9 листопада 2012 року – 140 років від дня народження українського поета, прозаїка Богдана Сильвестровича Лепкого
Я слави не бажав. Візьміть собі кадило.
Писав я, бо мені писати було мило,
Співав, бо співаком, мабуть, судилось бути.
Б. Лепкий
Богдан Лепкий – це першорядна постать в українській літературі, митець непересічного таланту. Поет, прозаїк, перекладач, літературознавець, видавець, він зробив вагомий внесок у рідну культуру.
Народився 9 листопада 1872 року у с. Крегулець (нині Тернопільська область) в родині священика. Батько був освіченою людиною, знав польську й німецьку мови, друкувався під псевдонімом Марко Мурава. Початкову освіту здобув удома. Потім шестилітнього хлопчика віддали одразу до другого класу Бережанської школи з польською мовою навчання, і батьки, щоб бути ближче до сина, перебралися з Крогульця до Поручина. По закінченні школи Богдан вступив до Бережанської класичної польської гімназії, яка на той час була значним осередком культури.
Майбутній письменник співав у гімназійному українському хорі під керівництвом Дениса Січинського, у хорі «Боян» (м. Бережани). Брав участь у концертах, декламував вірші, читав уривки з прозових творів. Мав змогу познайомитися з акторами мандрівного театру «Української Бесіди» Владиславом Плошевським, Степаном Яновичем (батьком Леся Курбаса) та іншими, які кілька разів гастролювали в місті, бували в домі Лепких.
Б. Лепкий писати почав рано; в другому класі гімназії скомпонував поему про русалок. Вступивши до Віденської академії мистецтв, серйозно займався малярством, готувався стати художником. Через три місяці за порадою Кирила Студинського перейшов на філософський факультет Віденського університету, де вивчав мовознавство та історію літератури, а згодом перевівся до Львівського університету. На ці роки припадає активна літературна діяльність Б. Лепкого: він пише поезії, оповідання, робить переклади.
З 1895 року письменник публікує свої твори в часописах «Діло», «Буковина». По закінченню університету (1895) працює викладачем німецької та української мови й літератури в Бережанській гімназії.
1899 року переїхав у Краків як викладач української мови й літератури Ягеллонського університету, де розгорнув широку літературну діяльність, став членом літературної організації «Молода Польща».
Після смерті батька Б. Лепкий змушений допомагати молодшим братам і сестрам, матері. Він багато й плідно працює. В 1900-х роках видає п’ять збірок оповідань: «З села» (1898), «Щаслива година» (1901), «В глухім куті» (1903), «По дорозі життя» (1905), «Кидає слова» (1911), шість збірок віршів: «Стрічки» (1901), «Листки падуть», «Осінь» (1902), «На чужині» (1904), «Для ідеї» (1911), «З-над моря» (1913).
1915 року Богдана Лепкого мобілізують в армію і засилають в табори для військовополонених на культосвітню роботу. З 1920 року Б. Лепкий перебуває в Берліні; у 1925 році повертається в Краків, працює професором Ягеллонського університету. Відвідує письменник рідні місця, приїздить на Івано-Франківщину відпочивати й лікуватися.
Останні роки життя були найтяжчі, затьмарені фашистською окупацією. Краківський університет було закрито, Лепкий залишився без роботи, без пенсії, що спричинило матеріальну скруту. Проте літературну працю він не покинув: написав книжку мемуарів “Бережани” – третю частину “Казки мойого життя”, яку він не закінчив, повість “Крутіж”, чимало віршів; перекладав з української на німецьку, дописував до українських журналів.
21 липня 1941 року письменник помер, поховано його в Кракові на Раковецькому кладовищі.
Б. Лепкий — автор літературознавчих досліджень «Василь Стефаник» (1903), «Про життя великого поета Тараса Шевченка…» (1911), «Маркіян Шашкевич: Характеристики українських письменників» (1912), “Про Шевченків «Кобзар»» (1914), «Чим жива українська література?» (1915), «Про життя і твори Тараса Шевченка» (1918), «Незабутні» (1921), «Пушкін» (1939), двотомного науково-популярного «Начерку історії української літератури» (т. 1. — 1909; т. 2. — 1912), праці «Наше письменство: Короткий огляд української літератури від найдавніших до теперішніх часів» (1941), розвідок про творчість І. Котляревського, Марка Вовчка, П. Куліша, Ф. Достоєвського, М. Гоголя, Л. Толстого, статей та спогадів про І. Франка, О. Турянського, М. Коцюбинського, В. Липинського, нарисів і статей польською мовою про творчість Ю. Федьковича, М. Драгоманова, М. Старицького, Л. Глібова, М. Рильського, П. Тичини, Є. Плужника, М. Драй-Хмари та інших.
Богдану Лепкому належать теоретична праця «До питання про переклад ліричних поезій» (1933), ряд мистецтвознавчих публікацій («Шевченко про мистецтво», 1920).
Переклав польською мовою: «Слово о полку Ігоревім» (1905), збірку новел М. Коцюбинського «В путах шайтана» (1906). Видав у перекладі польською мовою: збірку новел українських письменників «Молода Україна» (1908), разом із Владиславом Орканом — антологію українських поетів (1911), у серії «Слов’яни» — «Нарис української літератури» (1930), працю «Література українська» (1933).
Опублікував монографічне дослідження творчості Ю. Словацького.
Співавтор (з Петром Зайцевим) перекладів польською мовою творів Т. Шевченка (книга «Т. Шевченко. Поезія» (Варшава, 1936). Редактор ХІV-томного українського «Повного видання творів Т. Шевченка» і ХІV-томного «Повного видання творів Т. Шевченка» польською мовою.
