Павло Тичина – один з найвидатніших українських поетів ХХ століття, визнаний класик новітньої української літератури.
Павло Григорович Тичина народився 27 січня 1891 року в селі Піски на Чернігівщині в багатодітній родині сільського дяка, вчився спочатку в чернігівській бурсі, згодом у духовній семінарії. Музично обдарований, він з першого класу бурси співав у семінарському, а потім і у міському самодіяльному хорі.
Навчаючись у Київському комерційному інституті працював у газеті «Рада». В 1913-1914 рр. в редакції ліберального україномовного журналу «Світло». З 1923 по 1934 – співредактор журналу «Червоний шлях» (Харків). Входив до заснованої у 1923 р. Спілки пролетарських письменників «Гарт». 1926 року брав участь у створенні ВАПЛІТЕ (літературне об’єднання в Україні – Вільна академія пролетарської літератури).
З 1929 року Павло Тичина – дійсний член Академії наук Української РСР, 1936-1939 рр. і в 1940-1943 рр. очолював Інститут літератури АН УРСР. 1943-1948 роки – міністр освіти УРСР, а з 1953 по 1959 – голова Верховної Ради УРСР, заступник голови Ради Національностей ВР УРСР, член багатьох товариств, комітетів, президій. Лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (1962). 1967 року отримав звання Герой Соціалістичної Праці.
Велике значення для росту П. Тичини як поета відіграло його знайомство з М. Коцюбинським, який протягом тривалого часу жив у Чернігові. Про цю зустріч поет склав вірш «Перше знайомство». Саме М. Коцюбинський запросив П. Г. Тичину до участі в літературних вечорах, що сприяло розвитку його творчості.
Молодий Павло Тичина дивився на світ очима правдолюба й гуманіста, пильно вдивлявся в життя, вивчав його, настирливо шукав нових тем та ідей, засуджував усе, що було позначене занепадництвом, в цьому він продовжував лінію таких українських письменників як Т. Шевченко, П. Грабовський, Л. Українка, І. Франко та інших поетів, які ненавиділи гноблення свого народу, мріяли про справедливість, мир і злагоду між людьми. П. Тичину важко вмістити в рамку якогось одного напряму чи школи – він з тих, що самі творять школи.
Перша книжка віршів «Сонячні кларнети» вийшла у 1918 році і засвідчила великий талант поета, поставивши його в один ряд з найбільшими ліриками світу. Це була визначна подія для української літератури, зразок української поезії, яка чарує своєю музикою, що звучить переливами в кожному рядку, в кожному слові що ввійшло в збірку.
Талант П. Тичини після вдалого дебюту «Сонячних кларнетів» розвивався, зміцнювався, набував нових тонів і відтінків у таких збірках: «Замість сонетів і октав», «Плуг», «Вітер з України», «Перемагать і жить», «І рости, і діяти», в яких тематика національного відродження поєднувалася з соціальною конкретикою трагічної доби, сучасником якої був автор.
В часи Великої Вітчизняної війни вийшли друком збірки «Похорон друга», «Творча сила народу», «Геть брудні руки від України», «Сталь і ніжність», «День настане» пише публіцистичні твори.
П. Тичина видає низку поетичних збірок в повоєнний час, серед них: «Живи, живи, красуйся!», «І рости і діяти» (1949), «Могутність нам дана» (1953), «Ми свідомість людства» (1957), «Дружбою ми здружені» (1958), «До молоді мій чистий голос» (1959), «Зростай пречудовий світе» (1960), «Тополі арфи гнуть» (1963), «Срібні ночі»(1964), «Вірші» (1968) та інші. У спадщині поета також близько 15 поем.
Перекладацький досвід П. Тичини включає переклади творів польської, болгарської, чеської, словацької, словенської, румунської, німецької, італійської, французької, турецької, китайської поезії, переклади віршів О. С. Пушкіна.
