6 січня 2018 року – 80 років від дня народження
українського поета, перекладача
Василя Семеновича Стуса
Талановитому українському поетові, прозаїку, перекладачу, літературознавцю, правозахиснику, одному із найактивніших представників українського культурного руху 1960-х років Василеві Стусу судилася нелегка доля. Світлий образ цієї людини став символом незламності духу, людської та національної гідності. Поет належав до «шістдесятників» – національно свідомої молодої інтелігенції, що відверто протиставила себе тоталітарному режимові з його політикою денаціоналізації і придушення прав людини, зневагою до української культури.
Народився Василь Стус 6 січня 1938 року в с. Рахнівка Гайсинського району на Вінничині у селянській родині. У 1939 році його батьки, Семен Дем’янович та Їлина Яківна, переїхали в місто Донецьк працювати на хімічному заводі. Через рік забрали туди і дітей.
1954 року Василь закінчив зі срібною медаллю школу, вступив до місцевого педагогічного інституту на історико-філологічний факультет. Почав писати вірші. У 1959 році закінчив навчання з червоним дипломом. Три місяці вчителював в селі Таужня Кіровоградської області. Того ж року газета «Літературна Україна» надрукувала добірку творів поета.
У 1959-1961 роках служив у війську на Уралі. Після служби працював у школі міста Горлівка (1961-1963), потім – літературним редактором у газеті «Соціалістичний Донбас». У вересні 1963 року успішно склав іспити до аспірантури Інституту літератури Академії наук України імені Т. Г. Шевченка. Тут він познайомився із шістдесятниками Іваном Світличним, Михайлиною Коцюбинською та увійшов до Клубу творчої молоді. Друкувався в часописах «Донбас», «Прапор», «Дніпро».
У вересні 1965 року під час прем’єри фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» у Києві Василь Стус взяв участь в акції протесту проти арештів серед української інтелігенції, за що був відрахований з інституту. Після цього працював на різних роботах – на будівництві, в котельні, в конструкторському бюро, науковим співробітником Державного історичного архіву України, редактором у відділі технічної інформації Міністерства будівельних справ. Захопився творчістю Йоганна Вольфганга Ґете і Райнера Марія Рільке, переклав близько сотні їх віршів. Деякі згодом опублікували під псевдонімом Василь Петрик. Переклав з німецької твори Пауля Целана, Альберта Еренштайна, Готтфріда Бенна, Еріха Кестнера, Ганса Маґнуса Енценсберґера, з англійської – Редьярда Кіплінга, з італійської – Джузеппе Унґаретті, з іспанської – Федеріко Гарсіа Лорки, з французької – Гі де Мопассана, Артюра Рембо, Рене Шара.
Крім поетичної творчості, багато та інтенсивно працював В. Стус як критик і літературознавець. Написав статті про творчість Бертольда Брехта, Генріха Белля, розвідку про поезію Володимира Свідзинського – «Зникоме розцвітання особистості», фундаментальну працю про Павла Тичину «Феномен доби». Залишилися в рукописах також два великі прозові твори – «Поїздка у Счастьєвськ», «Щоденник Петра Шкоди».
Прохання опублікувати першу збірку віршів «Круговерть» Василя Стуса у 1965 році відхилило видавництво. Незважаючи на позитивні відгуки рецензентів, було відхилено і другу збірку – «Зимові дерева», яку пізніше опублікували в самвидаві, а потім вона потрапила до Бельгії і 1970 року була видана в Брюсселі.
1965 року Василь Стус одружився з Валентиною Попелюх. 15 листопада 1966 року у них народився син Дмитро.
Наступну збірку під назвою «Веселий цвинтар» під час арешту поета конфісковують. Із сорока двох віршів деякі автор відновив по пам’яті. Вони увійшли до збірки «Свіча в свічаді», яка вийшла друком у Німеччині у видавництві «Сучасність» 1977 року.
У 1972 році письменника заарештували. Під час першого слідства у камері попереднього ув’язнення він написав збірку поезій «Час творчості», яка була вилучена. Тексти «Часу творчості», відтворені автором по пам’яті, увійшли до збірки «Палімпсести», що була видрукувана за кордоном після смерті поета у видавництві «Сучасність» (1986).
