
Національний природний парк «Прип’ять-Стохід» був заснований 13 серпня 2007 року Указом Президента України. Створення парку стало можливим завдяки об’єднанню територій Любешівського державного лісового господарства та інших природно-ландшафтних комплексів, що мають високу екологічну цінність. Це рішення було важливим кроком у збереженні унікального природного середовища Полісся. 39 315 га – таку площу займає Національний природний парк «Прип’ять-Стохід», який є одним з найунікальніших природніх комплексів у Європі.
«Парк шести озер» – так ще називають край дивовижної, казкової Волинської природи. Тут пахучими чорницевими лісами бродять мавки, ховаючись поміж сосен, а у прозорих озерних водах купаються рудоволосі русалки. Природа у цьому Поліському куточку збережена в первинному, незайманому стані.
Стохід – «Річка ста ходів» – вона cправді ніби розтікається, розходиться у сотню русел, рукавів, заток та островів. Північна частина парку межує із Республікою Білорусь.

– Територія, на якій знаходиться парк, має древню історію. Знайдені поселення епохи мезоліту кажуть, що люди жили тут ще 20 тисяч років тому. Через територію парку проходив водний торговий шлях «Із варяг у греки» (з північних країн Європи на південь), а вздовж берегів річки Прип’ять стояли укріплені городища.

– Болота – найбільша частина парку, займають майже половину (43%) загальної площі. Решта – ліси (35%), чагарники (16%) і водойми (6%). Серед лабіринтів рік зеленіють болота, порослі очеретом та суничником. Річковими водами пливуть глечики жовті, на озерних плесах гойдається біле латаття.


– На заповідній території надзвичайної краси зустрічаються рідкісні рослин, близько 40 видів яких занесено до Червоної книги України. Води озер та річок природного парку багаті на рибу. На берегах, у лісах і болотах живуть найрізноманітніші тварини: саламандрові, черепахи, стрибуни та найбільше тут птахів.

Заповідник – справжній пташиний рай, одне з найбільших в Європі місць гніздування водно-болотних пернатих. Загалом на території парку живе близько 80 видів тварин, занесених до Червоної книги України. Є й такі, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі, тому занесені до Європейського Червоного списку тварин. А синиця біла обрала «Прип’ять-Стохід» своїм єдиним місцем гніздування.
– Озера Біле, Люб’язь, Рогізне, Добре, Бережновільське, Нобель належать до заповідної зони і складають «Парк шести озер». Місцеві старожили розповідають, що у 1930-х роках унікальну чисту воду тутешніх озер в бочках перевозили польським панночкам для прийняття ванн краси.

– Це справді унікальні природні дива нашого краю. Білосніжний пісок та прозора вода на озері Біле вражають своєю чистотою. Вона м’яка і надзвичайно багата на гліцерин. Тому цю природну перлину називають озером молодості. Розташоване воно неподалік села Невір. Україні ця місцина належить лише наполовину, бо інша частина – це вже володіння Республіки Білорусь.
– Озеро карстового походження з цікавою назвою Нобель – одне з найбільших на Поліссі. Воно розділене на дві частини півостровом, на якому розташувалось невеличке село з одноіменною назвою. У Нобелі живуть дуже привітні та цікаві люди, які вважають себе нащадками Чингізхана. Дивлячись у їх напрочуд розкосі очі і згадуючи те, що у свій час територія Любешівщини справді була надовго завойована монголо-татарами, доводиться в це вірити. А ще щоліта тут проводять фестиваль гумору під красномовною назвою «Лауреат Нобельської премії». В озері водиться багато видів риби, а прибережні краєвиди вражають своєю мальовничістю.
Своєрідним культурним центром парку є селище Любешів.
– Найкраще змістовно і приємно провести знайомство із багатствами Національного природного парку «Прип’ять–Стохід» – це обрати один з туристичних етно-екологічних маршрутів: «Чарівний світ Полісся», «Старий парк над Стоходом», «Прип’ятські мандри», «Гармонія життя у долині Стоходу». Водні, піші, кінні мандрівки – обирайте на свій смак.
Красива природа і цілющі озера, мабуть, найцінніше та далеко не єдине багатство заповідної зони. Серед визначних історико-архітектурних споруд тут є колегія піярів, ворота замку XVIII століття; кляштор і костел капуцинів. Капуцини – це орден францисканців, який дістав таку чудернацьку назву від гостроверхої форми капюшону, що носили монахи. Усі ці будівлі з’єднані між собою підземними ходами, що в певних місцях проходять навіть під річкою.
– А ще у Любешові проводиться цікавий і дуже оригінальний фестиваль «Українська косовиця». На ньому можна побачити, як народні умільці змагаються в косінні болотної трави на швидкість. Як мінімум, оригінально. Крім того, фестиваль – це завжди свято із піснями, танцями і забавами.
Національний природний парк «Прип’ять-Стохід» чекає на вас!

