«Дім добрих сердець»
Є у Луцьку особливий дім де поселилася казка. А разом з нею і дивний світ доброти, щирості і душевної теплоти. Це Волинський обласний академічний театр ляльок. З чого і як він починався? Спершу була офіційна постанова про відкриття у кількох обласних центрах України лялькових театрів. Потім – ремонт старого приміщення обласного музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка, який справив новосілля, залишивши свій попередній дім. Врешті-решт після старанної праці майстрів, турбот першого і незмінного упродовж 35 років директора театру, заслуженого діяча мистецтв України, лауреата премії ім. Миколи Садовського НСТД України Данила Поштарука старе приміщення стало невпізнаним, засяяло чистотою і затишком. Воістину дім, де мали поселитися ляльки, став казковим.
Напередодні відкриття театру і його першої прем’єри актори вирішили, окрім афіш, ще й у незвичний спосіб запросити маленьких глядачів на виставу. Вони виготовили запрошення у формі журавликів і розвісили їх на деревах. Згодом виявили, що журавлики дуже швидко зникають. Придивились, знайшли винуватців. Слідом за акторами їхала патрульна міліцейська машина і стражі порядку знімали ці журавлики, гадаючи, що можливо, там написана якась крамола. Та коли прочитали – розсміялися і вибачилися перед акторами і повернули на місце запрошення-журавлики.
16 березня 1976 р. відбулася прем’єра вистави «Військова таємниця» і ця дата стала днем народження Волинського театру ляльок. Доброзичливо прийняли публіка і критика наступні вистави «Веселі ведмежата» М. Поливанової та «Бібірче» Л. Джокича.
«Найгострішою нашою проблемою була відсутність професіоналів. Не так просто було вмовити випускників Харківського інституту мистецтв їхати у нікому не відомий театр», – казав Д. Поштарук. Вдалося зібрати талановиту молодь, випускників Луцького культурно-освітнього училища та лялькової групи, що працювала при обласній філармонії, деякі з них і сьогодні є серцевиною творчого потенціалу театру: заслужені артисти України Лариса Мікоян, Петро Савош та актриса Валентина Савош.
У 1976 р. прибули випускники Харківського інституту мистецтв: режисер Сергій Столяров, актори Ірина Рабинович, Ніна Фролова, художник Ольга Придацька, з інших театрів прибули актори Микола Петухов і Вячеслав Чоподянкін.
Творча робота нового театру привернула увагу інтелігенції Луцька, тут почали гуртуватися молоді художнки, композитори, поети і співаки
Так, музичний супровід до вистави Д. Урбана «Голубе щеня» (режисер С. Столяров) здійснили на зорі своєї популярності відоме тріо, нині народні артисти України Світлана, Антоніна та Валерій Мареничі. Тоді фонограмами користувались рідко, в основному вистави йшли у супроводі «живого» оркестру, молоді музиканти під керівництвом завідувача музичної частини, композитора Анатолія Горошка, закохані в театр, грали безкоштовно. Середній вік працівників театру на той час сягав 21-22 роки.
Відтоді на сцені обласного театру ляльок здійснено понад 79 постановок лялькових вистав і переглянуло їх понад два з половиною мільйони юних глядачів.
У 1980 р. за стабільні творчі успіхи Міністерство культури СРСР переводить Волинський театр ляльок у вищу категорію.
З 1993 року проводиться Міжнародний фестиваль театрів ляльок «Різдвяна містерія».
18 липня 2008 року Волинському обласному театру ляльок Указом Президента України надано статус академічного.
Обласний академічний театр ляльок у місті Луцьку єдиний професійний дитячий театр Волині, який завжди буде кликати у світ добра, у світ, де так затишно і приємно і маленьким глядачам і дорослим.
Література:
Книги:
Періодичні видання:
Підготувала: провідний
бібліотекар відділу краєзнавчої
літератури Волинської
обласної бібліотеки для дітей
Артикова Г.К.