За кількістю написаного Богдан Лепкий поступається в українській літературі тільки Іванові Франкові. Загалом творча спадщина становить понад 80 власних книг, у тому числі цикл романів «Мазепа», повісті, оповідання, казки, спогади, збірки віршів та поем, а також переклади, літературознавчі розвідки, статті літературного та мистецького спрямування, опубліковані у численних газетах, журналах, альманахах, календарях, збірниках; він — упорядник і видавець 62 томів творів української класики з ґрунтовними дослідженнями, примітками, коментарями. Бібліографія творів Б. Лепкого становить до тисячі позицій.
Твори
Лепкий Б. С. Вибрані твори. Т. 1 : Мотря: іст. повість: Т. 1; Сотниківна: іст. картина з часів Івана Виговського / Б. С. Лепкий ; вступ. ст. Н. І. Білик, Б. І. Мельничук ; упоряд. Б. І. Мельничук. – Т. : Збруч, 2004. – 351 с.
Лепкий Б. С. Вибрані твори : іст. повісті : в 3 т. Т. 3 : Не вбивай ; Батурин / Б. С. Лепкий ; уклад.-ред. Б. Мельничук. – Т. : Збруч, 2008. – 488 с.
Лепкий Б. С. З-під Полтави до Бендер: іст. повість / Б. С. Лепкий ; упоряд. Р. Д. Горак. – К. : Дніпро, 1992. – 266 с.
Лепкий Б. С. Казки / Б. С. Лепкий ; ілюстр. В. Дунаєвої. – К. : Школа, 2007. – 192 с. : ілюстр.
Лепкий Б. С. Крутіж : іст. повість / Б. С. Лепкий. – К. : Веселка, 1992. – 390 с. : ілюстр.
Лепкий Б. С. Мотря : іст. повість / Б. С. Лепкий ; упоряд. Р. Горак ; худож. С. Якутович. – К. : Дніпро, 1992. – 464 с.
Лепкий Б. Про життя і твори Тараса Шевченка / Б. Лепкий. – К. : Україна, 1994. – 174 с. : ілюстр.
Лепкий Б. С. Цвіт споминів : твори для дітей : вірш. казки. Великодня, різдвяна, новор. поезія. Оповід. / Б. С. Лепкий ; упоряд. Н. Дирда. – Бережани ; Т. : Музей Богдана Лепкого : Джура, 2002. – 184 с. : ілюстр.
Про письменника
Богдан Лепкий // Далекі зірниці. Українська література першої половини ХХ ст.: навч. посіб. / упоряд. В. І. Шкляр, П. П. Орленко. – К., 2001. – С. 23-25.
Богдан Лепкий // Дивосвіт «Веселки» : антол. л-ри для дітей та юнацтва : в 3 т. Т. 1 : Українська література / упоряд. Б. Й. Чайковський. – К., 2004. – С. 480-481.
Богдан Лепкий // Живиця : хрестоматія укр. л-ри XX ст. : у 2 кн. Кн.1 / за ред. М. М. Конончука. – К., 1998. – С. 231-235.
Богдан Лепкий // Рідне слово. Українська дитяча література : хрестоматія : у 2 кн. Кн. 2 / упоряд. З. Д. Варавкіна, А. І. Мовчун, М. Ф. Черній. – К., 1999. – С. 10-12.
Богдан Лепкий // Українське слово : в 4 кн. Кн. 1 : хрестоматія укр. л-ри та літ. критики ХХ ст. / упоряд. В. Яременко. – К., 2001. – С. 312-313.
Лепкий Богдан // Усі письменники і народна творчість : довід. / Н. І. Черсунова, Р. Б. Шутько, О. В. Козирь [та ін.]. – К., 2007-2008. – С. 183-185.
Оліфіренко С. М. Лепкий Богдан / С. М. Оліфіренко, В. В. Оліфіренко, Л. В. Оліфіренко // Оліфіренко С. М. Універсальний літературний словник-довідник. – Донецьк, 2008. – С. 204-205.
Погребенник Ф. Богдан Лепкий : «Мазепа» / Ф. Погребенник // Погребенник Ф. Богдан Лепкий. – К., 1993. – С. 42-52.
* * * * *
Білик Н. Українська національна ідея в поетичній творчості Богдана Лепкого / Н. Білик // Слово і час. – 2006. – № 9. – С. 45-50.
Бурега О. С. До дня народження Б. С. Лепкого / О. С. Бурега // Позакласний час. – 2001. – № 2-3. – С. 30-31.
Вершинна постать в історії українського письменства : [про Б. Лепкого] // Журавлик. – 2009. – № 11. – С. 13.
Web-бібліографія
Біографія: Богдан Лепкий [Електронний ресурс] // Парта : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://www.parta.com.ua/ukr/stories/writers/238/. – Заголовок з екрану.
Богдан Лепкий [Електронний ресурс] // Українська література : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://www.ukrlit.vn.ua/biography/lepkiy.html .– Заголовок з екрану.
Богдан Лепкий – одна з вершинних постатей в історії українського красного письменства і культури [Електронний ресурс] // Мистецька сторінка : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://storinka-m.kiev.ua/article.php?id=63. – Заголовок з екрану.
Лепкий Богдан – життєвий та творчий шлях [Електронний ресурс] // Шкільна бібліотека : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://tvory.com.ua/lep.html. – Заголовок з екрану.
Лепкий Богдан Сильвестрович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/wiki/Лепкий_Богдан_Сильвестрович. – Заголовок з екрану.
Підготувала: зав. відділом інформаційних технологій та бібліографії Ушлова А. В.