Цікаві факти про регіональний ландшафтний парк
“Прип’ять-Стохід” :
– парк налічує не тільки багато видів тварин і рослин, але й відзначається великою кількістю видів грибів, серед яких є як звичайні, так і рідкісні види, які занесені до Червоної книги.
– Парк є ідеальним місцем для пішохідних та велосипедних маршрутів, а також екскурсій на каяках і каное. Існують численні екостежки, які проходять через ліси, болота і поля. Всі охочі можуть побачити різноманіття місцевої флори та фауни.
– Працівники парку активно проводять культурні та освітні заходи для місцевих жителів і туристів, включаючи виставки, майстер-класи з виготовлення природничих виробів і традиційних ремесел.
– На базі парку діють науково-дослідні центри та освітні програми, спрямовані на вивчення та збереження місцевої флори та фауни. Вони відкривають нові можливості для вивчення екології та природних процесів.
– Активно співпраця з міжнародними організаціями з охорони природи сприяє обміну досвідом та найкращими практиками по збереженню унікальних природних ресурсів Волинського Полісся.
Література:
Ільїн Л. Озера Волині : лімно-географічна характеристика / Л. Ільїн, Я. Мольчак. – Луцьк : Надстир’я, 2000. – 140 с. : іл.
Мельник В. Національний природний парк «Прип’ять-Стохід» / В. Мельник, О. Бірюліна. – Луцьк : Твердиня, 2009. – 48 с. : іл.
Мельник В. Охорона природи на Волині / В. Мельник, Р. Мігас. – Луцьк : Твердиня, 2008. – 48 с. : іл.
Мельник В. Люблю тебе, Волинь! / В. Мельник ; фото В. Мельник. – Луцьк : Волиньполіграф, 2012. – 98 с. : іл.
Подорожуємо по Волині : фотопутівник / автор проекту М. Лукашевич. – Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2006. – 48 с. : фотоіл.
***
Гантишин О. Мішані ліси України : природа України. Ч. 2 / О. Гантишин
// Колосок. – 2017. – № 8. – С. 38-45. – Продовження. Початок № 7, 2017.
Зубчук К. Тут не просто природа, а райський куточок : [Національний природний парк «Прип’ять-Стохід»] / К. Зубчук // Волинь-Нова. – 2009. – №54. – 23 травня. – С. 6.
Кравчук П. Гордість Закарпаття – долина нарцисів, а Полісся – долина лотать : [«Люб’язівська лотатева долина»] / П. Кравчук // Волинь-Нова. – 2017. – № 40,13 квітня – С. 13.
Електронні ресурси:
Національний парк «Прип’ять-Стохід» вражає захопливими краєвидами [Електронний ресурс] // Район. Любешів : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://lyubeshiv.rayon.in.ua/topics/381974-natsionalnii-park-pripiat-stohid-vrazhazahoplivi-kraevidi. – Назва з екрану. – Дата звернення 20.07.2025.
Національний природний парк «Прип’ять-Стохід» [Електронний ресурс] // Природно-заповідний фонд України ; Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України ; ЕкоСистема: національна онлайн-платформа, яка містить актуальну інформацію про стан довкілля : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://wownature.in.ua/parky-i-zapovidnyky/natsionalnyy-pryrodnyy-park-pryp-iat-stokhid/. – Назва з екрану. – Дата звернення 20.07.2025.
Національний парк «Прип’ять-Стохід» [Електронний ресурс] // Природні парки : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.nationalparks.in.ua/pryrodni-parky/volyn/prypiat-stokhid/. – Назва з екрану. – Дата звернення 20.07.2025.
Прип’ять-Стохід – національний природний парк в смт.Любешів [Електронний ресурс] // LUTSK-DEY.COM.NEWS : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://lutsk-day.com/pripyat-stokhid/. – Назва з екрану. – Дата звернення 20.07.2025.
Підготувала: завідувачка сектору краєзнавчої літератури Ольга Окунєва
