Мета заходу: Розвивати в учнів потяг до краси, виховувати повагу юнака до дівчини, прагнення виглядати красивим і галантним.
По можливості запросити хореографа або танцювальний колектив, які могли б продемонстувати красивий танець.
Ведуча: Доброго дня, дорогі друзі! Хто з вас не любить танцювати? Жодне свято не обходиться без танців. І хай не всі вміють танцювати, але безумовно одне: краса танцю зрозуміла всім.
Ведуча: Виявляється, що навіть птахи танцюють. Деякі породи танцюють завжди велелюдно і зі запалом. Наприклад, чаплі, а шуліка – дуже мудро кружляє – туди, сюди. Найцікавіші танці в деркачів: вони збираються чередою і влаштовують справжній бал. Повитягавши шиї, сходяться, розходяться, вальсують. Потім одразу стають мов закам’янілі, а тоді знов кидаються танцювати. А хто бачив танець журавлів, той запам’ятає цю красу на все життя.
Ведуча: Танець – хвилюючий і найпрекрасніший вид мистецтва, бо не тільки відображає життя, а й сам є життям. А ще він виховує, вчить культури поведінки. Танці – це емоційна насолода. Вони розвивають почуття ритму, виробляють правильну поставу, піднімають настрій.
Читець: Мелодія птахом злітає,
Серця молоді окриля,
І юність Поліського краю
У дружньому танці кружля.
Ведуча: Що виникло раніше – танок чи музика – не знає ніхто, але добре відомо, що танцює людство з давніх-давен під супровід пісні, музики. Ведуча: Фольклорний танець має певні традиційні для даної місцевості рухи, ритми, костюми. Серед народних танців світу можна відзначити такі як жок, жемжурка, класичні індійські танці, краков’як, лезгінка, болеро, гальярда, фламенко та інші.
Ведуча: Український народний танець народився разом із піснею, разом з нею він зростав, збагачувався. «Пісня і танок – це рідні брат і сестра – слушно відзначив відомий фольклорист і хореограф Василь Верховинець – в танцях є весняний подих вітру, тепле лагідне літо, багата осінь і холодна зима». Наш народ ще від віків зжився з незайманою чистотою природи, передає в танцях усю її незрівняну красу.
Ведуча: Говорячи про українські народні танці, слід зазначити, що часто один і той же танець у різних місцевостях може мати різні назви. Наприклад, такий відомий нині український танець як «Гопак» має інші назви: «Гоцак», «Козак», «Козачок», «Тропак». Танці отримують назви з різних причин: за якимось словом, що часто вживається в пісні, під яку танцюють: від пісні «Ой дівчина-горлиця» назвали танок «Горлицею». Те ж саме з назвою «Полька», що також походить від пісні, а не від того що ніби він польський танець. Цей танець побутує в Україні та в деяких країнах Європи.
Звучить:
Полька «Вуйма» [Звукозапис] / укр. нар. пісня // Мелодії Полісся і Волині: у викон. фольклорних колективів. – Луцьк, 2004. – 1 СD: зв., 12 см.
Ведуча: В одній з таких пісень, яка є супроводом до танцю, зокрема співається: «Біда польку спокусила – пішла полька за русина …». Деякі танці називаються за місцевістю, де вони побутують: «Коломийка» (від м. Коломия), «Гуцулка» (від Гуцульщини). Крім назв танців, у народі існує ряд назв танцювальних рухів. Василь Верховинець записав кілька з них: доріжка, присядки, навприсядки, вихиляси. Нині відомі й інші народні назви рухів: гопаки, витинанки, підскоки, підтупи, тропаки, закрутки та інші. Серед відомих українських народних танців є «Гопак», «Тропак», «Гандзя», «Чумак», «Метелиця», «Козачок», «Полька», «Коломийка», «Аркан» та інші. В українському народному танці часто наявний елемент змагання: двох парубків, парубка з дівчиною, або танцюриста з музикантом.
