З кожним роком зростає інтенсивність автомобільного руху на дорогах. А це, в свою чергу, підвищує відповідальність усіх учасників дорожнього руху: водіїв, пасажирів, пішоходів. Тому великого значення набувають знання правил дорожнього руху та їх дотримання.
Мета заходу – формувати у дітей знання правил дорожнього руху, розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу, виховувати бережливе ставлення до власного життя та життя оточуючих, культуру поведінки в громадських місцях, акуратність.
При проведенні заходу рекомендуємо використовувати ілюстративні матеріали, оформити книжкову поличку на тему: «Наш друг – Світлофор».
Ведуча: Сучасний світ живе бурхливим, стрімким життям. Вулицями мчать автомобілі та автобуси, тролейбуси та трамваї. Для того, щоб ваш шлях був безпечним, ви повинні знати правила дорожнього руху. До речі, з’явилися вони дуже давно. У січні 1683 року (більше 400 років тому назад) цар Петро I видав указ про введення правил дорожнього руху. Ці правила вказували на те, де можна було їздити, де зупинятися кінним екіпажам. З часом вони змінювалися, доповнювалися. У 1891 року в нашій країні з’явився перший автомобіль.
Читець 1-й: Для того, щоб відстань короткою стала,
Для того, щоб швидкість здолати і час,
До нашої ери ще люди подбали
І винайшли колесо кругле для нас.
Читець 2-й: Помчали по світу автомобілі,
І правила виникли строгі тоді.
Будь пильним, уважним завжди на дорозі,
Де правила знають – не місце біді.
Ведуча: Невід’ємною частиною правил дорожнього руху є дорожні знаки, дорожні розмітки та світлофори.
Сьогодні, любі діти, ми поговоримо про такий важливий дорожній атрибут як світлофор. Адже тепер важко уявити місто чи велике селище без нього.
Читець: На розі вулиць з давніх літ,
Щоб тут безпечний був прохід,
Машин не стався щоб затор,
Стоїть триокий Світлофор.
А очі в нього дуже різні:
Подивиться червоним грізно –
Стоїть на місці пішохід,
І транспорт зупиняє хід.
Він блима жовтим: «Стій, малечо, –
Рух починати небезпечно!»
Всміхається зеленим: «Знай,
Шлях вільний, впевнено рушай».
Вважають діти всі навкруг:
«Цей Світлофор – наш справжній друг!»
Ведуча: Ціла армія регулювальників потрібна була б зараз щоб підтримувати порядок на перехрестях, якби люди не винайшли світлофор. Назва його походить від двох слів: нашого слова «світло» і грецького «форос» – той, що несе. Отже, у перекладі на нашу мову слово світлофор означає: той, що несе світло.
Перший світлофор був встановлений 10 грудня 1868 року в Лондоні біля будівлі Британського парламенту. Він управлявся вручну і мав два семафорні крила: підняті означали сигнал «стоп», а опущені – рух з обережністю. У темний час доби використовувався газовий ліхтар, який перемикав спеціальний поліцейський. 2 січня 1869 року (через рік після встановлення) газовий ліхтар світлофора вибухнув, поранивши поліцейського. Більше ніхто не захотів чергувати біля нього і регулювання зійшло нанівець на довгі 44 роки.
Багато фахівців вважають, що справжній світлофор народився 5 серпня 1914 року і був винайдений Гарретом Морганом, афроамериканцем, винахідником і бізнесменом з Клівенда штат Огайо США. Моргану він знадобився тільки після того, як він купив собі перший автомобіль. Цей світлофор мав два сигнали (червоний і зелений) та включався автоматично на певний час. Саме по цьому принципу і діють практично всі сучасні світлофори.
У 1920 році триколірні світлофори з використанням жовтого сигналу були встановлені в Детройті та Нью-Йорку (США). У Європі аналогічні світлофори були вперше встановлені в 1922 році в Парижі, 1927 р. – в Англії. І лише у 1930 році почав працювати перший світлофор в Ленінграді (Санкт -Петербурзі) та Москві.
У наш час світлофором уже нікого не здивуєш. Це найкращий друг водіїв та пішоходів.