В. Стус був засуджений на п’ять років примусової праці і три роки заслання за нібито виготовлення, зберігання та поширення антирадянських документів, антирадянську агітацію. Весь термін ув’язнення перебував у концтаборах Мордовії. Більшість віршів, що Стус писав у концтаборі, вилучалася і знищувалась, лише деякі потрапили на волю через листи до дружини. Василь Стус використовував найменшу можливість, щоб писати, читати, перекладати. Дякуючи друзям, чимало його творів збереглося, потрапило на волю. По закінченню строку в концтаборі В. Стуса вислали в селище Матросове Магаданської області, де він працював до 1979 року на золотих копальнях.
Повернувшись до Києва, став членом Української Гельсінської спілки з прав людини. Працював у ливарному цеху формувальником, потім на взуттєвій фабриці.
У травні 1980 року Василя Стуса знову заарештували і засудили на десять років примусових робіт і п’ять років заслання. Заборонили бачитися з родиною. Однак у 1982 році йому вдалося передати на Захід текст до збірки «Із таборового зошита», яка побачила світ у 1983 році. Завдяки цьому В. Стус став першим із в’язнів лауреатом міжнародної літературної премії в Роттердамі «Amnesty International». 1985 року письменника було висунуто на здобуття Нобелівської премії з літератури.
Остання поетична збірка «Птах душі» була написана під час другого ув’язнення. Її склали три сотні віршів, які, як і попередні, були конфісковані.
28 серпня 1985 року письменника відправили в карцер. На знак протесту він оголосив голодування. В ніч 3 на 4 вересня помер. Його поховали на табірному цвинтарі. Прохання родини перевезти тіло додому відхилили, оскільки не закінчився термін ув’язнення. 19 листопада 1989 року відбулося перепоховання поета разом із побратимами Юрієм Литвином і Олексою Тихим в Києві на Байковому кладовищі.
1990 року в Івано-Франківську побачила світ книжка Василя Стуса «Повернення». Того ж року у Києві вийшла збірка вибраних поезій «Дорога болю», яку упорядкувала Михайлина Коцюбинська. Цю збірку відзначено Шевченківською премією (1991).
У 1991 році син уже реабілітованого поета Дмитро Стус видав у Львові книжку Василя Стуса і Юрія Литвина «Передчуття. Збірка вибраних поезій».
У подальшому твори письменника видаються великими тиражами. Опубліковано книги: «Вікна в запростір» (1992), «Золота красуня» (1992), «І край мене почує» (1992), «Феномен доби» (1993), спогади «Не відлюбив свою тривогу ранню…» (1993), твори в шести томах, дев’яти книгах (1994-1994).
За поезіями В. Стуса поставлено поетичну композицію (1989, Львівський молодіжний театр), виставу «Птах душі» (1993, київський мистецький колектив «Кін»). Пам’яті письменника присвячено документальний фільм «Просвітлої дороги свічка чорна» (1992, «Галичина-фільм»).
1989 року Українською асоціацією незалежної творчої інтелігенції заснована Премія імені Василя Стуса. Премія присуджується авторам, які мають видатні успіхи у своїй галузі, займають виразну громадянську позицію, активно присутні в українському культурному просторі. Серед волинян лауреатом Премії імені Василя Стуса є Василь Слапчук.
У селі Рахнівка Вінницької області відкрито меморіальну дошку та пам’ятник поету. З 2016 року Донецький національний університет, де навчався В. Стус, носить його ім’я.
26 листопада 2005 року Василеві Стусу посмертно присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена Держави. Його твори введено до шкільної програми з української літератури.
ТВОРИ
Поезія / Л. Костенко, О. Олесь, В. Симоненко, В. Стус. – Київ : Наукова думка, 2008. – 271 с. – (Бібліотека школяра).
Стус В. С. Деколонізація СРСР – єдиний гарант миру в усьому світі. З таборового зошита / В. С. Стус ; за заг. ред. Л. Івшиної ; упоряд. І. Сюндюков, М. Томак, Н. Тисячна. – Київ : Українська прес-група, 2012. – 79 с.
Стус В. С. Дорога болю : поезії / В. С. Стус ; упоряд. М. Х. Коцюбинська ; худож. Чебаник. – Київ : Радянський письменник, 1990. – 212 с. : іл.
Стус В. С. Зібрання творів : у 12 т. Т. 3 : Час творчості=Dichtenszeit / В. С. Стус ; упоряд. та комент. Г. Бурлака, Д. Стус. – Київ : Факт, 2008. – 751 с.