Ведуча: Досі етнографи не зібрали і не описали на належному науковому рівні всі фольклорні танці українців. Перші докладні описи танців подали переважно письменники в художніх творах: Григорій Квітка-Основ’яненко, Іван Котляревський, Іван Нечуй-Левицький, Микола Гоголь, Марко Кропивницький. І хоча письменник не ставить собі за мету наукове дослідження танцю, проте описи танцювального мистецтва українців, зроблені досить ретельно і з художньою майстерністю, можуть служити водночас і цінним етнографічним матеріалом.
Читець: Кожен крок – сліпуча блискавиця,
А душа – польовий буйний вітер.
Розгортаються уста і лиця
Неспокійним пурпуровим квітом.
Не впіймаєш! Я – вогонь, я – вихор,
А вони спинятися не звикли!
Але раптом усміхнуся тихо,
І в очах моїх заграє виклик.
А душа, розбещеністю п’яна,
Вип’є туги золоту отруту.
О, злови мене, злови, коханий,
Я так хочу біля тебе бути!
Бачиш – стіни зникли, мов примари!
Трави лізуть нам під закаблуки,-
А над нами рожевіють хмари!
Перед нами зеленіють луки!
Тільки зловиш – радісно і в’юнко
Закручу тебе звитяжним рухом,
А з оркестри бризне поцілунків
Весняна, бурхлива завірюха!
О. Теліга «Козачок»
Ведуча: В Україні й за кордоном українське танцювальне мистецтво репрезентує переважно «Гопак», культ якого склався на початку XX століття. Назва танцю походить від дієслова «гупати» – плигати, скакати. Справжній фольклорний гопак був переважно сольним чоловічим танцем, в основі якого лежала імпровізація і змагання. У народі його танцюють так, щоб один одному не заважали. Популярності танцю сприяло, його використання у спектаклях корифеїв українського театру.
Виконується український народний танець
Ведуча: Вічно юний танець – вальс. Вальси… Їх співають, танцюють, грають… Вже понад три століття він користується великою популярністю і не старіє! Щось є в цьому танці таке незвичне, захоплююче, що підкоряє людей різних епох і національностей, складу життя і віку.
Читець: Я дивлюся на Тебе здалека,
Моя ніжна, тендітна, струнка…
Несміливо торкаюся погляду,
Що тремтить коло мого плеча…
Я захоплюю стан тихим подихом,
Відчуваючи холод долонь,
Ти у танці моєму у вічності
Впала в рук моїх теплих полон.
Перший такт, немов крик в мою душу,
Загубився у твоїх зіниць.
Попливли ми з тобою у мареві,
Вже не бачачи інших облич…
Переможений ритмом звучання
Я несу Тебе вихорем мрій,
Ти смієшся й знесилено падаєш
У колиску казкових подій!
Моє серце твоїм вільним подихом
Мимоволі сягає зірок,
Й Твоя вічність дарує, аж боляче,
Свій останній завершений крок…
Тетяна Мандзюк «Вальс»
Ведуча: У чому ж секрет вальсу? Давайте спробуємо відшукати відповідь на це запитання, звернувшись до історії танцю. Свій родовід вальс веде з жвавого сільського танцю лендлер, який був розповсюджений в Південній Німеччині та Австрії. У вальсі є спільні риси з французькою вольтою, чеським фуріантом, польським куявяком.
У XVII столітті вальси творили такі великі композитори як Моцарт, Бетховен, Шуберт.
Відомий польський композитор Шопен написав лише 14 вальсів. Як це мало в порівнянні з трьомастами шубертівськими вальсами! Але 14 вальсів Шопена – це 14 неоціненних перлин, що втілили багатство шопенівського генія. Під музику цих вальсів не танцювали, вони тільки для концертного виконання.
Читець: Шопена вальс… Ну хто не грав його
І хто не слухав? На чиїх устах
Не виникла усмішка примхлива,
В чиїх очах не заблищала іскра
Напівкохання чи напівжурби
Від звуків тих кокетно-своєвільних,
Сумних, як вечір золотого дня,
Жагучих, як нескінчений цілунок?
