Волинська обласна бібліотека для дітей започатковує видання серії біобібліографічних покажчиків про найпопулярніших сучасних дитячих письменників «Їх люблять діти».
Видання виходитиме один раз на рік і міститиме біографічну інформацію про письменників, бібліографічні списки творів для дітей та критичних матеріалів, які є у фонді Волинської обласної бібліотеки для дітей.
Покажчик адресовано дітям молодшого та середнього шкільного віку, працівникам бібліотек, усім, хто цікавиться дитячою літературою.
У першому випуску міститься інформація про Ірен Роздобудько, Сашка Дерманського, Лесю Воронину, Олександра Есаулова, Сергія Гридіна. Підбір літератури завершено у грудні 2017 року.
ВСТУП
Дитяча література в Україні швидко й успішно розвивається. З’являються нові імена, поєднуються нові жанри і теми, порушуються актуальні проблеми. Книга стає інструментом для розмови з дитиною про багатогранний і барвистий світ, у якому вона живе, про її радощі, сум та просвітлення.
Одним із найпопулярніших жанрів у сучасній українській літературі для дітей є пригодницькі і детективні повісті. В більшості, автори поєднують детективи і пригоди з містикою, казкою або фентезі. Окреме місце посідає реалістична проза для дітей на теми стосунків «батьки-діти», самопізнання, розуміння причинно-наслідкових закономірностей вчинків, усвідомлення етичних правил поведінки.
Книги, що запропоновані у покажчику, допоможуть дітям цікаво та корисно зорганізувати вільний час. Можливо, саме у котрійсь із них маленька людина отримає відповіді на невідомі «чому» і «як» або визначить свого позитивного та негативного «героя» в житті.
ІРЕН РОЗДОБУДЬКО
Однією з найяскравіших сторінок сучасної української літератури є творчість Ірен Роздобудько. Талановита письменниця і журналістка, майстриня сценарної фільмографії, переможниця багатьох літературних конкурсів.
Народилася 3 листопада 1962 року у м. Донецьку. В дитинстві багато читала. Улюблені письменники – Олександр Грін, Костянтин Паустовський, Іван Бунін, Іван Багряний, Валер’ян Підмогильний, Мілорад Павич. Коли навчалася у старших класах, то мріяла про сцену, ходила до театральної студії.
Закінчила факультет журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Працювала телеграфісткою у інформаційному агентстві, у багатотиражці Донецького металургійного заводу, журналістом та диктором радіогазети. Відвідувала літературний гурток, який діяв при вищезгаданому заводі. Згодом була запрошена до обласного літературного об’єднання імені Володимира Сосюри, яке очолював український письменник Борис Білаш.
З 1988 року живе в Києві. Працювала у газеті «Родослав», коректором журналу «Сучасність», згодом оглядачем на першому й третьому каналах Національної радіокомпанії, оглядачем у газеті «Всеукраїнські відомості», заступником головного редактора в журналі «Наталі», головним редактором у журналі «Караван історій. Україна» та журналістом у журналі «Академія».
Окрім журналістики Ірен Роздобудько – викладач у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. Пише сценарії, захоплюється малюванням тушшю, вітражними фарбами на склі. Вишиває бісером, грає на гітарі. Автор ілюстрацій до книг Лариси Масенко, Елеонори Соловей, Леся Танюка.
Потяг до творчості відчула рано. У одному із своїх інтерв’ю Ірен Роздобудько розповідає: «Фантазувати й розповідати вголос різні історії я почала ще в дитячому садку, коли не вміла писати. А записувати – у шість років. Коли вперше в цьому ж віці випадково потрапила до бібліотеки, була вражена полицями з книжками, здивована тим, що ці книжки написали люди, і вирішила, що моя книжка теж колись стоятиме на такій полиці. Але про те, що книги пишуть «письменники», я тоді ще не знала».
Перша серйозна публікація з’явилася на шпальтах газети «Комсомолець Донбасу» – це були вірші. Талант Ірен Роздобудько помітили письменники з Києва, які приїхали на молодіжний поетичний семінар у Донецьк і, несподівано для авторки, виокремили її з-поміж інших.
Кар’єра письменниці і журналістки розпочалася після 2000 року. Ірен Роздобудько сміливо експериментує зі стилями, жанрами, темами, сюжетами і героями. Її творчий доробок доповнюється поетичними збірками «Штрих на чорній цераті», «Ангели на дротах», дитячими творами «Пригоди на невідомому острові», «Коли оживають ляльки», художньою прозою «Пастка для жар-птиці», «Амулет Паскаля», «Дві хвилини правди», «Все, що я хотіла сьогодні».
Про поштовх до творчості у своїх інтерв’ю письменниця говорить так: «Єдине, що може дати поштовх, якщо я його не відчуваю, – музика… Музика різна – для різних обставин… А пишу краще, коли… рухаюсь: в маршрутці, в авто, в потязі, просто – йдучи містом чи лісом. Потім мені достатньо коліна і нотатника, щоб коротко записати те, що вийде на кілька сторінок».
Ірен Роздобудько належать позитивні оповідання для дітей, як-от: «Дикі образи дикобраза», «Я зніматимуся в кіно!», «Підкидьок», «Як зрозуміти хлопців?», тощо. Вона написала також історії з життя п’яти маленьких героїв для першої книжки нової серії видавництва – «Життя видатних дітей». Блез Паскаль, Вольфі Моцарт, Ганс Андерсен, Катруся Білокур, Чарлі Чаплін – усі вони є представниками різних сфер мистецтва й науки, об’єднані нестримним прагненням до нового й незвичайного. В основі розповідей лежать факти з дитинства геніальних особистостей, а письменниці вдалося перетворити їх у мистецький твір з оригінальною композицією та несподіваним моральним підтекстом.
У 2012 році світ побачила пригодницька повість для підлітків «Арсен». Батьки головного героя, 13-річного Арсена, давно розлучилися. Хлопець, прагнучи пригод, без дозволу мами їде на літо в село до батьків свого тата, про яких у нього збереглися добрі спогади. Тут на хлопця чекає несподіванка – молодша зведена сестра, з якою він спершу не хоче мати нічого спільного, проте згодом товаришує. Арсен дізнається, що його назвали на честь предка-авантюриста, без суду звинуваченого у злочині. Він береться за розслідування цієї родинної таємниці, а водночас і за викриття «привида», який блукає селом. Розв’язка детективу приводить читача до розуміння цінності кровної і духовної єдності. Арсен приїздить у село звичайним хлопчиськом, а на завершення канікул перетворюється на дорослого, впевненого юнака.
У 2000, 2001-му роках Ірен Роздобудько була лауреатом, а у 2005 році – переможцем літературного конкурсу «Коронація слова». Окрім того, здобула спеціальну відзнаку конкурсу «Коронація слова–2011» у номінації «Кіносценарії» за «Садок Вишневий…» (разом із Олесем Саніном) та відзнаку «Золотий письменник України» у 2012 році.
За книгами Ірен Роздобудько із жанру психологічної прози, як-от «Ґудзик» та «Зів’ялі квіти викидають», знято фільми, співавтором сценаріїв яких є вона. Крім того, у фільмі «Ґудзик» письменниця грає епізодичну роль світської дами. Також вона є сценаристом фільмів «Почати спочатку. Марта» (2008), «Таємничий острів» (2008), «Пастка» (за романом «Пастка для жар-птиці», «Мерці») (2009), «Осінні квіти» (2009), «Поводир» (2013), «Жереб долі» (2015). Письменниця мріє створити сценарій за власною ідеєю, зняти власний фільм.
