Григорій Косинка (справжнє прізвище Стрілець Григорій Михайлович) – український письменник-новеліст, перекладач доби «Розстріляного відродження».
Народився 29 листопада 1899 року у селі Щербанівка Київського повіту (тепер Обухівський район Київської області) в родині малоземельних селян. Рід був давній, чумацький. Батько, Михайло Григорович, підробляв на цукроварні та їздив до Києва на заробітки. Сам був неписемний, але завжди купував синові книжки. Мати, Наталія Романівна, крім виховання дітей та домашнього господарства, полола людям городи, прала, вишивала на замовлення.
У 1908 році родина виїхала на заробітки до Сибіру, оселилася на березі Амуру, але згодом повернулась на батьківщину.
Григорій був найстаршим у родині і змалку доводилося працювати: узимку допомагав батькові на цукроварні, влітку пас панську худобу та полов буряки. Хлопчик навчився читати у чотири роки, закінчив двокласну Краснянську школу, яку в своїх спогадах називав своїм «першим університетом». Йому дуже подобалося вчитися, був надзвичайно старанним учнем і виявляв неабиякі здібності. Після закінчення початкової школи працював писарчуком у волості.
Щоб підтримати матір, яка після смерті батька залишилася сама з п’ятьма дітьми Григорій вирушив до Києва на заробітки. Працював чистильником взуття, двірником, кур’єром, канцеляристом й одночасно відвідував вечiрнi гiмназiйні курси, які успішно здав екстерном.
Дебютував майбутній письменник у 1919 році в часописі «Боротьба» з невеликою заміткою «З робітничого життя», а згодом розмістив низку матеріалів: «Уривки з щоденника», «Малюнки життя», «Лист з села», «Попівська грязь». «Маленький фейлетон», «Неньковці!». Саме у газеті «Боротьба» з’явився перший його художній твір — невелика автобіографічна новела «На буряки». Свої роботи він підписував не справжнім прізвищем, а псевдонімом – Косинка. Цей псевдонім Григорій Стрілець взяв від назви скромних польових квітів – червоних косинців.
У роки громадянської війни служив у армії рядовим козаком, брав участь у боях, три мiсяцi був ув’язненим (пізніше тюремні спогади відобразились в новелі «Фавст» (1923)),
У 1920 році Григорій Косинка увійшов у творчу групу «Гроно», яка видавала однойменний альманах. У ньому було вперше опубліковано новели: «Під брамою собору», «Мент», «За земельку». Перші літературні публікації одразу привернули увагу читацького загалу: вирізнялися реалістичністю малюнка, свіжими образами та добірною мовою. Своїми учителями Григорій Косинка вважав Ольгу Кобилянську, Степана Васильченка, Володимира Винниченка, а насамперед – Василя Стефаника.
У 1921 році – вступив до Київського інституту народної освіти (КІНО), але через два роки через матеріальну скруту покинув навчання. Проте продовжував писати нові твори, з читанням яких часто виступав на літературних вечорах та зібраннях Всеукраїнської академії наук (ВУАН). Працював редактором у журналах, відповідальним секретарем ВУФКУ, у сценарному відділі Київської кінофабрики. У цей період Г. Косинка часто друкувався на сторінках журналів: «Нова громада», «Червоний шлях», «Життя й революція», «Всесвіт». Мав неабиякий хист до малювання, часто ілюстрував свої оповідання та вірші.
У 1922 році вийшла друком перша збірка новел письменника «На золотих богів», яка принесла автору визнання читачів та неоднозначну оцінку критики.
В журналі «Нова Україна» (1923) було опубліковано новелу Г. Косинки «Анархісти» про складну ситуацію в українському селі після революції 1917 року.
У 1924 році Григорій Косинка познайомився з Тамарою Мороз яка була йому вірною дружиною, а після загибелі митця присвятила все своє життя боротьбі за відновлення його чесного імені й впорядковувала посмертні видання його творів.
Другу книгу – «Новели дезертира» (1924) не пропустили до друку, що викликало занепокоєння не лише автора, а й літературної громадськості.
Протягом 1924 – 1926 pp. Г. Косинка був членом літературного угруповання «Ланка», яке в 1926 р. перейменовано на «МАРС» (Майстерня революційного слова).