Максим Рильський «Шопен»
Ведуча: Дослідники відносять народження вальсу, як танцю, до кінця XVIII століття. Він бурхливо вривається в бальні зали і зустрічає опір аристократичних салонів. Дозвольте! Запаморочливе обертання замість плавної ходи. А як же етикет? Дозволити публічно обійматися танцюючим? Сором! І вальсу оголосили справжню війну! Проводились навіть офіційні компанії по боротьбі з цим «аморальним» танцем. Його висміювали, таврували, забороняли, але не перемогли. Зате в XIX столітті вальс одержав повне визнання і досягнув всесвітньої популярності.
Ведуча: Спалахнувши, ніби феєрверк, засіяла на довгі літа, слава Іоганна Штрауса-молодшого. У творчості Штрауса віденський вальс досягнув класичної довершеності. Всесвітньо відомі вальси «Казки віденського лісу», «Життя артиста», «Весняні голоси». Мелодії Штрауса проникають у душу. Його вальси заполонили Відень. Відкривалися величезні зали, спеціально призначені для балів. Понад 500 вальсів написав Іоганн Штраус-син. Під його музику кружляли у королівських палацах і казармах, містах і селах. Вальс називають танцем закоханих. Скільки у ньому ніжності, граціозності, оптимізму, життєрадісності, надії.
Читець: Земля кружляє у космічнім вальсі.
Вітри галактик – вічні скрипалі.
Гармонія крізь тугу дисонансів
Проносить ритми танцю по землі.
І не паркет, зачовганий до глянцю,
Не долівки, налиті до чобіт, –
Вже вся планета – п’єдестал для танцю,
Де сходять вальси з голубих орбіт.
Ліна Костенко «Смертельний падеграс»
Звучить:
Штраус І. An der schonen blauen Donau [Звукозапис] / І. Штраус // Бальные танцы: вальс. – К., 2008. – 1 СD: зв., 12 см.
Ведуча: А скільки вальсів подарували нам українські композитори! Творча співдружність Платона Майбороди та Андрія Малишка започаткувала жанровий різновид пісні-вальсу в українській пісенності… Його «Київський вальс» став своєрідним символом столиці України. Часто чуємо його мелодію, коли звучать позивні радіопрограми: «Знову цвітуть каштани, хвиля дніпровська б’є…» Говорячи про пісні-вальси Платона Майбороди, не можна не згадати «Студентського вальсу», «Пісні про вчительку», «Пісні про рушник» та останнього спільного твору з Андрійом Малишком – «Моя стежина». Вальс став своєрідними символом юності, весни, любові, світлих життєвих мрій.
Звучить:
Майборода П. Київський вальс [Звукозапис] / П. Майборода // Києве мій. – К., 2006. – 1 СD: зв., 12 см.
Виконується танець вальс
Ведуча: XX століття принесло нові ритми: танго, фокстрот, рок-н-рол, бугі-вугі, твіст, шейк, брейк.
Одним з найбільш популярних танців цього століття є танго. Вперше слово «танго» у відношенні до танцю почали вживати десь у 90-х роках XIX століття. Більшість дослідників погоджується, що танець виник злиттям різноманітних стилів, завезених емігрантами із Європи до Буенос-Айресу, та Африканських танцювальних мотивів, таких як кубинська хабанера, креольська мілонга. Танго тісно пов’язане із музикою та партнером. Хороший танцюрист змушує «бачити музику».
Читець: В танці я тобі розкажу,
Як кохаю тебе безмежно.
Кожним рухом тобі покажу,
Як обожнюю обережно.
Стан тонкий і волосся дощ
Руки ніжні й веселе личко
В танці ти за мною ідеш,
Хай це щастя і невеличке.
Я дивлюся в твої очі щасливі,
Задоволено мружиш ти їх.