В любові до письменницької справи та героїв своїх романів криється секрет незаперечного успіху Ірен Роздобудько. «Я хочу, щоб люди змінювалися всередині!» – таке життєве гасло нашої сучасниці. Кожна її книга пронизана життєвим сенсом та мораллю. Твори – це своєрідний колаж, оригінальне поєднання цікавих тематичних сторін та різних жанрово-стильових характеристик, символічних образів та глибоких підтекстів.
ТВОРИ
Роздобудько І. Арсен : повість / І. Роздобудько. – Київ : Грані-Т, 2012. – 220 с.
Роздобудько І. Ірен Роздобудько про Блеза Паскаля, Вольфі Моцарта, Ганса Андерсена, Катрусю Білокур, Чарлі Чапліна / І. Роздобудько ; худож. А. Баранова, К. Білєтіна, А. Котова та ін. ; ред. М. Саранчук. – Київ : Грані-Т, 2007. – 143 с. : іл. – (Життя видатних дітей).
Роздобудько І. Коли оживають ляльки / І. Роздобудько ; худож. Я. Роздобудько і Ю. Толмачова. – Київ : Грані-Т, 2007. – 60 с. : іл.
Роздобудько І. Мій друг Миколка: оповідання / І. Роздобудько // Дзвіночок. – 2012. – № 5. – С. 6.
Роздобудько І. Пригоди на невідомому острові / І. Роздобудько ; мал. О. Грищенко. – Вінниця : Теза, 2008. – 156 с. : іл. – (Пригодницька бібліотека).
Роздобудько І. Пригоди на острові «Клаварен» : повість / І. Роздобудько // Барвінок. – 2010. – № 10-12. – С. 6-9.
* * * * * * *
Роздобудько І. Арсен [Електронний ресурс] / І. Роздобудько // E-Reading : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://www.e-reading.club/book.php?book=1029664. – Заголовок з екрану.
ЛІТЕРАТУРА ПРО ПИСЬМЕННИЦЮ
Вздульська В. Українська підліткова література 2000-2015 років : стислий огляд художньої прози / В. Вздульська // Дивослово. – 2016. – № 2. – С. 44-49.
Марушкевич Л. Збагнути суть авторського задуму : конспект уроку-дослідження за твором «Що може пензлик» Ірен Роздобудько / Л. Марушкевич // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2011. – № 7-8. – С. 91-94.
Нагородили 18 «Золотих письменників України» // Бібліотечна планета. – 2012. – № 4. – С. 35.
Переможці конкурсу «Краща українська книга» : біля книжкової полиці // Шкільна бібліотека. – 2010. – № 10. – С. 134-135.
Роздобудько І. Ірен Роздобудько: «Хочу дивувати читача, аби він не звикав до мене» / І. Роздобудько ; запитував С. Козак // Літературна Україна. – 2013. – № 41, 24 жовт. – С. 10-11.
Твори цих українських письменників треба мати у бібліотеці… // Шкільна бібліотека. – 2017. – № 2. – С. 106-111.
* * * * * * *
Роздобудько І. Історія про першу публікацію / І. Роздобудько // Славінська І. Історії талановитих людей. Книга друга / І. Славінська. – Київ, 2015. – С. 86-89.
Роздобудько І. Історія про те, як робити кіно / І. Роздобудько // Славінська І. Історії талановитих людей. Книга друга / І. Славінська. – Київ, 2015. – С. 98-100.
Яручик В. Ірен Роздобудько / В. Яручик // Розмова з літератором : сучасна українська художня творчість в іменах / В. Яручик. – Луцьк, 2015. – С. 185-190.
WEB-БІБЛІОГРАФІЯ
Ірен Роздобудько [Електронний ресурс] // Біографії знаменитостей : [веб-сайт]. – Режим доступу : https://biography.com.ua/zhurnalisti/iren-rozdobudko.html. – Заголовок з екрану.
Ірен Роздобудько [Електронний ресурс] // Мала Сторінка : [веб-сайт]. – Режим доступу : https://mala.storinka.org/ірен-роздобудько-оповідання-для-дітей.html. – Заголовок з екрану.
Ірен Роздобудько. Біографія [Електронний ресурс] // Українська література : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://ukrclassic.com.ua/katalog/r/rozdobudko-iren/473-iren-rozdobudko-biografiya. – Заголовок з екрану.
Ірен Роздобудько. Біографія та цікаві факти [Електронний ресурс] // Dovidka.biz.ua : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://dovidka.biz.ua/iren-rozdobudko-biografiya-ta-tsikavi-fakti. – Заголовок з екрану.
По роману Роздобудько «Ґудзик» снят фильм [Електронний ресурс] // ЛІГА.Новости : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://news.liga.net/news/culture/383438-po-romanu-rozdobudko-udzik-snyat-film.htm. – Заголовок з екрану.
Роздобудько І. «Мій читач – мислячий бешкетник» : [інтерв’ю] [Електронний ресурс] / І. Роздобудько ; розмовляла А. Грібанова // ВВС. Україна : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://www.bbc.com/ukrainian/entertainment/2013/12/131204_book_2013_interview_rozdobudko_ag. – Заголовок з екрану.
Роздобудько Ірен Віталіївна [Електронний ресурс] // Вікіпедія : [веб-сайт]. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/Роздобудько_Ірен_Віталіївна. – Заголовок з екрану.
Чередник Л. Світ дитинства у творчості Ірен Роздобудько [Електронний ресурс] / Л. Чередник // Центр дослідження літератури для дітей та юнацтва : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://urccyl.com.ua/fileadmin/user_upload/Visnyk/Visnyk_2013/Visnyk_2013_32.pdf. – Заголовок з екрану.
САШКО ДЕРМАНСЬКИЙ
Сашко Дерманський – один із найпопулярніших в Україні молодих дитячих поетів, прозаїків та казкарів. На сторінках його книжок можна пережити чимало цікавих пригод, навчитися протистояти злу та по-справжньому дружити. Автор упевнений: дитячий письменник повинен писати весело.
Олександр Степанович Дерманський народився 28 листопада 1976 року у селі Гайворон Володарського району на Київщині. Батьки: Степан Володимирович та Лілія Миколаївна. Має двох братів: Олега та Олексія.
Навчався у Володарській середній школі. У шкільні роки почав писати вірші. 1999 року закінчив факультет української філології Київського національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова.
У 2006 році Олександр Дерманський став членом Національної спілки письменників України. З 2008 року він – автор програми «Маріччин кінозал» на телеканалі 1+1. Працював літературним редактором дитячого журналу «Стежка», до вересня 2016 року викладав за фахом у Київському технікумі електронних приладів. Одружений, виховує двох доньок: Владиславу та Злату.
Перші вірші для малечі опублікував 2001 року у дитячому журналі «Стежка». Деякі твори виходили під псевдонімами Сашко Володарський та Назар Діброва. У жовтні 2004 року видавництво «Теза» в рамках серії «Пригодницька бібліотека» випустило у світ першу книжку – повість-казку «Володар макуци, або Пригоди вужа Ониська». Вуж Онисько має багато хороших друзів: жабку Одарочку, мишку Евредіку, хробачка Кузю, колорадського жука Джека. Онисько великий мрійник, фантазує про все, що бачить довкола. Він може впоратися зі всіма труднощами та навчить виходити зі скрутної ситуації.
Друга частина пригод вужа Ониська – «Бабуся оголошує війну». Онисько і його друзі гостюють у бабусі вужика, яку звуть Катастрофа. Їм дуже добре, і час минає непомітно. Друзі постійно переповідають про свої пригоди, не знаючи, що попереду на них чекають ще неймовірніші. Тривожну звістку приносить ворона Кармен, яка хизується млинцем, що став їй смачним обідом, та пером, схожим на павичеве. Невдовзі виявляється, що той млинець насправді – корабель прибульців, вже відомих за першою частиною повісті, який розбився поблизу будиночка бабусі. Та на галявині друзі не знаходять своїх інопланетних знайомих, натомість там купа сміття, що невідомо звідки узялося в лісі. Друзі наполегливо шукають прибульців і дізнаються, що ті потрапили у полон до лісника-браконьєра, який «береже природу» лише для того, щоб потім заробити грошей – продати ялинки на Новий рік, а з самих прибульців зробити небачений досі атракціон. Невідомо, якою була б доля нещасних прибульців, та Онисько з друзями зробили усе, щоб їх врятувати.