Помер П. Г. Тичина 16 вересня 1967 року в Києві, похований на Байковому кладовищі. На могилі споруджено пам’ятник роботи скульптора В. Бородая.
1979 року у Києві заснований Літературно-меморіальний музей-квартира П. Г. Тичини. У селі Піски Бобровицького району є музей історії села, до складу якого входить хата-садиба П. Тичини та кімната в сусідньому будинку, присвячена поету. У 1968 році Пісківській школі було присвоєне ім’я Павла Тичини. 1973 року засновано літературну премію імені Павла Тичини, що присуджується з 1983 року за найкращу книгу поезії.
КНИГИ ПИСЬМЕННИКА
Тичина П. Г. А я у гай ходила : вірші / П. Г. Тичина ; мал. Л. Іванова. – Київ : Веселка, 1972. – 12 с. : іл.
Тичина П. Г. А я у гай ходила : вірші / П. Г. Тичина ; худож. Н. Денисова. – Київ : Веселка, 1978. – 12 с. : іл. – (Перші книжечки дитячого садка).
Тичина П. Г. Вибрані вірші / П. Г. Тичина, М. Рильський ; передм. і комент. Л. В. Ушкалова ; худож.-оформ. О. Д. Кононученко. – Харків : Фоліо, 2013. – 157 с. – (Шк. б-ка укр. та світ. літ.).
Тичина П. Г. Вітер з України : поезії / П. Г. Тичина. – Київ : Український письменник, 1993. – 270 с. : 1 портр. – (Шкільна бібліотека).
Тичина П. Г. Десь на дні мого серця : поезії / П. Г. Тичина ; худож. В. Чебаник ; упоряд. Д. Головко. – Київ : Радянський письменник, 1991. – 216 с. : іл., портр.
Тичина П. Г. Добридень тобі, Україно моя! : вірші / П. Г. Тичина ; упоряд. Р. Заславский ; худож. Н. Денисова. – Київ : Веселка, 1989. – 38 с. : іл.
Тичина П. Г. Золотий гомін : вибр. твори / П. Г. Тичина ; вступ. ст., упоряд. та прим. С. А. Гальченка. – Київ : Криниця, 2008.– 608 с. : портр. – (Бібліотека Шевченківського комітету).
Тичина П. Г. Йде весна : вірші / П. Г. Тичина ; худож. Є. Матвєєв. – Київ : Веселка, 1983. – 12 с. : іл.
Тичина П. Г. Ранні збірки поезії / П. Г. Тичина ; пер., передм. від пер. і прим. М. Найдана ; передм. В. Неборака. – Львів : Літопис, 2000. – 430 с.
Тичина П. Г. Скорбна мати : вибр. твори / П. Г. Тичина ; упоряд. прим. та післямова С. А. Гальченка. – Київ : Знання, 2013. – 477 с. : 1 портр. – (Класна література).
Тичина П. Г. Твори / П. Г. Тичина ; вступ. ст. С. Тельнюка. – Київ : Молодь, 1984. – 240 с. : іл. – (Шкільна бібліотека).
Тичина П. Г. Твори / П. Г. Тичина ; упоряд., передм. С. Тельнюка ; худож. О. Пенькова. – Київ : Молодь, 1990. – 287 с. : іл. – (Шкільна бібліотека).
Тичина П. Г. Цвіт в моєму серці : вірші та поеми / П. Г. Тичина ; упоряд., передм. С. Тельнюк ; худож. Ю. Чеканюк. – Київ : Веселка, 1986. – 142 с. : іл.
ЛІТЕРАТУРА ПРО АВТОРА ТА ЙОГО ТВОРЧІСТЬ
Ольшевський І. Павло Тичина: нові штрихи до містичного портрета / І. Ольшевський. – Луцьк : Терен, 2012. – 184 с.
Співець єдиної родини: статті, есе, спогади, художні твори про П. Г. Тичину / упоряд. З. В. Гончарук. – Київ : Радянський письменник, 1981. – 303 с. : 1 портр.