Ну які ж твої очі красиві,
Очі щастя, кохання, втіх.
Оксана Вишневська «В ритмі танцю»
Ведуча: Париж був першим містом, де танець набув значної популярності на початку 1910-х років. Пізніше він підкорив Лондон та Берлін. До 1913 року він досяг Нью Йорка та Фінляндії. Період до 1955 року вважається Золотою Добою для танго. 1983 року у Парижі відбулося відкриття шоу Tango Argentino, що стало своєрідною революцією. Практично всі бажали навчитися танго.
Звучить:
Martin D., викон. Besame mucho [Звукозапис] / Romantic collection : Tet-a-Tet. – Germany, 2000. – 1 СD: зв., – 12 см.
Читець: І знову з’єднались в одну оману
О, дивне танго, – і сум і пристрасть.
Пливу на хвилях твого туману
Згубила керму, спалила пристань!
І б’ється серце, і гнеться тіло,
В твоїм повільнім і п’янім вирі –
Блакитне сонце мені світило,
А буде чорне, а може сіре…
Чекає прірва на кожнім схилі –
Та сум і пристрасть манять так п’яно.
Пливти все далі, віддавшись хвилі,
Та завтра, вранці, під перший промінь
Зрадливе танго, твого туману.
Мені не пристрасть туманна сниться –
Зоріє ясно в чаду і в томі,
О, світла ніжність, твоя криниця.
Олена Теліга «Танго»
Виконується танець танго
Ведуча: Сучасний танець модерн зародився наприкінціXIX столітті і став універсальним засобом для імпровізацій та пошуку нових рухів. Рухи виконуються у різних позах, навіть лежачи або рухаючись у горизонтальному положенні. Завданням артистів є передача почуттів та настрою. Танець пост- модерн, який виник у Нью-Йорку, набув своєї популярності у 60-х роках XX ст.. Його відрізняє широке використання імпровізації у незвичних місцях, наприклад, у художніх галереях.
Танець джаз – синтезувався з африканської та американської культури. Утворилися три ранні стадії джазу: традиційний, соул та афрокарибський. Джазова музика й танець стали дуже популярними як серед чорношкірого, так і серед білого населення.
Історія розвитку різновиду сучасного танцю чечітка (степ) походить від ірландської джиги та сільської англійської чечітки – танців перших поселенців в Америці. Цим танцям притаманні складні рухи ступні, яка вибиває ритм.
У 50-х роках XX ст. роках став популярним рок-н-рол. Він шокував і приваблював людей своїм неприборканим, бунтарським темпераментом. У ці часи з’являються інші подібні новинки: стейл, стролл, акробатичний рок-н-рол. У 70-х роках популярним став брейк-данс. Його різновиди: боди-попінг, брейкін, апрок.
Звучить:
Бумбокс, викон. Ким ми були [Звукозапис] / Золотой генофонд Украины. – К., 2006. – 1 СD: зв., 12 см.
Ведуча: Ці танці складаються з акробатичних рухів, стрімких обертань, які виконуються на голові, на спині в різних позах. Вони потребують спеціальної атлетичної підготовки, одягу та аксесуарів. Апрок – танець –змагання декількох команд у стилі брейк, де використовуються також елементи різних спортивних єдиноборств. Хоча цей танець виглядає агресивним, однак партнери не наносять шкоди один одному, вони навіть не торкаються один одного. Кожний новий учасник змагання починає свій рух з тієї пози, якою закінчив свій танець попередній виконавець. Переможця визначають глядачі. З танців рок-н-рол, диско, брейк організовуються змагання, де беруть участь професійно підготовлені виконавці різних вікових груп. На сучасній сцені все частіше виконуються спортивні танці.
Кожен рік сучасні танці поповнюються новими популярними зразками, які створюються на основі уже існуючих або це зовсім нові композиції, стилі. Деякі з них швидко забуваються, а інші залишаються у скарбниці хореографічного мистецтва. Нині популярними є хіп-хоп, R&B… Процес розвитку хореографічного мистецтва не припиняється тому, що широко використовується вільна імпровізація.
