Данієль Дефо – яскравий представник англійського Просвітництва, який увійшов в історію літератури як один із основоположників реалістичного роману.
Народився в Лондоні у 1660 р. в сім’ї свічкового фабриканта – Джеймса Фо. Майбутній письменник здобув освіту в Академії Чарльза Мортона в Стоук-Ньюігтоні, де вивчав богослов’я, класичні й нові мови, історію, географію та математику, але священиком так і не став, обравши кар’єру купця і журналіста. Після закінчення академії працював продавцем у оптового підприємця. Згодом став власником панчішного підприємства та цегельно-черепичного заводу, але зазнав краху. Займаючись торгівельними справами, часто мандрував по різних країнах: Франції, Португалії, Іспанії, знайомився зі звичаями Європи і опановував мови.
Наприкінці XVII ст. Даніель Дефо став помітною фігурою в англійській політиці. Він підтримував короля Вільгельма III та політику протестантської монархії. Офіційно не займаючи жодної державної посади, мав великий вплив на уряд та короля.
Літературну діяльність письменник розпочав у 1697 році як поет-сатирик і публіцист. Одним із найкращих зразків його публіцистики є трактат «Нариси проектів», у якому пропонував ряд політичних та економічних реформ.
У 1702 році Даніель анонімно опублікував памфлет «Як найшвидше розправитися з диссентерами, за що був ув’язнений до Ньюгетської в’язниці і, після сплати великого штрафу, тричі виставлявся біля ганебного стовпа. Однак громадська страта мужнього захисника дисентерів перетворилася на його тріумф. Пам’яткою цих подій став славетний памфлет «Гімн ганебному стовпу» (1703), написаний у в’язниці. Звільнення стало можливим лише через згоду Дефо стати таємним агентом влади і протягом багатьох років виконувати таємні доручення уряду.
Саме 1703 рік став роком народження феномену Дефо в літературі: до свого родового прізвища Фо додає частку «Де», і з цього часу енергійний торговець і популярний памфлетист перетворюється на відомого журналіста-новатора, прогресивного публіциста, а згодом видатного письменника.
З 1704 по 1713 роки Д. Дефо активно працював як публіцист, зробивши вагомий внесок у розвиток журналістики. У 1704 році заснував журнал «The Review», де друкував власні політичні статті та аналітику. Часопис відігравав важливу роль у розвитку суспільної думки. Тематика його публіцистично-журналістської спадщини була надзвичайно багатою та різноманітною: політика, економіка, історія, література, релігія.
Але в історію світової літератури Даніель Дефо увійшов передусім як видатний романіст, автор безсмертного «Робінзона Крузо» (1719). Задум роману виник на основі реальної історії, що сталася з шотландським моряком Олександром Селькірком, який упродовж чотирьох років (1704-1708 рр.) прожив на безлюдному острові Хуан Фернандес у Тихому океані. Дефо прочитав про ці події в книзі капітана Вудса Роджерса «Плавання навкруги світу» (1712) і в нарисі Стіля «Історія Олександра Селькірка». Дефо перетворив цю біографічну довідку на художню розповідь. Після великого успіху першої частини роману письменник продовжив історію героя у двох наступних – «Нові пригоди Робінзона Крузо» та «Життя і дивовижні пригоди Робінзона Крузо» (1720). Роман здобув широку популярність і став класикою світової літератури.
Його перу належить також романи: «Капітан Сінглтон», «Мемуари кавалера» (1720), «Молль Флендерс», «Полковник Джек», «Щоденник чумного року» (1722), «Роксана» (1724), Даніель Дефо є автором великої кількість публіцистичних статей, нарисів, історичних та етнографічних праць, він – перший письменник-професіонал в Англії початку XVIII століття.
У 1726 р. вийшов друком великий твір Дефо у трьох томах «Подорожі Англією і Шотландією», який донині вважають цінним історичним та статистичним матеріалом.
Останні роки життя Даніеля Дефо були сповнені труднощів і самотності. Письменник зазнав фінансових проблем, його переслідували кредитори і він змушений був переховуватися під вигаданими іменами у різних містах Англії. У 1733 р. Д. Дефо повернувся до Лондона, де оселився в одному з віддалених кварталів Сіті, у Мурфілді.
26 квітня 1731 р. відійішов у вічність знаменитий автор «Робінзона», жива легенда англійської літератури. Усі речі, що залишилися, були продані господаркою з аукціону, щоб відшкодувати витрати на похорон.