Повість «Царство Яблукарство» (2008) сповнена фантастичних і реальних подій. За яскравими пригодами семикласника Натана і його друга Тимка криється символічна історія дивовижної країни, в якій люди колись жили у злагоді та добрі, але поступово зчервивіли, і край їхній став Царством Черв’якарством. Урятувати від зчервивіння не лише казковий світ царства, але й реальний, земний, непросто, але виявляється, під силу Натанові та його друзям. Цікаву мовну характеристику дає автор і жителям Царства Черв’якарства – короїдам, які «згризають» слова, вимовляючи з них половину чи один склад. Зло в повісті втілює Цар Черв’якар, але насправді він смішний, як і кожен самодур.
Після феєричної другої частини історії про пригоди вужа Ониська у 2010 році світ побачив пригодницьку казку «Корова часу, або Нові пригоди вужа Ониська». Цей твір так само гумористичний, але не настільки насичений емоціями, як попередні частини. Як виявилося, бабуся вужа – Катастрофа – походила з роду шаманів. Коли настала страшна посуха, їй вдалося викликати дощ. Тільки щось пішло не так, і дощ перетворився на зливу, яка обернулася повінню. Постраждала від блискавки корова Черешня здобула надзвичайних здібностей – переміщуватися в часі. Згодом виявляється, що чужий світ і час не йдуть на користь, бо захоплюючись чужим, можна втратити дружбу і загубитися. Щоб припинити зливу, друзі мандрують у минуле заради зустрічі з пращурами бабусі Катастрофи. За різними обставинами усі вони розлучаються, але ближче до кінця подорожі разом повертаються додому.
У творчому доробку Сашка Дерманського 19 книжок про дружбу, про пригоди, про те, над чим можна посміятися. Окрім згаданих вище, йому належать також твори: «Король буків, або Таємниця Смарагдової книги» (2005), «Чудове Чудовисько» (2006), «Сашко Дерманський про Авіценну, Олександра Суворова, Олександра Довженка, Уолта Диснея, Пеле» (2007, серія «Життя видатних дітей»), «Танок Чугайстра» (2008), «Чудове Чудовисько в Країні Жаховиськ» (2010), «Казки Дракона Омелька» (2012), «Чудове Чудовисько і Погане Поганисько» (2014), «Крамничка тітоньки Мальви» (2014), збірку віршів «Бигимоти – не медмеді» (2015), «Маляка – принцеса Драконії» (2015), «Маляка і Навіжений дракон» (2016), «Маляка і Гаплик» (2016), «Стонадцять халеп Остапа Квіточки» (2016), «День народження привида» (2017), «Коли Онисько був малесенький» (2017), «Казки про все на світі» (2017), «Жменька тепла для мами» (2017). У 2009 році книги письменника «Володар макуци, або Пригоди вужа Ониська» і «Бабуся оголошує війну» вийшли у форматі інтерактивних аудіокниг, а «Король буків, або Таємниця Смарагдової книги» – як аудіокнига.
У 2005 році роман «Король буків, або таємниця Смарагдової книги» було відзначено дипломом Всеукраїнського конкурсу романів, кіносценаріїв і п’єс «Коронація слова». 2006 року Сашко Дерманський став дипломантом Міжнародної асамблеї фантастів «Портал». У 2007 році повість «Царство Яблукарство» відзначена першою премією літературного конкурсу рукописів «Дитячий портал» у номінації «Тексти для 9-12-річних» та другою премією нового літературного конкурсу «Золотий лелека». Наступного року книжка «Чудове Чудовисько в Країні Жаховиськ» здобула перемогу всеукраїнського рейтингу «Книжка року–2010» у номінації «Дитяче свято». 2015 року книжка «Маляка – принцеса Драконії» здобула відзнаку рейтингу «Критика» за найкращу книжку в номінації «Проза (5-9 років)». Того ж року – перемога в номінації «Дитячий поет року» рейтингу проекту «Барабука. Простір української дитячої книги» за збірку віршів «Бигимоти – не медмеді». У 2016 році книжки «Маляка і Навіжений дракон», «Маляка і Гаплик» здобули перше місце всеукраїнського рейтингу «Книжка року–2016» в номінації «Дитяче свято» (підномінація «Книжки для малечі»).
Твори Сашка Дерманського рекомендовано Міністерством освіти України для читання в молодшій («Володар макуци, або Пригоди вужа Ониська», «Бабуся оголошує війну», «Корова часу», «Царство Яблукарство», «Танок чугайстра») і середній школах («Король буків, або Таємниця Смарагдової Книги»). До оновленої шкільної програми також увійшли повість «Маляка – принцеса Драконії», збірка казок «Казки дракона Омелька», збірка віршів «Бигимоти – не медмеді».
Жовтень 2017 року в житті письменника відзначився двома гучними подіями. Спершу на великі екрани України вийшла «Сторожова застава» – кінострічка за мотивами однойменної книжки Володимира Рутківського та за сценарієм Сашка Дерманського (у співавторстві з режисером Юрієм Ковальовим та сценаристом Ярославом Войцешеком). А до Міжнародного дня анімації в Києві та Житомирі презентували короткометражний анімаційний фільм «Чудове Чудовисько», в основу якого лягла історія з трилогії письменника про дружбу дівчинки Соні та Чудовиська Чу.
ТВОРИ
Дерманський О. Бабуся оголошує війну : пригод. повість / О. Дерманський ; мал. В. Богданюк. – Вінниця : Теза, 2011. – 153 с. : іл. – (Пригодницька бібліотека).
Дерманський О. Король буків, або Таємниця Смарагдової книги / О. Дерманський ; іл. В. Богданюк. – 3-є вид. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2014. – 160 с. : іл. – (Пригодницька бібліотека).
Дерманський С. Володар макуци, або Пригоди вужа Ониська : перша кн. пригод вужа Ониська / С. Дерманський ; іл. В. Богданюк. – 5-е вид. – Вінниця : Теза, 2016. – 157 с. : іл.
Дерманський С. Корова часу, або Нові пригоди вужа Ониська : пригод. повість / С. Дерманський ; мал. В. Богданюк, О. Вєрко і Ф. Сергєєва. – Вінниця : Теза, 2010. – 160 с. : іл. – (Пригодницька бібліотека).
Дерманський С. Крамничка тітоньки Мальви / С. Дерманський ; худож. Р. Попський. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2015. – 55 с. : іл.
Дерманський С. Маляка – принцеса Драконії / С. Дерманський ; мал. В. Богданюк ; обкл. В. Богданюк, Ф. Сергеєва. – 2-е вид. – Вінниця : Теза, 2017. – 156, [1] c. : іл. – (Маляка).
Дерманський С. Маляка і Навіжений дракон / С. Дерманський ; мал. В. Богданюк ; обкл. В. Богданюк, Ф. Сергєєва. – Вінниця : Теза, 2016. – 157 с. : іл. – (Маляка).
Дерманський С. Сашко Дерманський про Авіценну, Олександра Суворова, Олександра Довженка, Уолта Діснея, Пеле / С. Дерманський ; худож. Ю. Толмачова. – Київ, 2007. – 112 с. : іл. – (Життя видатних дітей).
