14 травня 2016 року – 145 років від дня народження
українського письменника
Василя Семеновича Стефаника
Василь Стефаник – видатний письменник-новатор кінця ХІХ століття, реформатор української прози, майстер соціально-психологічної новели. Його лаконічні, психологічно глибокі, сповнені драматизму твори доносять до читача трагічну правду про життя галицького селянства за часів неволі.
Народився письменник 14 травня 1871 року в селі Русів Снятинського повіту на Станіславщині (тепер Івано-Франківська область) у сім’ї заможного селянина. Після шкільного навчання у Русові та Снятині вступив до польської гімназії в Коломиї, звідки згодом його виключили за громадсько-політичну діяльність. Продовжив навчання в гімназії у Дрогобичі, яку за два роки закінчив. Під час навчання виступав з публіцистичними статтями в часописі «Народ». На цей період припадають і перші спроби в художній літературі – вірші, а також у співавторстві із Лесем Мартовичем – два оповідання: «Нечитальник» (1888) та «Лумера» (1889).
У 1892 році вступає до Краківського університету на медичний факультет, але не закінчує його, бо фах медика не привабив майбутнього письменника. На той час він уже поринув у громадське та літературне життя, приєднався до радикального товариства студентів-українців «Академічна громада», багато читав, зблизився з польськими письменниками. Виступав з публіцистичними статтями, писав поезії у прозі («Амбіції», «Чарівник», «Ользі присвячую», «Вночі»). Невдовзі його заарештували, що негативно позначилося на стосунках із родиною.
У 1897 році вперше побачили світ новели письменника, опубліковані у чернівецькому двотижневику «Праця». Через два роки у Чернівцях вийшла перша збірка новел «Синя книжечка», згодом – збірки «Камінний хрест» (1900), «Дорога» (1901), «Моє слово» (1905), «Земля» (1926).
Особливо хвилювала В. Стефаника доля дітей. Про них він створив низку новел: «Новина», «Кленові листки», «Катруся» та інші. Трагізм тодішнього життя дітей, діти без дитинства, без майбутнього – ось головні теми творчості письменника.
У 1903 році Василь Семенович у складі делегації Галичини побував у Полтаві на відкритті пам’ятника І. Котляревському, де зустрівся з Лесею Українкою, М. Коцюбинським, М. Лисенком, Г. Хоткевичем та іншими діячами української культури. Тоді ж відвідав могилу Т. Шевченка в Каневі.
У 1904 році одружився із дочкою священика – Ольгою. Оселився у с. Стецева поблизу рідного Русова.
У 1908 році селяни Покуття обрали добре знаного на той час письменника депутатом до австро-угорського парламенту і він десять років відстоював їх інтереси в урядових і судових установах.
У 1910 році з дружиною та трьома синами повернувся до рідного Русова.
Важким для письменника став 1914 рік: почалася Перша світова війна, у лютому померла дружина, залишивши його з трьома малолітніми дітьми. Попри це, громадську активність В. Стефаник не припинив. Зокрема, брав активну участь у відзначенні 100-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка: виступав на мітингах, присвячених відкриттю пам’ятникам поетові, у м. Коломиї, м. Снятині, м. Скала-Подільська, с. Вовчківці та ін.
У березні 1915 року за фальшивим доносом В. Стефаника було заарештовано, проте завдяки клопотанням Марка Черемшини невдовзі звільнено. Якийсь час він жив у Відні, де знову, після п’ятнадцятирічної перерви, повернувся до літературної праці. Написав новелу «Марія», яку присвятив пам’яті Івана Франка.
У 1933 році на знак протесту проти штучного голодомору Василь Стефаник відмовився від державної пенсії.
Тяжко хворів, переніс частковий параліч, запалення легенів. Смерть обірвала його життя 7 грудня 1936 року. Похований на пагорбі недалеко від рідного дому у селі Русів.
Василь Стефаник належав до «Покутської трійці» – умовно названого об’єднання українських письменників, куди, окрім нього, входив Марко Черемшина (І. Семенюк) і Лесь Мартович, що були родом із прикарпатського Покуття на Станіславщині. Разом навчалися у Коломийській та Дрогобицькій гімназіях, зібрали бібліотечку української літератури, створили літературну групу.
Творча спадщина В. Стефаника має велике пізнавальне, ідейно-естетичне та історико-літературне значення. Він був новатором у літературі, творцем і неперевершеним майстром дуже стислої, драматичної за змістом і глибоко ліричної за звучанням соціально-психологічної новели. В. Стефаник започаткував в українській літературі експресіонізм – стиль, що передбачає зображення внутрішнього через зовнішнє, зацікавлення глибинними психологічними процесами.
ТВОРИ
Стефаник В. С. Камінний хрест / В. С. Стефаник ; упоряд. текстів , передм. І. М. Андрусяка. – Київ : Школа, 2007. – 272 с. – (Шкільна хрестоматія).
