18 грудня 2012 року – 120 років від дня народження українського драматурга Миколи Гуровича Куліша
Микола Куліш – український письменник, драматург, один із найяскравіших постатей доби Розстріляного Відродження. Його творче життя порівнюють з фейерверком: «…барвисте, яскраве, гучне і… скороминуще….»
Письменник народився 18 грудня 1892 року в с. Чаплинка на Херсонщині в селянській сім’ї. З 9 років успішно навчався у церковно-парафіяльній школі. За кошти, зібрані місцевими інтелігентами за ініціативою шкільного вчителя, продовжив освіту в Олешківському міському восьмикласному училищі. У 1908 році вступив до Олешківської прогімназії, але навчання не закінчив через закриття закладу.
У літературному розвитку Миколи Куліша містечко Олешки посідає особливе місце – тут він почав писати. Перші твори – сатиричні вірші, фейлетони, епіграми – з’являються на сторінках учнівських рукописних журналів «Наша жизнь», «Колючка», «Стрела», «Веселое язычество», ініціатором і редактором яких він і був. Недруковані твори поширювалися у списках серед підлітків та молоді і мали значний вплив на них. В Олешках також з’явилися перші драматичні спроби письменника – колоритні малюнки з колишнього життя. У 1913 році він написав першу п’єсу «На рыбной ловле» російською мовою, що згодом лягла в основу комедії «Отак загинув Гуска».
У 22-річному віці Микола Куліш вступив до Новоросійського університету на філологічний факультет, проте навчання перервав початок Першої світової війни. Влітку 1914 року був мобілізований до війська, де служив рядовим у запасному батальйоні. За наказом полковника здобував військову освіту у Одеській школі прапорщиків. Закінчивши навчання штабс-капітаном, М. Куліш вирушив на фронт, де продовжував писати вірші та невеликі драматичні сцени. Поезія друкувалася в армійській газеті, а одноактні п’єси розігрували солдати.
У липні 1919 року М. Куліш сформував Дніпровський селянський полк у складі Червоної Армії. Згодом став начальником штабу групи військ Херсонського та Дніпровського повітових військкоматів.
Після демобілізації у 1921 році керував органами народної освіти в Олешківському повіті, редагував газету «Червоний Шлях» у Зінов’євську (тепер Кіровоград). Педагогічній справі письменник приділяв багато уваги. Він створив перший на той час український буквар, який назвав «Первинкою» і читанку для початкової школи. Тоді ж з’являються оповідання М. Куліша для дітей. Багато подорожував південною Україною, організовував школи, усіляко допомагав школярам та вчителям. Події цього періоду життя Микола Гурович зобразив у документальній повісті російською мовою «По весям и селам».
Діяльність Миколи Куліша як голови «Просвіти» була зосереджена на підтримці українського у Дніпровському повіті – мови, культури, ментальності, свідомості.
Наприкінці 1922 року М. Куліш отримав підвищення по службі й переїхав до Одеси, працював інспектором шкіл у губернському відділі народної освіти, став членом письменницької спілки «Гарт». Написав п’єсу «97» (1924), в якій розповів про голод 1921-1922 років на Херсонщині. Постановки цього твору та п’єси «Комуна в степах» (1925) на харківській сцені принесли драматургові загальне визнання.
У 1925 році переїхав до Харкова, вступив у літературну організацію «ВАПЛІТЕ» (з листопада 1926 року і до січня 1928 року – її президент). Познайомився із Миколою Хвильовим, Лесем Курбасом, Остапом Вишнею, Володимиром Сосюрою, Юрієм Яновським, Павлом Тичиною, Іваном Дніпровським та ін.
На початку 1930-х років у житті Миколи Гуровича розпочався складний період: більшість його творів зазнали великої політичної та естетичної критики. У грудні 1934 року письменник був заарештований. Вже в березні 1935 року М. Куліша засудили до 10 років Соловецьких таборів.
3 листопада 1937 року Миколи Гуровича Куліша не стало. Він був розстріляний в урочищі Сандармох Медвежогорського району у Карелії. 4 серпня 1956 року його реабілітували за відсутністю складу злочину.
