(13.12.1928 р.н., с. Сільце Горохівського району Волинської обл.)
Філософ, письменник, культуролог, літературознавець, доктор філософських наук з 1998 р. Закінчив 1952 р. Львівський університет. У 1953-1956 рр. – аспірант НДІ психології Міністерства освіти УРСР.
У 1956-1959 рр. – викладач української літератури Полтавського педінституту, 1959-1960 і 1962-1965 рр. – старший науковий працівник НДІ психології.
Працював в журналах «Вітчизна», «Український ботанічний журнал», газеті «Наша віра».
Заарештований у січні 1972 р. і засуджений за ст. 62 ч.І КК УРСР «за виготовлення і розповсюдження документів самвидаву». 1983 р. повернувся до Києва. Автор книг: «Собор у риштованні» (1970), «Підпільні есе» (1976), «Вибране» (1979), «Блудні сини України» (1993), «Шевченко і час» (1996) та інші.
Лауреатом Держаної премії ім. Т.Г. Шевченка став у 1995 р. за книгу «Блудні сини України».
