15 жовтня 2011 року – 90 років від дня народження українського поета Дмитра Омеляновича Луценка (1921-1989)
Є на світі вірші, які зігрівають душу і серце. Вони чудово лягають на музику, легко запам’ятовуються, гарно співаються, а згодом стають народними. Така доля випала і пісням на вірші відомого українського поета-пісняра Дмитра Омеляновича Луценка…
Автор текстів низки відомих пісень «Києве мій», «Пісня про щастя», «Осіннє золото» (музика І. Шамо), «Гуси летіли», «Мамина вишня, «Хата моя, біла хата», «Ой ти, нiченько» (музика А. Пашкевич), «Сивина» (музика І. Марченко), «Мамо» (музика О. Екімян), «Не віддам тебе осені» (музика А. Кушнарьов) та інші.
Народився Д. Луценко 15 жовтня 1921 року у с. Березова Рудка, тепер Полтавської області. З дитинства знав багато народних пісень які чув від батька та гостей, котрі відвідували родинну хату. В одинадцять років пізнав, що таке голод. Одразу після голодомору 1932—1933 років підлітком виїхав на Донбас, працював на шахтах, навчався в гірничопромисловому технікумі. 1938 року вступив до Київського гідромеліоративного інституту. У 1940 році Дмитро був призваний до лав Червоної армії, де служив у прикордонних військах. На початку війни – автоматник розвідувальної роти. Деякий час працював у дивізійній газеті «За победу». За часи війни був нагороджений орденами Червоної Зірки, Вітчизняної війни 1-го ступеня, медалями.
І все ж вищим творчим покликанням відомого поета стала українська пісня. Першу свою збірку поезій «Дарую людям пісню» опублікував у 1962 році. А вже наступного року став членом Спілки письменників України. Він співпрацював з композиторами Платоном Майбородою, Ігорем Шамо, Левком Ревуцьким, Олександром Білашем, Володимиром Верменичем, Анатолієм Пашкевичем, Олексієм Екімяном, К. Мясковим, І. Покладом, С. Сабодашем та ін. Разом з ними створив багато популярних пісень — усього понад 300. Пісні на його слова співали та співають Д. Гнатюк, А. Мокренко, Д. Петриненко, Н. Матвієнко, Б. Сташків, хорова капела «Думка», Державний український народний хор ім. Григорія Верьовки. Твори перекладені білоруською, казахською, таджицькою, молдовською, англійською, німецькою, французькою та іншими мовами. 1976 року разом з композитором І. Шамо удостоєний Державної премії УРСР ім. Тараса Шевченка за пісні «Балада про братерство», «Києве мій», «Стоїть над Волгою курган», «Зачарована Десна», «Пісня про щастя», «Не шуми, калинонько», «Фронтовики».
У 1978 році побачила світ книга російських перекладів віршів «Хлеб и песня». Відомі збірки його поезій: «Незакінчена соната», «Як тебе не любити», «Добрість», «Пахучий хліб», «За Березовою Рудкою», «Коли ти зі мною», «Березовий дзвін», «Вибране», «Дороги спадщини», «Усе любов’ю зміряне до дна», «А я люблю, люблю…». За творчу діяльність був нагороджений орденом Дружби народів.
Помер 16 січня 1989 року у Києві. Похований на Байковому цвинтарі. На вшанування пам’яті у селі Березова Рудка встановлено меморіальну дошку. У сільському краєзнавчому музеї відкрито кімнату-музей поета. 1998 року його іменем було названо середню школу № 197 у м. Києві, де митець не раз виступав. 19 травня того ж року в школі було відкрито музей-світлицю поета.
В пам’ять про поета у 2001 році було започатковано премію ім. Дмитра Луценка, яка вручається кращим поетам-піснярам, співакам, композиторам. 2006 року Національний банк України випустив у обіг ювілейну монету із зображенням портрета Дмитра Луценка, присвячену 85-річчю з дня народження поета. На монеті також викарбувані його слова «Як тебе не любити, Києве мій!».
ТВОРИ
Луценко Д. О. Березовий дзвін : поезія / Д. О. Луценко. – К. : Радянський письменник, 1980. – 134 с.
Луценко Д. О. За Березовою Рудкою : вибране / Д. О. Луценко. – К. : Дніпро, 1976. – 174 с.
Луценко Д. О. Коли ти зі мною : вірші / Д. О. Луценко. – К. : Молодь, 1978. – 95 с.
Луценко Д. О. Усе любов’ю зміряне до дна : вибране / Д. О. Луценко. – К. : Криниця, 2005. – 606 с.
ПРО ПИСЬМЕННИКА
Капустін В. Луценко Дмитро Омелянович / В. Капустін // Капустін В. Одна на цілий світ : розповіді про творців українських пісень, які стали народними. – К., 2003. – С. 142.
Луценко Дмитро Омелянович // Шевченківські лауреати 1962-2000 : енцикл. довід. / авт.-упоряд. М. Г. Лабінський. – К., 2001. – С. 310-311.
Луценко Т. «Десятки творінь Дмитра Омеляновича пішли в народ і залишаться до більш як трьохсот тисяч народних пісень» : минуло 20 років з дня смерті геніального українського поета-пісняра Дмитра Луценка / Т. Луценко ; розмову вів М. Маслій // Своя музика. – 2009. – № 3. – С. 18-20.
WEB-БІБЛІОГРАФІЯ
Відзначення 90-річчя з дня народження Дмитра Луценка [Електронний ресурс] // Черкаський методичний центр професійно-технічної освіти: [веб-сайт] – Режим доступу : http://cherkasymetod.ucoz.ru/board/vidznachennja_90_richchja_z_dnja_narodzhennja_dmitra_lucenka/1-1-0-203. – Заголовок з екрану.
Дмитро Луценко [Електронний ресурс] // Українські пісні : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://www.pisni.org.ua/persons/148.html. – Заголовок з екрану.
Луценко Дмитро [Електронний ресурс] // Золотий Фонд української естради : [веб-сайт]. – Режим доступу : http : //uaestrada.org/ poeti_pisnjari/lutsenko-dmytro. – Заголовок з екрану.
Луценко Дмитро Омелянович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : [веб-сайт]. – Режим доступу : http : //uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%9E%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87. – Заголовок з екрану.
Луценко Дмитро Омелянович [Електронний ресурс] // Інститут історії України Академії наук України : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Lutsenko_D_O&abcvar=15&bbcvar=23. – Заголовок з екрану.
Луценко Дмитро Омелянович [Електронний ресурс] / М. Маслій // Полтава : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://poltavahistory.org.ua/mans3_8u.htm. – . Заголовок з екрану.
Підготувала : головний бібліограф Волинської обласної бібліотеки для дітей Ушлова А. В.