М. Куліш займався літературною діяльністю майже все своє життя – 30 років із 45. За 1923-1934 роки він створив близько 15 п’єс. Тексти першого («На рыбной ловле») та останнього («Такі») твору були вилучені у письменника під час арешту, і тому втрачені. Перші п’єси «97» (1924), «Комуна в степах» (1925) переважно реалістично-побутового характеру; комедія-фарс «Хулій Хурина» (1926) має експресіоністичні риси; «Зона» (1926) – гостра сатира на партійних кар’єристів, комедія «Отак загинув Гуска» (1925) має елементи символізму. Творчою вершиною стали п’єси «Народний Малахій» (1927), «Мина Мазайло» (1929). Тема цих п’єс – облудність ідеалів комуністичної революції, національне пристосуванство і фальш міщанського середовища. «Патетична соната» (1929) показує боротьбу трьох сил – комуністичної, білогвардійської і національно-патріотичної у 1917-1918 роках. Серед останніх драматичних творів – п’єси «Вічний бунт» (1932), «Маклена Граса» (1933), «Прощай, село» (1933), «Поворот Марка» (1934) та ін.
За творами письменника знято телефільми: «Закут», «Мина Мазайло», «Народний Малахій». Йому присвячено стрічки: «Микола Куліш» (1970), «Микола Куліш» (1991), документальні кінокартини «Пастка», «Тягар мовчання» (1991).
Твори
Куліш М. Г. Вибрані твори / М. Г. Куліш. – Х. : Ранок ; Веста, 2003. – 398 с.
Куліш М. Г. Маклена Граса : п’єси / М. Г. Куліш. – Х. : Фоліо, 2007. – 320 с.
Куліш М. Г. Мина Мазайло ; Народний Малахій ; Патетична соната ; 97 : п’єси / М. Г. Куліш. – К. : Знання, 2010. – 376 с. : ілюстр.
Куліш М. Г. П’єси / М. Г. Куліш. – К. : Школа, 2008. – 335 с.
Про письменника
Куліш Микола Гурович // Усі письменники і народна творчість : довід. / Н. І. Черсунова, Р. Б. Шутько, О. В. Козирь [та ін.]. – К., 2007-2008. – С. 174-177.
Микола Куліш // Живиця : хрестоматія укр. л-ри XX ст. : у 2 кн. Кн.1 / за ред. М. М. Конончука. – К., 1998. – С. 618-621.
Микола Куліш // Історія української літератури ХХ століття : у 2 кн. Кн. 1 : перша половина ХХ ст. / за ред. В. Г. Дончика. – К., 1998. – С. 403-411.
Микола Куліш // Новий довідник : українська мова. Українська література / відп. ред. Н. Крупчан, Т. Корольова. – К., 2005. – С. 752-757.
Микола Куліш // Українська література : довід. для абітурієнтів та школярів / В. А. Мелешко [і ін.]. – К., 2012. – С. 390-394.
Микола Куліш // Українське слово : в 4 кн. Кн. 2 : культурно-історична епоха модернізму. Високий (розвинутий) модернізм (1922-1940): від «антології» (1920) і «камен» (1924) М. Зерова до «поезій» (1940) В. Свідзинського: хрестоматія укр. л-ри та літ. критики ХХ ст. / упоряд. В. Яременка. – К., 2001. – С. 295.
Микола Куліш // Усі українські письменники / упоряд. Ю. І. Хізова, В. В. Щоголева. – Х., 2007. – С. 174-179.
Оліфіренко С. М. Куліш Микола / С. М. Оліфіренко, В. В. Оліфіренко, Л. В. Оліфіренко // Оліфіренко С. М. Універсальний літературний словник-довідник. – Донецьк, 2008. – С. 195-196.
* * * * *
Гайовий Г. Жах соловецького потойбіччя, або Убивчі свідчення «недостріляного» українського інтелігента / Г. Гайовий // Літературна Україна. – 2010. – № 2. – С. 8.
Косач Ю. Слово про Миколу Куліша / Ю. Косач // Слово і час. – 2009. – № 12. – С. 48-54.
Свербілова Т. Російська культура як «інший» у спадщині Миколи Хвильового та модель подолання окциденталізму у проекті Миколи Куліша / Т. Свербілова // Слово і час. – 2010. – № 1. – С. 3-17.
Web-бібліографія
Драматургія Миколи Куліша [Електронний ресурс] // Освіта.ua : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://ru.osvita.ua/vnz/reports/ukr_lit/14969. – Заголовок з екрану.
Куліш Микола Гурович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/wiki/Куліш_Микола_Гурович. – Заголовок з екрану.
Куліш Микола Гурович [Електронний ресурс] // Знамениті, великі, геніальні люди. Найцікавіше про них! : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://100v.com.ua/uk/Kulish-Mikola-Gurovich-person. – Заголовок з екрану.
Куліш Микола. Життєпис [Електронний ресурс] // Бібліотека української літератури : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://www.ukrlib.com.ua/bio/printout.php?id=181. – Заголовок з екрану.
Микола Куліш [Електронний ресурс] // Українська література : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://www.ukrlit.vn.ua/article/243.html. – Заголовок з екрану.
Підготувала: бібліограф І категорії Данилюк Л. М.