Дерманський С. Стонадцять халеп Остапа Квіточки : книга перша : чудернацька / С. Дерманський ; іл. М. Паленка. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2017. – 192 с. : іл.
Дерманський С. Танок Чугайстра : [для дітей] від 9 років / С. Дерманський ; мал. О. Шикури ; обкл. Р. Попського. – 3-є вид. – Вінниця : Теза, 2015. – 155, [1] c. : іл. – (Пригодницька бібліотека).
Дерманський С. Царство Яблукарство / С. Дерманський ; мал. А. Василенка. – 3-є вид. – Вінниця : Теза, 2015. – 188 с. : іл. – (Пригодницька бібліотека).
Дерманський С. Чудове Чудовисько : повість / С. Дерманський ; іл. М. Паленка. – 10-е вид. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2017. – 272 с. : іл.
Дерманський С. Чудове чудовисько в Країні Жаховиськ / С. Дерманський ; іл. М. Паленка. – Вид. 6-е. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2016. – 288 с. : іл.
Дерманський С. Чудове Чудовисько і Погане Поганисько : казк. повість / С. Дерманський ; обкл. І. Сулими. – Вид. 4-е. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2016. – 287 с. : іл.
Диво-літак / текст О. Глизь, С. Дерманський, Л. Кравченко [та ін.] ; іл. В. Пертія. – Харків : Астра, 2015. – 24 с. : іл. – (Читаємо по складах).
Калапеця / текст О. Глизь, Є. Ю. Гончарова, С. Дерманський [та ін.] ; іл. Є. Ю. Гончарова. – Харків : Астра, 2015. – 24 с. : іл. – (Читаємо по складах).
Чи смачні хмари? / текст О. Глизь, Я. Сідорова, С. Дерманський ; іл. Ю. Пилипчатіна, М. Пузиренко, Л. Чайка. – Харків : Астра, 2015. – 24 с. : іл. – (Читаємо по складах).
* * * * * * *
Дерманський С. Дрінк брудні вітрила / С. Дерманський // Ангеляткова наука. – 2015. – № 7-8. – С. 4-6.
Дерманський С. П’ятнадцять чоловік на скриню… : читалка / С. Дерманський ; худож. О. Мельникова // Пізнайко від 6. – 2017. – № 6. – С. 24-26, 3-я с. обкл.
Дерманський С. У пошуках чорного кряжа : [уривок з повісті «Маляка – принцеса Драконії»] / С. Дерманський ; худож. А. Ястремська // Пізнайко від 6. – 2016. – № 12. – С. 22-25.
Дерманський С. Холодна казка / С. Дерманський // Ангеляткова наука. – 2016. – № 2. – С. 4-5.
Тепла пісня про маму [Ноти] : [пісня] / сл. О. Дерманський ; муз. Ю. Лесіної // Мистецтво та освіта. – 2012. – № 1. – С. 30-31.
* * * * * * *
Дерманський С. Володар макуци, або Пригоди вужа Ониська [Електронний ресурс] / С. Дерманський // МЕТА. Библиотека : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://testlib.meta.ua/book/245625/. – Заголовок з екрану.
Дерманський С. Володар макуци, або Пригоди вужа Ониська [Електронний ресурс] / С. Дерманський // NemaloKnig.info : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://nemaloknig.info/book-310788.html. – Заголовок з екрану.
Дерманський С. Король буків, або Таємниця Смарагдової книги [Електронний ресурс] / С. Дерманський // NemaloKnig.info : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://nemaloknig.info/book-273691.html. – Заголовок з екрану.
Дерманський С. Король буків, або Таємниця Смарагдової книги [Електронний ресурс] / С. Дерманський // МЕТА. Библиотека : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://testlib.meta.ua/book/79484/. – Заголовок з екрану.
Дерманський С. Чудове Чудовисько [Електронний ресурс] / С. Дерманський // МЕТА. Библиотека : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://testlib.meta.ua/book/79482/. – Заголовок з екрану.
ЛІТЕРАТУРА ПРО ПИСЬМЕННИКА
Купріян О. Дорослі питання маленької людини : 8 книжок, які допоможуть пояснити, що відбувається / О. Купріян // Україна молода. – 2014. – № 34, 6 берез. – С. 12.
Сучасна українська дитяча література : [із збірки «Книга творить людину»] : [огляд літератури та розробки заходів] / Національна бібліотека України для дітей ; підгот. Ю. Осадча // Шкільна бібліотека. – 2011. – № 11. – С. 38-42.
Ткач Н. Книжка року-2014 за рейтингом творчих спілок / Н. Ткач // Літературна Україна. – 2015. – № 13, 26 берез. – С. 1, 3.
Цікаві зустрічі : улюбленець дітей // Куля. – 2016. – № 9. – С. 18.
WEB-БІБЛІОГРАФІЯ
Дерманський Олександр Степанович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : [веб-сайт]. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/Дерманський_Олександр_Степанович. – Заголовок з екрану.
Дерманський С. «Любов до книжки слід прищеплювати з перших місяців життя» : [інтерв’ю] [Електронний ресурс] / С. Дерманський ; розмовляла Н. Малетич // BaraBooka : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://www.barabooka.com.ua/sashko-dermans-kij-lyubov-do-knizhki-slid-prishheplyuvati-z-pershih-misyatsiv-zhittya. – Заголовок з екрану.
Дерманський С. Сашко Дерманський: «Мені літературний досвід заважав» : [інтерв’ю] [Електронний ресурс] / С. Дерманський // BaraBooka : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://www.barabooka.com.ua/sashko-dermans-kij-meni-literaturnij-dosvid-zavazhav. – Заголовок з екрану.
Дерманський С. Сашко Дерманський: «Сучасні діти більше знають і рано дорослішають» : [інтерв’ю] [Електронний ресурс] / С. Дерманський ; розмову вела І. Славінська // Українська правда. Життя : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://life.pravda.com.ua/society/2014/06/20/172579. – Заголовок з екрану.
Дерманський С. Сашко Дерманський: «Хтось або щось вигризає зернятка наших душ» : [інтерв’ю] [Електронний ресурс] / С. Дерманський ; спілкувалася Л. Ніцой // ЛітАкцент : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://litakcent.com/2010/10/05/sashko-dermanskyj-htos-abo-schosb-vyhryzaje-zernjatka-nashyh-dum. – Заголовок з екрану.
Сашко Дерманський [Електронний ресурс] // А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://ababahalamaha.com.ua/uk/Дерманський_Сашко. – Заголовок з екрану.
ЛЕСЯ ВОРОНИНА
Леся Анастасіївна Воронина – українська письменниця, перекладачка, журналістка, член Спілки письменників України та Асоціації українських письменників. Літературні псевдоніми: Гаврило Ґава, Ніна Ворон, Олена Вербна, Сестра Лесич.
Народилася 21 березня 1955 року в Києві. Батьки назвали її Лесею, але за паспортом письменниця – Олена. Ще у шкільні роки зацікавилася українським фольклором, співала у хорі «Гомін», захоплювалася східними двобоями та йогою.
У 1979 році закінчила філологічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. За роки навчання встигла попрацювати кур’єром у Спілці письменників України, лаборантом у школі, електромонтером на деревообробному комбінаті, екскурсоводом у Музеї народної архітектури та побуту в Пирогові, тощо. У студентські роки мандрувала Україною автостопом, Польщею на байдарках по Мазурських озерах і польських річках. Протягом 1987-1991 років працювала редактором відділу літератури та мистецтва журналу «Україна», потому – у дитячому журналі «Соняшник». Спершу була літературним редактором, і майже тринадцять років – головним редактором. Під псевдонімом Гаврило Ґава написала понад сто сюжетів коміксів, що впродовж 13 років з’являлися на сторінках цього журналу. З 1997 року паралельно з роботою в журналі «Соняшник» працювала коментатором у Національній радіокомпанії України. Була автором і ведучою культурологічних програм «Українська культура сьогодні і завжди», «Мандрівець», «Відлуння тисячоліть». Основною темою передач був сучасний стан української мови та культури.