Стус В. С. Зібрання творів : у 12 т. Т. 4 : Вірші 1960-х років (поза збірками). Вірші початку 1970-х років (поза збірками) / В. С. Стус ; НАН України, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка ; упоряд. та комент. Д. Стус, А. Шацька ; ред. Д. Стус. – Київ : Факт, 2008. – 479 с.
Стус В. С. Зібрання творів у 12 т. Т. 5 : Палімпсести (найповніший незавершений корпус) / В. С. Стус ; НАН України, Інститут л-ри ім. Т. Г. Шевченка. – Київ : Факт, 2009. – 768 с.
Стус В. С. Золотокоса красуня : вірші / В. С. Стус ; упоряд. Д. Стус ; худож. В. Смирнов. – Київ : Слово і час, 1992. – 47 с.
Стус В. С. І край мене почує : поезії / В. С. Стус ; упоряд. А. І. Лазоренко. – Донецьк : Донбас, 1992. – 295 с. : іл.
Стус В. С. Листи до сина / В. С. Стус ; упоряд. О. Дворко і Д. Стус ; передм. Д. Стус. – 2-е вид. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2002. – 191 с. : ілюстр.
Стус В. С. Палімпсест : вибране / В. С. Стус ; упоряд. Д. Стус. – Київ : Факт, 2003. – 431 с.
Стус В. С. Палімпсести=Палимпсесты : кн. с параллельним текстом / В. С. Стус ; пер. с укр. М. Рахлиной ; предисл. К. Москальца и Е. Захарова ; худож.-оформ. О. Артеменко. – Харків : ФОЛИО, 2010. – 284 с.
Стус В. С. Передчуття : збірка вибраних поезій / В. С. Стус, Ю. Литвин ; упоряд. Д. Стус ; худож. М. Красник. – Львів : Фенікс, 1991. – 160 с. : іл.
Стус В. С. Феномен доби (сходження на Голгофу слави) / В. С. Стус. – Київ : Т-во «Знання» України, 1993. – 96 с.
ПРО ПИСЬМЕННИКА
Бедрик Ю. Василь Стус : проблема сприймання / Ю. Бедрик. – Київ : Фотовідеосервіс, 1993. – 80 с.
Бондаренко А. Час вибору : вивч. творчості Василя Стуса в шк. : посіб. / А. Бондаренко, Ю. Бондаренко. – Київ : Академія, 2003. – 231 с. – (Відкритий урок).
Дорошенко О. Василь Стус / О. Дорошенко. – Харків : Антологія, 2015. – 128 с.
Не відлюбив свою тривогу ранню… : Василь Стус – поет і людина : спогади, статті, листи, поезії / упоряд. О. Ю. Орач (Комар). – Київ : Український письменник, 1993. – 400 с. : фот.
Стус Д. Василь Стус: життя як творчість / Д. Стус ; Ін-т літ-ри ім. Т. Г. Шевченка НАН України ; Асоціація українських письменників. – Вид. 2-е, випр. – Київ : Факт, 2005. – 366 с. : фот.
*******
Бернадська Н. І. Василь Стус / Н. І. Бернадська // Українська література ХХ століття : довід. / Н. І. Бернадська. – Київ, 2007. – С. 253-258.
Бернадська Н. І. Василь Стус / Н. І. Бернадська, С. В. Задорожна // Українська література : [посіб.] / Н. І. Бернадська, С. В. Задорожна. – Київ, 1995. – С. 132-137. – (Старшокласникам і абітурієнтам).
Василь Стус // Відлуння десятиліть : укр. л-ра другої половини ХХ ст. : навч. посіб. / упоряд. М. О. Сорока. – Київ, 2001. – С. 429-430.
Василь Стус // Дивосвіт «Веселки» : антол. л-ри для дітей та юнацтва : у 3 т. Т. 3 : українська література / упоряд. Б. Чайковський. – Київ, 2005. – С. 321.
Василь Стус // Живиця : хрестоматія укр. л-ри XX ст. : у 2 кн. Кн. 2 / за ред. М. Конончука. – Київ, 1998. – С. 481-488.
Василь Стус // Історія української літератури ХХ століття : у 2 кн. Кн. 2. Ч. 2 : (1960-1990-ті рр.) / за ред. В. Г. Дончика. – Київ, 1995. – С. 184-193.