Читець: Велетень біля дороги стоїть,
Цілу добу він не їсть і не спить.
Пильно слідкують яскравих три ока,
Щоби була всім безпечна дорога.
Ведуча: Світлофори є пішохідні і транспортні. Пішохідний – має два сигнали: червоний та зелений. Червоний сигнал забороняє рух, а зелений – дозволяє.
Читець: Червоний вогник світлофора
Забороняє перехід.
Він є сигналом небезпеки,
Тож стій на місці, пішохід!
Світлофор – надійний друг,
Як моргне зеленим оком,
Ти по «зебрі» з білих смуг
Можеш йти рішучим кроком.
Ведуча: У транспортних світлофорів три сигнали: червоний – рух забороняє, жовтий – також забороняє і попереджує про зміну сигналів, зелений – рух дозволяє.
Читець 1-й: Їдуть весело трамваї,
І тролейбуси, й таксі,
Кожен пасажир їх знає,
Користуються усі.
Читець 2-й: А швидкі мотоциклісти
Їздять, наче ті артисти!
І від них не відстають
Юні велосипедисти.
Читець 3-й: Хонда, джип і мерседес
Пил здіймають до небес!
І мій котик так злякався,
Що під стріху заховався…
Поглянь, котику, угору.
Бачиш скільки світлофорів?!
На дорозі світлофори,
Ніби маяки у морі!
Зручні форми, різні види…
І усім їх – добре видно.
Ведуча: А зараз, діти, давайте запросимо до нас справжнісінького Світлофора.
(Виходить хлопчик у формі світлофора)
Хлопчик – Світлофор:
Я – Світлофор! Познайомимось, діти?
Я вас навчу по дорозі ходити.
Маю три ока, ними моргаю:
По черзі вмикаю і вимикаю.
Оком червоним
Блимну, то знайте:
Йти небезпечно,
Тож зачекайте!
Що на червоний
Не можна іти –
Знають, напевне, –
Навіть коти!
Бачиш – зелене
Світиться око.
Сміливо йди
Не буде мороки!
Колір зелений –
Колір надії.
Тож сподіваюсь,
Вірю і мрію,
Що на зелений
Будуть іти
Діти, дорослі
І навіть коти!
Ведуча: Ви вже знаєте, що означають сигнали світлофора і ми можемо пограти у гру, яка має назву «Сигнали світлофора». Якщо я буду показувати червоний колір, то ви тихенько сидіть, якщо жовтий – то плескайте в долоні, якщо зелений – то тупайте ногами.
(Проводиться гра)
Ведуча: Тепер, я сподіваюся, ви запам’ятали сигнали світлофора і будете завжди виконувати його вказівки.
Звучить: Пісенька про світлофор [Звукозапис] // Гарний настрій, Співають діти. – К., 2006. – 1 CD : зв.,12 см.
(Розігрується сценка)
Ведуча: По вулицях рухаються не лише машини, а й пішоходи. Отже, і вони повинні знати правила вуличного руху.
Учень1-й: Що ми маленькі, чи що? Адже кожна дитина знає, що червоне світло – стій, зелене – йди.
Ведуча: А жовте?
Учень 2-й: Бігти. Бігти, поки червоне не загорілося!
Ведуча: Що ти говориш? На жовте світло, як і на червоне рухатися не можна!
Учень 1-й: Правильно, іти можна тільки на зелене світло!
Ведуча: Добре, а якщо світлофора взагалі немає, бувають же такі місця?
Учень 2-й: Там де немає світлофора, нема і правил: переходь як хочеш.
Ведуча: Ні, адже там де нема світлофора, рух машин є?
Діти: Є!
Ведуча: А якщо є рух, то є і правила. А в них говориться, що переходити вулицю можна лише там, де вказаний пішохідний перехід (показує знак «Пішохідний перехід»).
Учень2-й: Зрозуміло.
Ведуча: Добре. Уявіть собі, що вам потрібно перейти дорогу, де немає знаку. Куди спочатку треба подивитися?
Учень 2-й: Під ноги! Можливо копієчку чи ще щось знайдеш!
Ведуча: Вдалу мить ти знайшов для своїх пошуків. Ні, шановний пішоходе, дивитись потрібно не під ноги, а наліво. Дійшовши до середини дороги, подивись направо.