У жовтні 1994 – березні 1995 на запрошення Міністерства освіти провінції Альберта (Канада) та Канадського інституту українських студій поїхала до Едмонтона, де взяла участь у підготовці освітнього проекту «Мова» для двомовних українсько-англійських шкіл цієї провінції.
Сьогодні, окрім літератури, Леся Анастасіївна має ще одне важливе заняття – робота на радіо. Потрапила сюди майже випадково, оскільки спочатку її просто запросили на передачу, присвячену чоловікові – Євгенові Гуцалу. Після того, як слухачі почали писати листи з проханням продовжити цикл передач про творчість Євгена Пилиповича, їй запропонували вести авторську передачу і бути ведучою ще кількох програм на радіо «Культура». Займається перекладами з польської мови творів Станіслава Лема, Славомира Мрожека, Анни Ковальської, Анни Карвінської, Гелени Бехлерової та інших.
На початку 2011 року Леся Воронина очолила щойно створене дитяче видавництво «Прудкий равлик». Така назва видавництва зовсім не випадкова, оскільки письменниця по-особливому любить равликів і навіть має вдома величезну колекцію цих слимаків у малюнках, кераміці, склі, дереві.
У 2014 році упорядкувала вірші чоловіка Євгена Гуцала в книжку «Зайці в полі варять борщ», що вийшла у Видавництві Старого Лева.
Найпопулярніші твори письменниці – дитячі детективи «Суперагент 000» (1996), «Суперагент 000. Нові пригоди» (2000), «Таємниця смарагдового дракона» (2001), «Суперагент 000. Таємниця золотого кенгуру» (2004), «Суперагент 000. У пащі крокодила» (2009). Також захоплюють пригодницькі та казкові повісті «Таємниця пурпурової планети» (2005), «Таємне товариство боягузів» (2006), «Прибулець з країни Нямликів» (2007), «Нямлик і балакуча квіточка» (2008), «Хлюсь та інші» (2008), «Сни Ганса Християна» (2009), «У пошуках Оґопоґо» (2010), «Леся Воронина про Брюса Лі, Махатму Ганді, Жорж Санд, Фридеріка Шопена, Івана Миколайчука» (2010), «Смак олімпійського золота» (2011), «Планета Смугастих Равликів» (2011), «Слон Ґудзик та Вогняна Квітка» (2013), «Різдвяна казка від слона Гудзика» (2013), «Слон на ім’я Ґудзик» (2016).
Казка «Прибулець з Країни нямликів» – розповідь про дружбу дівчинки Олянки з нямликом Буциком (маленький чоловічок, щось на зразок гнома), який повноправно жив у стіні її квартири, а наївшись манної каші, що для нього є найбільшою смакотою, набирався чудодійної сили і влаштовував дівчинці різноманітні подорожі. Крім нямликів, паралельний світ Л. Ворониної заселений волохатими чоловічками, а на Бурштиновому острові живе Бурштиновий Володар. Є тут і козак-характерник із надзвичайними здібностями – Мамай. У повісті є протистояння добра і зла. Зло уособлюють клоуни-сміхожери Гам, Гризь і Кусь. Скромна, несмілива і сором’язлива дівчинка Олянка вступає у двобій зі злом і перемагає.
У книзі «Таємне Товариство Боягузів та Брехунів» йдеться про звичайнісінького хлопця, життя якого було похмурим і буденним. Одного разу він захворів, проте виявилося, що хвороба ця незвичайна, а навіть дуже захоплива – пригодоманія. Перший її симптом – поява дивовижних космічних прибульців, котрі хочуть заразити весь світ вірусом страху. Другий симптом – це коли мама з татом і навіть бабуся виявляються супергероями, здатними переноситися в часі й просторі. І третій симптом – це така швидка зміна подій, що зупинити чи перервати їх неможливо. Перш ніж рятувати світ від прибульців-синьомордів, нашому героєві треба змінитися самому: долаючи страх, пройти небезпечні випробування, навчитися миттєво приймати рішення, від яких залежить доля людства, і головне – завжди бути готовим до неймовірних пригод.
Леся Воронина була лауреатом Всеукраїнської акції «Книжка року» за книжку «Суперагент 000. Таємниця золотого кенгуру» (2004), Всеукраїнського конкурсу романів, кіносценаріїв і п’єс «Коронація слова» за книжку «Таємниця Пурпурової планети» (2005), Міжнародного літературного конкурсу «Дитячий Портал» за книжку «Таємне товариство боягузів або засіб від переляку № 9» (2006), конкурсу «Книжка року BBC» за книжку «Нямлик і балакуча квіточка» (2008). У 2009 році отримала першу премію VІ Московського міжнародного конкурсу «Мистецтво книги» у номінації «Книга для дітей та юнацтва» за книжку «Сни Ганса Християна», у 2009 – першу премію Національного конкурсу «Найкраща книга України 2009» за книжку «Сни Ганса Християна» та посіла ІІ місце на конкурсі «Книжковий дивосвіт України» за книжку «Сни Ганса Християна», у 2010 році стала дипломантом Міжнародного літературного конкурсу романів, кіносценаріїв і п’єс «Коронація слова–2010» за роман «У пошуках Оґопоґо», 2012 року – переможцем конкурсу «Дитяча книга року ВВС».
ТВОРИ
Воронина Л. Нямлик і Балакуча Квіточка : оповідання / Л. Воронина ; худож. К. Білетіна. – Київ : Грані-Т, 2010. – 143 с. : іл. – (Сучасна дитяча проза).
Воронина Л. Прибулець з Країни нямликів : повість / Л. Воронина ; худож. К. Білетіна. – 3-є вид., без змін. – Київ : Грані-Т, 2012. – 135 с. : іл. – (Сучасна дитяча проза).
Воронина Л. Слон на ім’я Гудзик / Л. Воронина ; іл. К. Штанко. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2016. – 108 с. : іл.
Воронина Л. Суперагент 000. Нові пригоди : дит. детектив / Л. Воронина ; худож. О. Петренко-Заневський. – Київ : Соняшник, 2000. – 176 с. : іл.
Воронина Л. Суперагент 000. Таємниця золотого кенгуру : дит. детектив / Л. Воронина ; мал. К. Білетіної. – 3-є вид., перероб. і допов. – Вінниця : Тезис ; Соняшник, 2004. – 192 с. – (Пригодницька бібліотека).
Воронина Л. Таємне Товариство Боягузів та Брехунів : повісті / Л. Воронина ; худож. В. Штанко. – Київ : Грані-Т, 2012. – 265 с. : іл.
Воронина Л. Таємне Товариство Боягузів, або Засіб від переляку № 9 : повість / Л. Воронина ; худож. В. Штанко. – Київ : Знання, 2015. – 126 с. : іл.
Воронина Л. Таємне Товариство Боягузів, або Засіб від переляку № 9 : пригод. повість / Л. Воронина ; мал. С. Храпова. – Вінниця : Теза ; Соняшник, 2006. – 122 с. : іл. – (Пригодницька бібліотека).
Воронина Л. Таємне Товариство Брехунів, або Пастка для синьоморда : повість / Л. Воронина ; худож. В. Штанко. – Київ : Знання, 2015. – 135 с. : іл.
Воронина Л. Таємниця Пурпурової планети : фантаст. повість / Л. Воронина ; мал. К. Білетіної. – Вінниця : Теза : Соняшник, 2005. – 172 с. : іл. – (Пригодницька бібліотека).