* * * * *
Бернадська Н. І. Павло Тичина / Н. І. Бернадська // Українська література ХХ століття : довід. – Київ, 2007. – С. 9-20.
Павло Тичина (1891-1967) // Усі українські поети : біогр. нарис / упоряд. Ю. І. Хізова, В. В. Щоголева. – Харків, 2008. – С. 305-313.
Павло Тичина (1891-1967) // Історія української літератури. ХХ століття : у 2 кн. Кн. 1 : 1910-1930-ті роки / за ред. В. Г. Дончика. – 2-ге вид, стер. – Київ, 1994. – С. 183-205.
Павло Тичина // Видатні постаті в історії України ХХ ст. : короткі біографічні нариси / В. І. Гусєв [та ін.]. – Київ, 2011. – С. 341-343.
Павло Тичина // Історія української літератури ХХ століття : у 2 кн. Кн. 1 : перша половина ХХ ст. / за ред. В. Г. Дончика. – Київ, 1998. – С. 99-110.
Павло Тичина // Українська література : довідник для абітурієнтів та школярів / В. А. Мелешко [та ін.]. – Київ, 2012. – С. 337-345.
Тичина Павло Григорович // Усі письменники і народна творчість : довід. – Київ, 2007-2008. – С. 319-323.
* * * * *
Баран Г. Очима чесними христовоскресними поеми тчуть : релігійна лексика в збірці Павла Тичини «Соняшні кларнети» / Г. Баран // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2011. – № 5. – С. 29-33. – Бібліогр.: с. 33
Вдовиченко Л. У його поезії живе любов до нас і до України : підсумковий урок за творчістю Павла Тичини / Л. Вдовиченко // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2011. – № 5. – С. 42-52.
Дика Г. Місія Павла Тичини 1949 року до Великої Британії / Г. Дика // Українська літературна газета. – 2020. – № 21, 23 жовтня. – С. 14-15. – Бібліогр.: с. 15.
Донець Г. Крути в осягнені Павла Тичини : події Української революції 1917 року від початку березня почали розгортатися дуже динамічно. Павло Тичина, який на той час уже пройшов школу («суботи») Михайла Коцюбинського і був причетний до націоналістичної організації «Братство самостійників», на відміну від багатьох своїх сучасників, схилявся до найрадикальніших державотворчих поглядів / Г. Донець // Літературна Україна. – 2018. – № 3, 25 січня. – С. 1, 4.
Донець Г. Лицар рідної мови / Г. Донець // Українська літературна газета. – 2018. – № 3, 9 лютого. – С. 1, 4.
Донець Г. Одіссея Павла Тичини : до річниці від дня народження / Г. Донець // Українська літературна газета. – 2016. – № 1, 15 січня. – С. 1, 14-15.
Донець Г. Павло Тичина – лицар рідної мови : маловідомі сторінки подвижника українського духу / Г. Донець // Українська мова й література в сучасній школі. – 2012. – № 9. – С. 28-36.
Донець Г. Рідкісна світлина з Павлом Тичиною : нещодавно минули 50-ті роковини смерті поета. У приватному архіві виявлено унікальну світлину з Павлом Тичиною, що вважалася втраченою / Г. Донець // Літературна Україна. – 2017. – № 38, 28 вересня. – С. 16.
Качак Т. Література для дітей та юнацтва у 20-х роках XX століття : літературознавство і компаративістика / Т. Качак // Дивослово. – 2014. – № 11. – С. 46-53. – Бібліогр.: с. 53.
Корозія душі й таланту : 125 років з дня народження Павла Тичини / підгот. матеріал В. Шпак // Урядовий кур’єр. – 2016. – 23 січня. – С. 9.
Косінова О. Павло Тичина – маестро поетичного слова / О. Косінова / Дивослово. – 2018. – № 10. – С. 54-59. – Бібліогр.: с. 59.