Учень 1-й: А раптом – машина! Що робити?
Учень 2-й: А я знаю! Бігти потрібно, поки ще цілий!
Ведуча: Куди бігти?
Учень 2-й: Вперед!
Учень 1-й: Назад!
Учень 2-й: Вперед!
Учень 1-й: Назад!
Ведуча (до дітей): А як ви вважаєте?
(Діти відповідають)
Ведуча: Зупинитися, друзі мої, і стояти на місці. А якщо ви будете бігати вперед – назад, жоден водій не зрозуміє, що йому робити: гальмувати чи об’їжджати вас.
Учень 1-й: Так на те ж він і водій, щоб думати!
Ведуча: Ні, друзі! Пішохід сам повинен відповідати за свої вчинки, а правила дорожнього руху повинен знати так добре, як і водій. Тоді їх зустрічі будуть закінчуватися щасливо.
Читець: Є правила строгі для всіх пішоходів,
Їх знати повинні усі до пуття.
Буває помилка – загроза здоров’ю,
Буває – помилка позбавить життя.
Дорослі! Про діток своїх потурбуйтесь,
Дорога – не місце малятам для гри!
Їм змалку потрібно теж правила знати,
Порушники, зважте, ростуть з дітвори!
Здоров’я вам всім: водіям, пасажирам,
В здоровому тілі – здоровий вам дух!
Всі учасники: Щасливих доріг вам усі ми бажаєм, бо ми за безпечний за вуличний рух!
Звучить: Злотник О. Секрети здоров’я [Звукозапис] / О. Злотник // Музика рідного дому. – К., 2005. – 3 CD : зв., 12 см. – CD № 2.
Список використаної літератури
Йшли друзі по дорозі : веселі розповіді та байки про почат. правила дорожньої безпеки / упоряд. Л. М. Панасенко. – Сімф. : Таврія, 2005. – 26 с. : ілюстр.
Коваль Л. Малята – пішоходи : навч. посіб. з правил вуличного руху для дітей 6 – 8 років / Л. Коваль. – К. : Томіріс, 2002. – 64 с. : ілюстр.
Линник С. Твій друг – дорожній рух / С. Линник // Розкажіть онуку. – 2006. – № 9 – 10. – С. 76 – 78.
Навчаємось у «Школі Світлофорчиків» : сцен. виступу агітбригади юних інспекторів руху // Розкажіть онуку. – 2003. – № 28. – С. 57 – 59.
Пальонна А. На лісовому перехресті : сцен. шк. свята / А. Пальонна // Початкова школа. – 2003. – № 10. – С. 58 – 59.
Паронова В. Казка про правила дорожнього руху / В. Паронова. – Т. : Підруч. і посіб., 2002. – 32 с. : ілюстр.
Пащенко В. Подорож до Країни Дорожніх Знаків : розробка виховного заходу / В. Пащенко // Розкажіть онуку. – 2007. – № 9. – С. 98 – 99.
Правила дорожнього руху для дітей / мал. Г. Павленко ; вірші О. Братчук. – Х. : Торсінг плюс, 2005. – 64 с. : ілюстр.
Правила дорожнього руху для малечі / відповідальна за вип. Н. В. Томашевська. – Х. : Торсінг плюс, 2010. – 64 с. : ілюстр. – (Абетка для малечі).
Сокол А. Уроки інспектора ДАІ / А. Сокол. – Чернігів : Деснянська правда, 2002. – 41 с. : ілюстр.
Солонина К. В країні дорожніх знаків : сцен. виховного заходу / К. Солонина // Розкажіть онуку. – 2006. – № 19-20. – С. 122 – 123.
* * *
Гарний настрій. Співають діти [Звукозапис]. – К., 2006. – 1 CD : зв., 12 см.
Злотник О. Музика рідного дому [Звукозапис]. – К., 2005. – 3 CD : зв., 12 см. – CD № 2.
Матеріал підготувала: Л. Войтович – завідувач організаційно –
методичного відділу обласної бібліотеки
для дітейnbsp;
Що на зелений
Будуть іти
Діти, дорослі
І навіть коти!
/strong