Воронина Л. У пошуках Оґопоґо : (нотатки навколосвіт. мандрівниці) / Л. Воронина ; фото авт. ; обкл. К. Штанко. – Київ : Нора-Друк, 2010. – 175 с. – (Мандри).
Воронина Л. Хлюсь та інші / Л. Воронина ; худож. К. Штанко. – Київ : Грані-Т, 2008. – 56 с. : іл.
Сни Ганса Християна / переказ. Л. Воронина ; намал. К. Штанко. – Київ : Грані-Т, 2009. – 103 с. : іл.
* * * * * * *
Воронина Л. Суперагент 000. Таємниця золотого кенгуру [Електронний ресурс] / Л. Воронина // Мала Сторінка : [веб-сайт]. – Режим доступу : https://mala.storinka.org/леся-воронина-повість-у-пащі-крокодила-історія-перша-з-книги-суперагент-000-таємниця-золотого-кенгуру.html. – Заголовок з екрану.
Воронина Л. Таємне Товариство Боягузів та Брехунів [Електронний ресурс] / Л. Воронина // Мала Сторінка : [веб-сайт]. – Режим доступу : https://mala.storinka.org/леся-воронина-таємне-товариство-боягузів-та-брехунів-та-пастка-для-синьоморда-повісті-завантажити-читати-слухати.html. – Заголовок з екрану.
Воронина Л. Таємниця Пурпурової планети [Електронний ресурс] / Л. Воронина // МЕТА. Библиотека : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://testlib.meta.ua/book/55230/. – Заголовок з екрану.
ЛІТЕРАТУРА ПРО ПИСЬМЕННИЦЮ
Буторина І. І. Рецензія-листівка на кн. Л. Ворониної «Таємне товариство боягузів, або Засіб від переляку № 9» / І. І. Буторина // Шкільна бібліотека. – 2017. – № 5. – С. 118.
Воронина Л. Леся Воронина: «Найважливіше для мене, щоб дитина, яка прочитала мою книжку, ставала хоча б трохи добрішою й розумнішою» : письменник про себе / Л. Воронина // Дивослово. – 2016. – № 12. – С. 56-59.
Воронина Л. Леся Воронина: «Про журналістику, драйв і справжнє життя» / Л. Воронина ; спілкувалася В. Масенко // Однокласник. – 2016. – № 8. – С. 10-11.
Іваненко Л. Презентація книжки Лесі Ворониної «Прибулець з Країни нямликів» : урок позакласного читання в 5 класі / Л. Іваненко // Дивослово. – 2012. – № 10. – С. 24-27.
Оголошено переможців конкурсу «Книга року ВВС–2012» // Бібліотечна планета. – 2013. – № 1. – С. 34.
Садівська В. Новочасна дитяча проза в контексті сучасної освіти / В. Садівська, О. Сова // Дивослово. – 2014. – № 5. – С. 14-16.
Синьоок Т. Підсумки Книжкового рейтингу НСПУ–2012 / Т. Синьоок // Літературна Україна. – 2013. – № 16, 18 квіт. – С. 1-2.
Слотницька І. Леся Воронина. «Таємне товариство боягузів…» : цикл уроків у 6 класі / І. Слотницька // Дивослово. – 2015. – № 2. – С. 14-23.
Спілка письменників України визначилася з переможцями книжкового рейтингу // Бібліотечна планета. – 2013. – № 2. – С. 32.
WEB-БІБЛІОГРАФІЯ
7 запитань письменнику: Леся Воронина [Електронний ресурс] // ЧИТОМО : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://www.chytomo.com/interview/7-zapitan-pismenniku-lesya-voronina. – Заголовок з екрану.
Воронина Л. «Сміливий не той, хто декларує свою сміливість» : [інтерв’ю] [Електронний ресурс] / Л. Воронина // ВВС. Україна : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://www.bbc.com/ukrainian/entertainment/2012/12/121213_book_2012_interview_voronyna_oz.shtml. – Заголовок з екрану.
Воронина Леся [Електронний ресурс] // Видавництво Грані-Т : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://old.grani-t.com.ua/ukr/authors/3/. – Заголовок з екрану.
Воронина Леся Анастасіївна [Електронний ресурс] // Вікіпедія : [веб-сайт]. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/Воронина_Леся_Анастасіївна. – Заголовок з екрану.
Воронина Леся. Письменники [Електронний ресурс] // BaraBooka : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://www.barabooka.com.ua/lesya-voronina. – Заголовок з екрану.
Леся Воронина. Біографія скорочено [Електронний ресурс] // Dovidka.biz.ua : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://dovidka.biz.ua/lesya-voronina-biografiya-skorocheno. – Заголовок з екрану.
ОЛЕКСАНДР ЕСАУЛОВ
Український прозаїк Олександр Есаулов народився 18 листопада 1952 року у селі Ромачі Просницького району Кіровської області (Росія) у родині військовослужбовця. Навчався у Республіканській середній школі-інтернаті. У 1970 році був призваний на військову службу.
1972 року вступив до підготовчого відділення Київського інституту народного господарства на фінансово-економічний факультет, який закінчив у 1977 році. Був направлений на роботу у Київський обласний фінансовий відділ, де працював до 1980 року на різних посадах. Кандидат у майстри спорту з кульової стрільби.
У листопаді 1980 року його призначено завідувачем міського фінансового відділу у місто Прип’ять. Через п’ять років обраний заступником голови Прип’ятського міськвиконкому. На цій посаді зустрів аварію на Чорнобильській атомній електростанції. Брав участь в евакуації населення з міста, подальшого забезпечення житлом, роботою, виплатою відшкодування за майно, що було залишене у Прип’яті, тощо. За участь у роботах з ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у 2007 році нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.
З 1987 року працював заступником директора з загальних питань Інституту ядерних досліджень НАН України, заступником начальника планово-економічного відділу виробничого об’єднання «Спецатом», комерційним директором підприємства «Лелека», президентом Українського екологічного фонду, директором підприємства «Екорадник», керуючим справами Ощадбанку України, а з 1998 року – технічним директором Інституту підтримки експлуатації АЕС, де працює до теперішнього часу.
Займатися письменництвом Олександр Юрійович почав у 2005 році, коли упорядкував свої нотатки про події 1986 року. На жаль, українські видавництва не зацікавилися нею, тому автор запропонував її видавництву «Європа», що у Москві, де вона і вийшла 2006 року під назвою «Чорнобиль. Літопис мертвого міста».
Одразу після цього написав свою першу дитячу книжку «Game over!», яка вийшла друком у видавництві «Зелений пес». У тому ж видавництві у 2006-2008 роках вийшли ще чотири книги з цієї серії: «Антивірус», «Канікули для Інформи», «Вихідний формат» та «Таємниця Великого Сканера». Це – серія «Заекрання» – про пригоди у незнайомій усім країні. Кожного разу, сідаючи до комп’ютера, користувач здійснює подорож до цієї незвичайної країни. Наприклад, книжка «Антивірус» – про те, як хлопчик Сергійко, який невдало грав у комп’ютерну гру «Побудуй Глюкландію», запрошений блазнем Великого Процесора на гостину до Заекрання. За бажанням Великого Процесора і несподівано для самого себе Сергійко стає королем Глюкландії і захищає свою країну від нападів ворогів.
У 2008 році у видавництві «Клуб сімейного дозвілля» вийшла книга про Чорнобильську зону – «Хазяїн зони». У книгу включено роман «Факультет вселюдної любові» – драматична історія про діда дружини письменника, якого несправедливо заарештували, а потім розстріляли як польського шпигуна.
