(до Дня слов’янської писемності та культури)
24 травня у всіх слов’янських країнах відзначають День слов’янської писемності та культури.
Сьогодні згадують видатних просвітителів Кирила й Мефодія. Адже саме вони заклали основи слов’янської писемності й літератури, підняли освіту та культуру слов’янських народів на високий рівень.
За різними історичними джерелами видатні візантійські просвітителі Кирило й Мефодій дали поштовх для розвитку східнослов’янської писемності, перекладаючи церковнослов’янською мовою богослужебні книги та Євангеліє, відкриваючи при церквах школи.
Вони також упорядкували слов’янський алфавіт, заклали основу для подальшого удосконалення кирилиці, якою як національним алфавітом сьогодні користуються понад 250 млн. людей і яка стала третім офіційним алфавітом Європейського Союзу після латини й грецького письма.
Проте діяльність Кирила і Мефодія, з іменами яких пов’язують створення слов’янської абетки, викликає й до сьогодні чимало дискусій у науковому світі.
Український філолог Іван Огієнко, відомий також як Митрополит Іларіон, у праці “Слов’янське письмо перед Костянтином” переконливо доводить правдивість оповіді болгарського ченця Храбра, який писав, що Кирило знайшов у Херсонесі Таврійському Євангеліє й Псалтир “руськими письменами писані”. Ця подія датується зимою 860-861 рр. Якщо це вже була сформована писемність, то що ж тоді створив Кирило? Це питання не дає спокою вченим ось уже кілька століть.