Марко В. Вібрація душі поета і світ : поема Павла Тичини «Золотий гомін» / В. Марко // Дивослово. – 2010. – № 11. – С. 53-57. – Бібліогр.: с. 57.
Марко В. Поема Павла Тичини «Похорон друга» : продовження естетичної комунікації / В. Марко // Дивослово. – 2014. – № 10. – С. 31-34. – Бібліогр.: с. 34.
Матюшкіна Т. Майстри розкріпаченого вірша Еміль Верхарн і Павло Тичина : про подібність ідейно-художніх домінант творчості бельгійського та українського поетів / Т. Матюшкіна // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2011. – № 5. – С. 20-28. – Бібліогр.: с. 28.
Медюк І. В. До мови серцем пригорнусь / І. В. Медюк // Розкажіть онуку. – 2017. – № 7 (липень). – С. 10-14.
Павленко М. «Добридень я світу сказав!» : про дитинство і виховання Павла Тичини / М. Павленко // Палітра педагога. – 2013. – № 4. – С. 3-5.
Панькова Н. Світла нота «Соняшних кларнетів» : урок літератури в 11 класі // Н. Панькова, Ю. Романенко // Дивослово. – 2014. – № 10. – С. 35-39. – Бібліогр.: с. 39
Салига Т. …На межі двох епох : Є. Маланюк, М. Рильський і П. Тичина та інші / Т. Салига // Літературна Україна. – 2018. – № 9, 8 березня. – С. 4-5, 15. – Закінчення. Початок № 8, 1 березня, 2018.
Салига Т. Мобілізований добою : до 120-річчя від дня народження Юрія Дарагана / Т. Салига // Літературна Україна. – 2014. – № 13, 27 березня. – С. 10-11.
Слизюк Є. Побачило світ ювілейне видання «Сонячних кларнет» Павла Тичини / Є. Слизюк, С. Прудивус // Літературна Україна. – 2019. – № 35-36, 28 вересня. – С. 4.
Фока М. «Вертикальні ходи» П. Тичини в перекладі англійською мовою / М. Фока // Всесвіт. – 2012. – № 7-8. – С. 228-238. – Бібліогр.: с. 237-238.
Фока М. Словесні портрети Павла Тичини на межі живопису і скульптури / М. Фока // Дивослово. – 2018. – № 1. – С. 56-60. – Бібліогр.: с. 60.
Фока М. Синестезія як генератор музично-живописних ефектів у поетичній творчості Павла Тичини / М. Фока // Дивослово. – 2010. – № 1. – С. 55-57. – Бібліогр.: с.57.
Харчук Р. Зміна обличчя: Павло Тичина / Р. Харчук // Дивослово. – 2011. – № 2. – С. 58-62.
Харчук Р. Павло Тичина (1891-1967) : літературний портрет / Р. Харчук // Дивослово. – 2014. – № 10. – С. 24-30. – Бібліогр.: с. 30.
Якимчук Л. Курйози письменників 1920-х / Л. Якимчук // Культура і життя. – 2016. – 21-22 травня. – С. 22.
ВЕБЛІОГРАФІЯ
Життя та творчість Павла Тичини [Електронний ресурс] // Українська література: [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://ukrclassic.com.ua/katalog/t/tichina-pavlo/2677-zhittya-ta-tvorchist-pavla-tichini. – Назва з екрану. – Дата звернення: 20.01.2021.
Життя та творчість Павла Тичини [Електронний ресурс] // УкрЛіб : [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.ukrlib.com.ua/referats/printit.php?tid=12287. – Назва з екрану. – Дата звернення: 18.01.2021.
Павло Григорович Тичина [Електронний ресурс] // E-school : [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://eschool.dn.ua/mod/book/view.php?id=203104. – Назва з екрану. – Дата звернення: 18.01.2021.
Павло Григорович Тичина [Електронний ресурс] // Вікіпедія : [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/Тичина_Павло_Григорович. – Назва з екрану. – Дата звернення: 20.01.2021.
Підготувала: провідний бібліограф Н. Боячук