Василь Стус // Рідне слово. Українська дитяча література : хрестоматія : у 2 кн. Кн. 2 / упоряд.: З. Варавкіна, А. Мовчун, М. Черній. – Київ, 1999. – С. 374-375.
Гроно нездоланих спiвцiв : лiт. портр. укр. письменникiв XX сторiччя, твори яких увiйшли до оновлених шк. програм : навч. посiб. для вч. та учнів ст. кл. серед. шк. / упоряд. В. І. Кузьменко. – Київ, 1997. – С. 274-284.
Жулинський М. Г. Феномен доби / М. Г. Жулинський // Українська література. Творці і твори : учням, абітурієнтам, студентам, учителям / М. Г. Жулинський. – Київ, 2011. – С. 1070-1080.
Жулинський М. Г. Василь Стус / М. Г. Жулинський // Із забуття – в безсмертя : (сторінки призабутої спадщини) / М. Г. Жулинський. – Київ : Дніпро, 1990. – С. 416-431.
Стус Василь Семенович // Усі письменники і народна творчість : довід. / Н. Черсунова, Р. Шутько, О. Козир [та ін.]. – Київ, 2007-2008. – С. 311-317.
Стус Василь Семенович // Шевченківські лауреати. 1962-2001 : енциклопед. довід. / авт.-упоряд. М. Г. Лабінський. – Київ, 2001. – С. 530-533.
********
«За мною стояла Україна…» : до 75-річчя від дня народження В. Стуса (1938-1985) // Календар знаменних і пам’ятних дат. – 2013. – № 1. – С. 34-45.
Бондаренко С. «Нурт українського сумління» : [В. С. Стус] / С. Бондаренко // Літературна Україна. – 2013. – № 4, 24 січ. – С. 1-2.
Василь Стус – символ нескореної людини : 1938-1985 рр. // Крилаті. – 2015. – № 5 (вересень-жовтень). – С. 5.
Дворецька Ю. Василь Стус – людина незламної волі : хронометр / Ю. Дворецька // Я вивчаю українську. – 2013. – № 1. – С. 22-25.
Ісаєва О. «На колимськім морозі калина…» : вечір пам’яті для старшокласників : до недожитого 75-ліття Василя Стуса / О. Ісаєва // Дивослово. – 2013. – № 1. – С. 21-25.
Клименко Ж. Вивчення сторінок життя і творчості українських перекладачів / Ж. Клименко // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2011. – № 4. – С. 20-24. – Продовж. Початок № 11, 2009; №№ 1-6, 10, 2010; № 3, 2011.
Костенко Ю. Моє досьє велике, як майбутнє : [Василь Стус] / Ю. Костенко // Журавлик. – 2010. – № 1. – С. 4.
Кроп Т. Сімдесят чотири погляди на Стуса / Т. Кроп // Літературна Україна. – 2013. – № 33, 29 серп. – С. 2.
Пуніна О. Компенсація як рівновага : до кількох експресіоністичних поезій Осипа Мандельштама, Володимира Свідзинського, Василя Стуса й Олега Солов’я / О. Пуніна // Дивослово. – 2013. – № 4. – С. 51-54.
Стус Д. 25 років без Василя Стуса : [з книги Д. Стуса «Василь Стус : життя як творчість»] / Д. Стус // Шкільна бібліотека. – 2010. – № 10. – С. 159-190.
Яструбецька Г. Творчість Василя Стуса і сучасна свідомість / Г. Яструбецька // Дивослово. – 2014. – № 7-8. – С. 64-67.
WEB-БІБЛІОГРАФІЯ
Василь Стус : біографія (скорочено) [Електронний ресурс] // Українська література : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://ukrclassic.com.ua/katalog/s/stus-vasil/2307-vasil-stus-biografiya-skorocheno. – Заголовок з екрану.
Василь Стус [Електронний ресурс] // Dovidka.biz.ua : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://dovidka.biz.ua/vasil-stus-biografiya-skorocheno/. – Заголовок з екрану.
Василь Стус [Електронний ресурс] // Укрліт : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://www.ukrlit.net/biography/stus.html. – Заголовок з екрану.
Стус Василь : біографія [Електронний ресурс] // Клуб Поезії : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://www.poetryclub.com.ua/metrs.php?id=46&type=biogr. – Заголовок з екрану.
Стус Василь Семенович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : [веб-сайт]. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/Стус_Василь_Семенович. – Заголовок з екрану.
Підготувала: головний бібліограф Л. М. Данилюк