У 1926 році вийшла друком книга новел – «В житах». До неї увійшли кілька творів з першої збірки, але більшість була написана протягом 1923-1925 рр. У зібранні письменник заявив про себе як талановитий майстер реалістичного стилю.
Г. Косинка автор збірок новел: «Заквітчаний сон» (1923), «За ворітьми», «Мати» (1925), «Політика» (1926), «Вибрані оповідання» (1928, 1929), «Серце», «Гармонія» (1933). Деякі новели втрачено назавжди, в тому числі й останні – «Червоний жук», «Перевесло», що були написані саме напередодні арешту. Його вважали найкращим українським прозаїком першої половини двадцятих років – поруч із М. Хвильовим і В. Підмогильним.
У 1932 році разом із дружиною переїхав у Харків. Письменницьку працю поєднував з роботою диктора українського радіомовлення, оскільки мав приємний тембр голосу і виняткову дикцію.
5 листопада 1934 року Г. Косинка був заарештований НКВД за звинуваченнями у «куркульській ідеології та націоналізмі». Письменника засудили до найвищої міри покарання – розстрілу. 18 грудня 1934 року його розстріляли в підвалах Жовтневого палацу у Києві.
Місце поховання Григорія Косинки невідоме. Тамара Михайлівна розповідала, що розстріляних ймовірно поховали біля стіни Лук’янівського цвинтаря, неподалік від Лук’янівської тюрми.
Тридцять років твори письменника не перевидавалися, а ім’я замовчувалося або згадувалося в негативному контексті. Частину новел було видано в 1957 році, повністю художня та публіцистична спадщина побачила світ – 1988 року.
Окремі твори митця перекладено болгарською, польською, угорською, німецькою, італійською та іншими мовами. В 1971 році на київській кіностудії ім. О. Довженка було екранізовано оповідання «Політика».
1979 року у селі Щербанівка Київської області встановлено пам’ятник Григорію Косинці, у Києві, на вулиці Володимирській на будинку, де жив письменник – бюст.
На честь письменника в місті Києві та Умані названо вулиці.
У 2001 році Київською обласною державною адміністрацією було засновано літературну премію імені Григорія Косинки для відзначення найкращих письменників, літературних критиків, які постійно проживають в Київській області.
Твори
Косинка Г. В житах / Г. Косинка. – Київ : Школа, 2007. – 303 с. – (Бібліотека шкільної класики).
Косинка Г. Заквітчаний сон : оповід., спогади про Г. Косинку / Г. Косинка ; упоряд. та прим. Т. Мороз-Стрілець. – Київ : Веселка, 1990. – 287 с. : іл.
*****
Косинка Г. В житах. Фавст / Г. Косинка // Осьмачка Т. Старший боярин / Т. Осьмачка, В. Підмогильний, Г. Стрілець ; післямова та прим. А. Землянська ; худож. оформ. Г. В. Кісель. – Харків, 2013. – С. 331-347.
Література про життя та творчість письменника
Бернадська Н. Григорій Косинка / Н. Бернадська // Українська література ХХ століття : довід. / Н. Бернадська. – Київ, 2007. – С. 57-64.
Гоян Я. П. «Воскрес я в ясі своєї мови…» / Я. П. Гоян // Воскреснемо! : есе / Я. П. Гоян ; іл. В. І. Касіяна. – Київ, 2000. – С. 302-317.
Григорій Косинка // …З порога смерті… : письменники України – жертви сталін. репресій. Вип. 1 / упоряд., передм. О. Г. Мусієнко ; худож. О. І. Яцун. – Київ, 1991. – С. 263-266.
Григорій Косинка // Видатні постаті в історії України ХХ ст. : короткі біографічні нариси / В. І. Гусєв та ін. – Київ, 2011. – С. 172-175.
Григорій Косинка // Живиця : хрестоматія укр. літ. 20 ст. у 2 кн. : Кн. 1 / за ред. М. М. Конончука ; упоряд. М. М. Конончук та ін. ; вступ. ст. П. П. Кононенка. – Київ, 1998. – С. 323-348.
Григорій Косинка // Історія української літератури ХХ століття : у 2-х кн. Кн. 1. / за ред. В. Г. Дончика. – Київ, 1998. – С. 292-297.
Григорій Косинка // Історія української літератури ХХ століття : у 2-х кн. Кн. 1. / за ред. В. Г. Дончика. – Київ, 1994. – С. 292-297.
