівна 9 грудня 1577 року на Волині, в селі Затурці. Там вона зросла дівчиною-красунею, яка оволоділа кількома мовами, стала високоосвіченою жінкою.
24 грудня 1594 року Галшка обвінчалася з Христофором Потієм, юнаком з єпископської родини. Та подружнє щастя не склалося. Надто різні погляди були в них і на долю свого народу, і на релігію. Незабаром Христофор від тяжкої простуди вмер. Через 5 років Галшка втратила батька. Двоюрідна сестра Ганна кличе її до Києва. А вже 1606 року Галшка виходить заміж за давнього друга родини Стефана Лозку.
У власності Лозків була величезна маєтність на Київському Подолі, в навколишніх селах, містечках. Діяльна, невтомна Галшка взяла на себе управління ними. Але найбільше часу тратила на читання книг, старих літописів, які зберігались в соборах Подолу. Весь Київ знав її як одну з найосвіченіших жінок того часу.
Галшка співчутливо ставилася до релігійного руху, що виник у Києві завдяки діяльності архімандрита Києво-Печерської лаври Єлисея Плетенецького та гетьмана війська Запорізького Петра Конашевича-Сагайдачного. Після страшної пожежі на Подолі в 1614р., в якій згоріла книгозбірня та Богоявленська школа, Галшка за згодою Стефана Лозки зробила пожертвування Київському братству. Вона 14-15 жовтня 1615р. склала заповіт, за яким відписала свою садибу з землями на Подолі для заснування монастиря, шпиталю та школи для дітей шляхти і міщан. Цим було покладено початок Київській братській школі.
Через деякий час після смерті чоловіка (1618р.), Галшка Гулевичівна переїзджає до Луцька і пов’язує своє життя з Хрестовоздвиженським братством.- Вона разом з ректором братської школи Єлисеєм Ільковським та педагогами П. Босинським, А. Славинським та іншими поширювала національну культуру, протистояла натиску єзуїтів та уніатів на православ’я, купувала стародруки для Луцького братства, своїми коштами допомагала убогим і немічним.
Померла Єлизавета Гулевичівна 15 чи 17 березня 1642р. Надгробок з її ім’ям довго зберігався біля Братської церкви у Луцьку. Та і понині ім’я полум’яної волинянки з козацьким патріотичним характером живе в пам’яті волинян, всього українського народу.
Список літератури:
Книги:
- Галшка (Єлизавета) Василівна Гулевичівна // Провідники духовності в Україні: довід. – К., 2003. – С. 382-383
- Гулевичівна Єлизавета (Галшка) Василівна // Короткий довідник з історії України. – К, 1994. – С. 66
- Гуртовий Г. Волинянка козацького характеру / Г. Гуртовий // Волинь моя : вип. 2. – К., 2002. – С. 71-75
- Гуртовий Г. Благородна душа Гулевичівни / Г. Гуртовий // Світязь : вип. 5. – Луцьк, 1998. – С. 96-104
- Лозко Г. Галшка з роду Гулевичів / Г. Лозко // Волинь : число 6. –Луцьк, 2004. – С. 83-102
- Прокопчук В. Єлизавета Гулевичівна і Луцьке братство / В. Прокопчук // Роде наш красний… Волинь у долях краян
і людських документах : т. 3. – Луцьк, 1999. – С. 397-4037.
7. Святий дар // Український історичний календар’95. – К, 1994. – С. 156
- Козуля О. Славетна меценатка / О. Козуля // Козуля О. Жінки в історії України. – К., 1993. – С. 42-45
Газети та журнали:
- Вербич В. Ставши найзнаменитішою в Києві, повернулася до Луцька / В. Вербич // Сім’я і дім. –2004. – 2 верес. – С. 9
- Вербич В. Волиняни, як будівничі найголовніших закладів України / В. Вербич // Луцький замок. – 2000. – 14 груд. – С. 9
- Галшка Гулевичівна одна із засновників Київського братства, Києво-Братського монастиря і школи при ньому //
Шкільна бібліотека. –2002. –№ 7. – С. 148-1494. Гуменюк Н. Горельеф Галшки Гулевичівни / Н. Гуменюк // Віче. –2001. –13 верес. – С. 3
- Лазечко П. Меценати української культури / П. Лазечко // Дзвін. –2003. –№ 4. – С. 109-111
- Майборода 3. Дарча на віки / З. Майборода // Голос України. – 2001. – 3 жовт. – С. 5
- Малиновська Г. Нетлінні скарби Галшки Гулевичівни / Г. Малиновська // Волинь-нова. –2007. –8 груд. – С. 8
- Рутковська О. Душа Галшки подає знак / О. Рутковська //Краєзн. Геогр. Туризм. –2001. –№ 14. – С. 5
- Сентимреі Ю. Галшка Гулевичівна / Ю. Сентимреі, М. Хилько // Народна справа. –2002. –28 берез. – С. 14;4 квіт. – С. 14
- Трачук О. Хто вона Лисавета Гулевичівна? / О. Ткачук // Освіта. – 2000. – 2-9 лют.
- Ю. Хілько М. Галшка Гулевичівна: згадаймо вдячно і щиро / М. Хілько // Луцький замок. –2001. –13 верес. – С. 10
Склала: завідувачка відділом краєзнавчої літератури
Занюк Т. М.