З 2011 року у видавництві «Теза» у Вінниці почали виходити друком книги серії «Дитячий детектив»: «Кенінгова колекція», «Чорні археологи», «Як уполювати чупакабру», «Кіднепінг», «Справа честі», «Щуриний підступ», «Жіноча справа», «Полювання на мамонтів», «Державна справа». У повістях йдеться про трьох школярів з Горобинівки: Льоху Холмса, Миху Ватсона і Настю Бонасьє. Вони викривають злочини, які виявилися «не по зубах» навіть професійним слідчим. Детективна історія «Як уполювати чупакабру» – про таємничого кровопивцю, якого бачили мало не в кожному селі. Юні детективи беруться за упіймання небаченого страховиська. На додачу їм довелося розплутувати ще одну таємницю: поки друзі намагалися вполювати чупакабру, у Горобинівці хтось зіпсував автівки сусідів головних героїв.
2006 року Олександр Есаулов став дипломантом Міжнародної асамблеї фантастів «Дитячий Портал». Дитяча книжка «Зоряна електричка» стала дипломантом Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова–2011». Роман для дорослих «Переможців не судять» відзначено IV премією Всеукраїнського конкурсу романів, кіносценаріїв і п’єс «Коронація слова–2009». А сценарій кінофільму про Чорнобиль «Господар Зони «Ч» – дипломант «Коронації слова–2013».
За пропозицією видавництва «Фоліо» твори письменника було включено до збірки оповідань «Україна-Європа» та «Історія з шиншилою», що були опубліковані видавництвом до Форуму видавців у Львові в 2014 та 2015 роках.
Одружений, має доньку та сина. Проживає у м. Ірпінь неподалік від Києва.
ТВОРИ
Есаулов О. Game over! / О. Есаулов. – Харків : ТОВ «Бібколектор», 2013. – 140 с.
Есаулов О. Антивірус / О. Есаулов. – Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2013. – 203 с.
Есаулов О. Державна справа / О. Есаулов ; пер. з рос. С. Андрійовича. – Вінниця : Теза, 2016. – 155 с. : іл. – (Дитячий детектив. Справа № 9).
Есаулов О. Жіноча справа / О. Есаулов ; пер. з рос. Т. Кохановської. – Вінниця : Теза, 2015. – 155 с. : іл. – (Дитячий детектив. Справа № 7).
Есаулов О. Канікули для Інформи / О. Есаулов. – Кіровоград : Імекс, 2013. – 236 с.
Есаулов О. Кенінгова колекція / О. Есаулов ; пер. з рос. О. Шарговської ; мал. О. Ваніфатова. – Вінниця : Теза ; Фоліо, 2013. – 155 с. : іл. – (Дитячий детектив. Справа № 1).
Есаулов О. Кіднепінг / О. Есаулов ; пер. з рос. Н. Брискіної ; мал. О. Ваніфатова. – 2-е вид. – Вінниця : Теза ; Фоліо, 2013. – 124 с. : іл. – (Дитячий детектив. Справа № 4).
Есаулов О. Полювання на мамонтів / О. Есаулов ; пер. з рос. С. Андрійовича. – Вінниця : Теза, 2016. – 155 с. : іл. – (Дитячий детектив. Справа № 8).
Есаулов О. Справа честі / О. Есаулов ; пер. з рос. Т. Кохановської. – Вінниця : Теза, 2015. – 155 с. : іл. – (Дитячий детектив. Справа № 5).
Есаулов О. Таємниця Великого Сканера / О. Есаулов. – Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2013. – 139 с.
Есаулов О. Таємниця Великого Сканера : пригод. повість / О. Есаулов. – Київ : Зелений Пес, 2009. – 191 с.
Есаулов О. Чорні археологи / О. Есаулов ; пер. з рос. О. Шарговської ; оформ. О. Ваніфатової та Ф. Сергєєва. – Вінниця : Фоліо
Есаулов О. Щурячий підступ / О. Есаулов ; пер. з рос. Т. Кохановської. – Вінниця : Теза, 2015. – 155 с. : іл. – (Дитячий
Есаулов О. Як уполювати чупакабру / О. Есаулов ; пер. з рос. Т. Кохановської. – 2-е вид. – Вінниця : Теза, 2016. – 155 с. : іл. – (Дитячий детектив. Справа № 3).
ЛІТЕРАТУРА ПРО ПИСЬМЕННИКА
Коровайна Т. А. Що читають сучасні діти : [огляд книжок] / Т. А. Коровайна // Шкільна бібліотека. – 2017. – № 5. – С. 9-12.
WEB-БІБЛІОГРАФІЯ
Есаулов О. Олександр Есаулов: «Для дітей писати легше, бо я в душі й сам дитина» : [інтерв’ю] [Електронний ресурс] / О. Есаулов ; розмовляла А. Шудря // ВВС. Україна : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://www.bbc.com/ukrainian/entertainment/2012/12/121210_book_2012_interview_esaulov.shtml. – Заголовок з екрану.
Есаулов О. Олександр Есаулов: «Хочу, щоб діти винесли з книжки людяність» : [інтерв’ю] [Електронний ресурс] / О. Есаулов ; розмовляла Є. Ковалевська // ВВС. Україна : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://www.bbc.com/ukrainian/entertainment/2011/12/111208_esaulov_book_award_ek. – Заголовок з екрану.
Есаулов Олександр Юрійович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : [веб-сайт]. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/Есаулов_Олександр_Юрійович. – Заголовок з екрану.
Олександр Есаулов – письменник [Електронний ресурс] // Жінка-УКРАЇНКА : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://ukrainka.org.ua/oleksandr-esaulov. – Заголовок з екрану.
СЕРГІЙ ГРИДІН
Сучасний український письменник Сергій Гридін став популярним завдяки поєднанню у своїй творчості різних жанрових різновидів прози для дітей – серед його творів є казкові, пригодницькі та реалістичні повісті.
Народився 8 липня 1971 року в містечку Здолбунів Рівненської області. Із чотирнадцяти років захопився спортом. Два роки жив із сім’єю в Монголії за місцем відрядження батька. Тут зустрів багато друзів і отримав неймовірні враження від чудових степових краєвидів.
Після повернення до України та закінчення у Здолбунові школи 1988 року намагався вступити до Київського державного університету на факультет міжнародного права, але вступні іспити склав невдало. Пішов працювати до слюсарної бригади. Через рік став студентом економічного факультету Рівненського інституту інженерів водного господарства (тепер національний університет), закінчив навчання 1994 року. Працював за бухгалтерсько-економічними спеціальностями.
Зараз Сергій Гридін – директор Здолбунівської міжрайонної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Після чергової перевірки на роботі у нього виникло бажання відволіктися від справ, яке переросло в написання першої книги «Федько, прибулець з інтернету». Після цього багато вільного часу він присвячує цьому захопленню. Як розповідає письменник у інтерв’ю, потяг до творчості у нього був ще з дитинства. В юності писав вірші, але вони не збереглися. Потім коротенькі оповідання, що відразу після написання викидав. На роботі писав статті на професійні теми. Крім творчості, Сергій Володимирович займається спортом, любить співати, щось майструвати, особливо з дерева.
Служив у зоні АТО у складі високомобільних десантних військ.
Одружений, виховує сина Сашка.
Письменнику належить трилогія про комп’ютерний вірус «Федько» (2011-2012): «Федько, прибулець з інтернету», «Федько у віртуальному місті», «Федько у пошуках чупакабри». Цікаві пригоди комп’ютерного віруса, який з’явився у квартирі звичайного школяра Сашка Біленького, любителя віртуальних ігор. Саме Федько й запропонував Сашкові та його товаришеві Петрику, якого називали Професором за велику кількість прочитаних книг та енциклопедичні знання, побувати у комп’ютерній грі насправді. Погоджуючись, хлопці не знали, скільки випробувань їх чекає, поки вони повернуться додому з віртуальної подорожі.