Григорій Косинка // Історія української літератури, XX – поч. XXI ст. : у 3 т. Т. 1. / за ред. В. Кузьменка. – Київ, 2013. – С. 393-402.
Григорій Косинка // Література України : фольклор. Літописи. «Історія Русів». Л-ра 17-18 ст. Л-ра 19-20 ст. «Розстріляне відродження». Письменники діаспори / авт.-упоряд. В. М. Скляренко, Я. О. Батій ; худож.-іл. Г. В. Беззубова. – Харків, 2006. – С. 175-176. : іл. – (Дитяча енциклопедія).
Григорій Косинка // Українська література : довід. для абітурієнтів та школярів / упоряд. В. А. Мелешко [та ін.]. – Київ, 2012. – С. 375-378.
Григорій Косинка // Усі українські письменники : довід. / упоряд. Ю. І. Хізова, В. В. Щоголева. – Харків, 2007. – С. 130-135.
Жулинський М. Григорій Косинка / М. Жулинський // Із забуття – в безсмертя : (сторінки призабутої спадщини) / М. Жулинський. – Київ, 1990. – С. 349-363.
Жулинський М. Григорій Косинка / М. Жулинський // Слово і доля : навч. посіб. / М. Жулинський. – Київ, 2006. – С. 404-415.
Косинка Григорій // Усі письменники і народна творчість : довід. / Н. Черсунова, Р. Рутько, О. Козир [та ін.]. – Київ, 2007-2008. – С.153-156.
Лавріненко Ю. Григорій Косинка / Ю. Лавріненко // Розстріляне відродження : антол. 1917-1933 : поезія – проза – драма – есей / Ю. Лавріненко ; підгот. тексту, фах. ред. і передм. М. К. Наєнка. – Київ, 2001. – С. 397-404.
Штань Г. Григорій Косинка / Г. Штань // Гроно нездоланих співців : літ. портр. укр. письменників ХХ ст. / упоряд. В. І. Кузьменко. / Г. Штань. – Київ, 1997. – С. 160-171.
***************
Гальченко С. Григорій Косинка. Жертва замученої епохи : [Григорій Косинка] / С. Гальченко // Українська літературна газета. – 2020. – № 9, 8 травня. – С. 1, 18-19.
Гальченко С. Жертва замученої епохи : [Григорій Косинка] / С. Гальченко // Українська літературна газета. – 2020. – № 10, 22 травня. – С. 18-19. – Продовження.
Гальченко С. Жертва замученої епохи : [Григорій Косинка] / С. Гальченко // Українська літературна газета. – 2020. – № 11, 5 червня. – С. 18-19. – Продовження.
Нескорене серце : до 115-річчя від дня народження Г. М. Косинки (1899-1934) // Календар знаменних і пам’ятних дат. – Київ, 2014. – № 4, 2014. – С. 90-98.
Син Київщини : 29 листопада – 120 років від дня народження Григорія Косинки // Шкільна бібліотека. – 2019. – № 10. – С. 89-91.
Скорина Л. Франкове слово в українському письменстві 1920-х років : до проблеми визначення репертуару прецедентних текстів епохи / Л. Скорина // Дивослово. – 2018. – № 12. – С. 53-60.
Електронні ресурси
Григорій Косинка – символ українського Відродження [Електронний ресурс] // Український інтерес [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://uain.press/blogs/1120342-1120342. – Назва з екрану. – Дата звернення: 22.10.24.
Григорій Косинка біографія коротко [Електронний ресурс] // Dovidka.biz.ua : [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://dovidka.biz.ua/grigoriy-kosinka-biografiya-korotko/. – Назва з екрану. – Дата звернення: 22.10.24.
Григорій Косинка цікаві факти [Електронний ресурс] // Dovidka.biz.ua : [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://dovidka.biz.ua/grigoriy-kosinka-tsikavi-fakti/#google_vignette. Назва з екрану. – Дата звернення: 22.10.24
Косинка Григорій Михайлович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.google.com/search?q.Косинка_Григорій_Михайлович. – Назва з екрану. – Дата звернення: 22.10.24.
Косинка Григорій Михайлович [Електронний ресурс] // УкрЛіб : [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.ukrlib.com.ua/bio/author.php?id=219#google_vignette. Назва з екрану. – Дата звернення: 22.10.24.
Підготувала: провідний бібліограф відділу інформаційних технологій та бібліографії Оксана Ребрина