Виконується сучасний танець
Читець: Танець ніжний не звабливий,
Танець світлий дійсо щирий
Танець в котрім ти і я
Відчуваєм звук життя.
Сагайда «Танець»
Ведуча: Танцюйте, насолоджуйтесь, відпочивайте, адже рух – це життя й енергія!
Список використаної літератури
Богаткова Л. Н. Танцы разных народов / Л. Н. Богаткова. – М. : Молодая гвардия, 1958. – 279 с. : ил.
Бондаренко Л. Танцювальні композиції та етюди танців народів світу: Вип. 1 / Л. Бондаренко, О. Бердовський. – К. : Музична школа, 1969. – 228 с.
Браиловская Л. В. Танцуют все: клубные, бальные, восточные танцы / Л. В. Браиловская, О. В. Володина, Р. В. Цыганкова, Лика Никос. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2007. – 251 с. – (Серия «Жизнь удалась»).
Верховинець В. М. Теорія українського народного танцю / В. М. Верховинець. – 5-те вид., доп. – К. : Музична Україна, 1990. – 150 с.
Костенко Л. Смертельний падеграс : [вірш] / Л. Костенко // Костенко Л. Вибране. – К., 1989. – С. 74-75.
Полятикін М. Народні танці Волині і Волинського Полісся / М. Полятикін. – Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2008. – 102 с.
Рильський М. Шопен : [вірш] / М. Рильський // Рильський М. Вибранні твори : у 2 т. Т. 1. Вірші. Поеми. – К., 2005. – С. 236.
Теліга О. Козачок : [вірш] / О. Теліга // Теліга О. Вибрані твори. – К., 2006. – С. 56.
Теліга О. Танго : [вірш] / О. Теліга // Теліга О. Вибрані твори. – К., 2006. – С. 55.
Холл Д. Уроки танцев: лучшая методика обучения танцам / Д. Холл ; пер. с англ. Т. В. Сидориной. – М. : АСТ: Астрель, 2009. – 409 с. – (Серия «После уроков»).
* * * *
Богород А. Український танець у писемних джерелах / А. Богород // Дивослово. – 1997. – № 7. – С. 11-17.
Ваховська О. І. Полум’яною мовою танцю: сценарій свята / О. І. Ваховська // Все для вчителя. – 2000. – № 8. – С. 42-43.
Костенко В. І. Вальс… Вальс… Вальс… / В. І. Костенко // Позакласний час. – 2002. – № 8. – С. 19-20.
* * * *
Бальные танцы: вальс [Звукозапис]. – К., 2008. – 1 СD: зв., 12 см.
Золотой генофонд Украины [Звукозапис]. – К., 2006. – 1 СD: зв., 12 см.
Києве мій [Звукозапис] . – К., 2006. – 1 СD: зв., 12 см.
Мелодії Полісся і Волині: у викон. фольклорних колективів [Звукозапис] . – Луцьк, 2004. – 1 СD: зв., 12 см.
Romantic collection : Tet-a-Tet [Звукозапис]. – Germany, 2000. – 1 СD: зв., – 12 см.
WEB-БІБЛІОГРАФІЯ
Вальс [Електронний ресурс] : [вірш] / авт. Т. Мандзюк // MY DANCELAND : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://www.mydanceland.com/golovna/virshi-pro-tanci/. – Заголовок з екрану.
В ритмі танцю [Електронний ресурс] : [вірш] / авт. О. Вишневська // MY DANCELAND : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://www.mydanceland.com/golovna/virshi-pro-tanci/. – Заголовок з екрану.
Танець [Електронний ресурс] : [вірш] / авт. Сагайда // Клуб Поезії : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155944. – Заголовок з екрану.
Підготувала: Ленартович М. В. –
зав. відділом естетичного виховання
обласної бібліотеки для дітей