До творчого доробку С. Гридіна належать також книги: «Не такий» (2013), «Незрозумілі» (2016), «Не ангел» (2017), «І паралелі перетинаються» (2017), «Таємниці Ходвартса» (2017). У 2017 році одне із його оповідань увійшло до збірки «10 історій для хлопців», що вийшла у «Видавництві Старого Лева».
Твір «Не такий» за жанрово-тематичними ознаками – реалістично-психологічна повість для підлітків. У творі підняті проблеми, які стосуються формування підлітка в соціумі, в сім’ї, у колі однолітків. Основа сюжету – це розповідь про те, як Денис Потапенко створив сам себе за допомогою сили волі, занять спортом та бажання змінитися. Випробування, які проходить підліток, загартовують його, змушують шукати вихід із складних життєвих ситуацій: втрата друга; зрада батька; поведінка мами, яка хоче влаштувати особисте життя; перше кохання. У творі багато роздумів про сенс життя, про усвідомлення себе у цьому світі. Характер Дениса вимальовується через окремі майстерно описані епізоди, деталі, увиразнюється через репліки інших персонажів: мами, однокласників, нових друзів по табору відпочинку. Повість «Не такий» перемогла у номінації «Краща книга для підлітків та юнацтва» під час проведення підсумків щорічного конкурсу на кращу книгу на Рівненщині (за різними номінаціями).
Повість «Незрозумілі» також про складність і багатовимірність внутрішнього світу хлопчика-підлітка. Головний герой – Саня Головко – типовий невпевнений і сором’язливий старшокласник, якому хочеться «дорівнятися» до найпопулярнішого у школі Мовчанова, сподобатися Орисі, порозумітися з другом Ромкою та знайти точки дотику з батьками. Повість фіксує момент перетворення підлітка на юнака, змальовуючи різну поведінку на цьому проміжку часу. Важливо, що автор не повчає, а розуміє свого героя. Твір утверджує відверто чоловічу позицію у ставленні до власного дорослішання. За цю повість у 2017 році на врученні нагород лауреатам Літературних підсумків року «Глиняний кіт» Сергій Гридін отримав диплом у номінації «Дитяча література».
Книга письменника «Федько у пошуках чупакабри» увійшла до списку премії «Книга року ВВС-2012». Переможець конкурсу «Краща книга Рівненщини» в номінації «Краще видання для дітей» (2013) та «Краще видання для юнацтва та молоді» (2015).
Твори Сергія Гридіна не губляться у розмаїтості сучасної дитячої літератури завдяки оригінальності вигаданих образів, вмілому використанню елементів, майстерному створенні сюжету, гостроті і актуальності піднятих проблем.
ТВОРИ
Гридін С. Відчайдушні : повість-детектив / С. Гридін. – Київ : ВЦ «Академія», 2017. – 128 с.
Гридін С. Кігтик Ковбаско / С. Гридін ; іл. А. та Д. Нечаєвські. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2016. – 151 с. : іл.
Гридін С. Не такий : повість для підлітків, які шукають себе / С. Гридін ; іл. Н. Гайда. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2013. – 175 с. : іл. – (Майже дорослі).
Гридін С. Незрозумілі : повість / С. Гридін ; обкл. Д. Кавеліної. – Київ : Академвидав, 2016. – 128 с.
Гридін С. Федько у віртуальному місті / С. Гридін ; іл. О. Шапкаріної ; обкл. О. Шингур. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2012. – 207 с. : іл. – (Планета Чудасія).
Гридін С. Федько у пошуках чупакабри / С. Гридін ; іл. О. Мазур ; обкл. О. Шингур. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2012. – 175 с. : іл. – (Планета Чудасія).
Гридін С. Федько, прибулець з інтернету / С. Гридін ; іл. О. Шапкаріної. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2011. – 152 с. : іл. – (Планета чудасія).
* * * * * * *
Гридін С. Не такий. Незрозумілі. Федько у пошуках чупакабри [Електронний ресурс] / С. Гридін // E-Reading : [веб-сайт]. – Режим доступу : https://www.e-reading.club/bookbyauthor.php?author=1011735. – Заголовок з екрану.
Гридін С. Незрозумілі. Федько прибулець з інтернету. Федько у пошуках чупакабри. Не такий. [Електронний ресурс] / С. Гридін // МЕТА. Библиотека : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://testlib.meta.ua/author/21688/. – Заголовок з екрану.
ЛІТЕРАТУРА ПРО ПИСЬМЕННИКА
Марченко Н. Young readers literary review: do read the books! : [твори для підлітків] / Н. Марченко // Дивослово. – 2016. – № 4. – С. 56-61.
Марченко Н. Young readers literary review: do read the books! : знахідки ключниці, або відкрийте книжку! : [твори для підлітків] / Н. Марченко // Дивослово. – 2016. – № 11. – С. 58-62.
Родіна Г. Розрада дитячій самотності : видавці почули педагогів? / Г. Родіна // Україна молода. – 2014. – № 18, 6 лют. – С. 12.
Синиця К. Вручено премію «Глиняний кіт» / К. Синиця // Літературна Україна. – 2017. – № 12, 23 берез. – С. 13.
* * * * * * *
Качак Т. Художні особливості образу дитини у сучасній українській реалістичній прозі для дітей / Т. Качак // Література. Діти. Час : наук. вісн. / Центр дослідження літератури для дітей та юнацтва ; упоряд. та літ. ред. У. Баран [та ін.]. – Львів, 2016. – Вип. 5. – С. 53-67.
Хороб М. Психологія характеру підлітка в сучасній дитячій літературі : (на матеріалі повістей С. Гридіна «Не такий» та О. Лущевської «Інший дім») / М. Хороб // Література. Діти. Час : наук. вісн. / Центр дослідження літератури для дітей та юнацтва ; упоряд. та літ. ред. У. Баран [та ін.]. – Львів, 2016. – Вип. 5. – С. 207-214.
WEB-БІБЛІОГРАФІЯ
Гридін С. Сергій Гридін: «Найважче писати для підлітків – вони весь час змінюються» : [інтерв’ю] [Електронний ресурс] / С. Гридін ; розмовляла Є. Ковалевська // ВВС. Україна : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://www.bbc.com/ukrainian/entertainment/2012/11/121122_book_2012_interview_grydin_ek.shtml. – Заголовок з екрану.
Гридін Сергій : [автобіографія] [Електронний ресурс] // Видавництво Старого Лева : [веб-сайт]. – Режим доступу : https://starylev.com.ua/old-lion/author/grydin-sergiy. – Заголовок з екрану.
Гридін Сергій. Письменники [Електронний ресурс] // BaraBooka : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://www.barabooka.com.ua/sergij-gridin. – Заголовок з екрану.
Овдійчук Л. Сергій Гридін: «Все прийшло саме собою і невідомо звідки…» : [інтернет-поштове інтерв’ю] [Електронний ресурс] / Л. Овдійчук // Центр дослідження літератури для дітей та юнацтва : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://urccyl.com.ua/aktualno/aktualni-dumky/item/sergii-gridin-vse-priishlo-same-soboju-i-nevidomo-zvidki. – Заголовок з екрану.
Овдійчук Л. Творчість Сергія Гридіна в контексті сучасної прози для дітей [Електронний ресурс] / Л. Овдійчук // Центр дослідження літератури для дітей та юнацтва : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://urccyl.com.ua/aktualno/aktualni-dumky/item/lilija-ovdiichuk-tvorchist-sergija-gridina-v-konteksti-suchasnoji-prozi-dlja-ditei. – Заголовок з екрану.
Чернишенко В. «Не»-книжки Сергія Гридіна [Електронний ресурс] / В. Чернишенко // ЛітАкцент : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://litakcent.com/2016/11/23/ne-knyzhky-serhija-hrydina. – Заголовок з екрану.