Стефаник В. С. Кленові листки : новели / В. С. Стефаник ; худож. Г. Якутович. – Київ : Дніпро, 1978. – 216 с. : іл., портр.
Стефаник В. С. Кленові листки : новели / В. С. Стефаник ; худож. Г. Якутович. – Київ : Дніпро, 1987. – 239 с. : іл., портр. – (Бібліотека української класики «Дніпро»).
Стефаник В. С. Моє слово : новели та оповідання / В. С. Стефаник ; іл. М. Поповича. – Київ : Веселка, 1991. – 190 с. : іл.
Стефаник В. С. Моє слово : новели, оповідання, автобіогр. та критичні матеріали, витяги з листів / В. С. Стефаник ; упоряд., передм. і прим. Л. Дем’янівської ; іл. І. Литвина. – 2-е вид., допов. – Київ : Веселка, 2000. – 319 с. : іл. – (Шкільна бібліотека).
Стефаник В. С. Новели / В. С. Стефаник ; вступ. ст. та прим. В. М. Лесина ; худож. В. Ю. Скакандій. – 2-е вид. – Ужгород : Карпати, 1984. – 152 с. : іл. – (Шкільна бібліотека).
Стефаник В. С. Твори / В. С. Стефаник ; вступ. ст. В. Лесина. – Київ : Дніпро, 1984. – 430 с. : портр.
ПРО ПИСЬМЕННИКА
Гнідан О. Д. Василь Стефаник. Життя і творчість : посіб. для вчителя / О. Д. Гнідан. – Київ : Радянська школа, 1991. – 222 с.
Горак Р. Кров на чорній ріллі : есе-біографія Василя Стефаника / Р. Горак. – Київ : Видавничий центр «Академія», 2010. – 608 с.
Гоян Я. Дорога : літературний портрет Василя Стефаника / Я. Гоян. – Київ : Веселка, 2005. – 70 с.
Лесин В. М. Василь Стефаник : нарис життя і творчості / В. М. Лесин. – Київ : Дніпро, 1981. – 150 с.
* * * * *
Василь Стефаник // Дивосвіт «Веселки» : антол. л-ри для дітей та юнацтва : у 3 т. Т. 1 : українська література / упоряд. Б. Чайковський. – Київ, 2004. – С. 447-448.
Василь Стефаник // Живиця : хрестоматія укр. л-ри XX ст. : у 2 кн. Кн. 1 / за ред. М. Конончука. – Київ, 1998. – С. 107-111.
Стефаник Василь Семенович // Усі письменники і народна творчість : довід. / Н. Черсунова, Р. Шутько, О. Козир [та ін.]. – Київ, 2007-2008. – С. 306-310.
Василь Стефаник // Українська література : довід. для абітурієнтів та школярів / В. А. Мелешко [та ін.]. – Київ, 2012. – С. 306-308.
* * * * *
Бохан О. І. «Це митець з Божої ласки…» : до 140-річчя від дня народження Василя Стефаника (1971-1936) / О. І. Бохан // Календар знаменних і пам’ятних дат. – Київ, 2011. – № 2. – С. 61-73.
Голик О. Сповідь наболілої душі : урок української літератури, 10 клас / О. Голик // Українська мова й література в сучасній школі. – 2012. – № 7-8. – С. 34-36.
Горак Р. Дарунок Василя Стефаника : [сім’я Стефаників та літературні процеси в Україні кінця 19 – початку 20 століття] / Р. Горак // Дзвін. – 2010. – № 3-4. – С. 109-112.
Дотик словом : листи Василя Стефаника до Ольги Кобилянської // Шкільна бібліотека. – 2011. – № 4. – С. 18-19.
Мельничук Б. У сяйві русівського генія : Василь Стефаник і розвиток новелістики на покутських теренах : життя і слово / Б. Мельничук // Дзвін. – 2012. – № 9. – С. 120-128.
WEB-БІБЛІОГРАФІЯ
Василь Стефаник [Електронний ресурс] // Український Центр : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://www.ukrcenter.com/Література/19653/Василь-Стефаник/Біографія. – Заголовок з екрану.
Василь Стефаник. Біографія [Електронний ресурс] // УкрЛіб : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://www.ukrlib.com.ua/bio/printout.php?id=289. – Заголовок з екрану.
Стефаник Василь – життєвий та творчий шлях [Електронний ресурс] // Бібліотека школяра : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://www.ukrtvory.com.ua/stefan1.html. – Заголовок з екрану.
Стефаник Василь Семенович (1871-1936) [Електронний ресурс] // УКРЛІТ.ORG : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://ukrlit.org/stefanyk_vasyl_semenovych. – Заголовок з екрану.
Стефаник Василь Семенович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : [веб-сайт]. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/Стефаник_Василь_Семенович. – Заголовок з екрану.
Підготувала: головний бібліограф Л. М. Данилюк