До тематики «робінзонади» активно зверталися і українські митці. Серед них Тарас Шевченко, який створив образ Робінзона, перебуваючи на засланні у 1856 р
Ініціатором і натхненником перекладу в Україні «Пригоди Робінзона Крузо» був Михайло Драгоманов. Цю пропозицію підхопили Мелітон Бучинський у Станіславові, Олена Пчілка на Волині, «Стара громада» на чолі з Михайлом Старицьким у Києві. Результатом організаторської діяльності М. Драгоманова став перший вільний переказ «Робінзона Крузо» на Галичині Ореста Авдиковського у 1877 р. Більшість українських читачів уперше познайомився із твором Данієля Дефо в скороченому переказі Бориса Грінченка. Найближчим до оригіналу перших двох частин роману став переклад Костянтини Малицької (Львів, 1903). Сучасні читачі дізнаються про пригодами Робінзона завдяки перекладам Володимира Верховинця, Олени Заміхновської, Наталі Тисовської, Галини Гітченої та Наталі Бордукової.
За мотивами роману було створено чимало екранізацій у багатьох країнах світу. Перші кіноверсії з’явилися ще на початку XX ст. і відтоді роман був інтерпретований у різних жанрах. Першу німу короткометражну стрічку було створено у Франції 1902 р. режисером Жоржом Мельєсом. У 1954 році відомий режисер Луїс Бунюель створив художню версію роману. А в 1972 році на Одеській кіностудії С. Говорухіним було знято стрічку «Життя та дивовижні пригоди Робінзона Крузо».
Твори
Дефо Д. Робінзон Крузо / Д. Дефо ; пер. з англ. Н. Тисовської ; іл. О. Московченко. – Київ : Країна мрій, 2009. – 272 с. : іл. – (Улюблені книжки).
Дефо Д. Робінзон Крузо / Д. Дефо ; пер. з англ. Н. Тисовської ; іл. О. Московченко. – Київ : Країна Мрій, 2015. – 270 с. : іл. – (Читаємо разом із Всеволодом Нестайком).
Дефо Д. Робінзон Крузо / Д. Дефо. – Харків : Septima, 2006. – 352 с. : іл. – (У світі пригод).
Дефо Д. Робінзон Крузо. Життя й незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо : [роман] / Д. Дефо ; передм. М. П. Міщенка. – Київ : Котигорошко, 1993. – 248 с. : іл. – (Шкільна бібліотека).
Література про письменника
Даніель Дефо // Усі зарубіжні письменники : довід. / упоряд. Ю. А. Ващенко та ін. – Харків, 2005. – С. 53-58.
Дефо Даніель // Усі письменники і народна творчість : довід. / Н. І. Черсунова, Р. Б. Шутько, О. В. Козирь [та ін.]. – Київ, 2007-2008. – С. 520-522.
Костецький А. Безсмертний роман Даніеля Дефо / А. Костецький // Пригоди славнозвісних книг / А. Костецький ; худож. В. Бариба. – Київ, 2005. – С. 105-109.
Мірошниченко Л. Даніель Дефо / Л. Мірошниченко, О. Ісаєва та ін. / Л. Мірошниченко // Зарубіжна література : 6 кл. ; худож. Ж. Давидова. – Київ, 2001. – С. 99-101.
Ніколенко О. Даніель Дефо / О. Ніколенко // Бароко, класицизм, просвітництво : л-ра 17-18 ст. : посіб. для вчителя / О. Ніколенко. – Харків, 2008. – С. 137-142.
*********
Ізмайлова О. Письменники Англії – дітям : масові заходи в бібліотеці : [сценарій] / О. Ізмайлова // Шкільна бібліотека. – 2018. – № 3. – С. 11-12.
Реальні прототипи відомих літературних персонажів : таємниці книжкової полиці // Шкільна бібліотека. – 2016. – № 6. – С. 52-53.
Електронні ресурси
Даніель Дефо [Електронний ресурс] // Вікіпедія : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Даніель_Дефо. – Назва з екрану. – Дата звернення: 15.08.2025.
Даніель Дефо Біографія [Електронний ресурс] // УкрЛіб : [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.ukrlib.com.ua/bio-zl/printit.php?tid=4290. – Назва з екрану. – Дата звернення: 12.08.2025.
Даніель Дефо біографія скорочено [Електронний ресурс] // Dovidka.biz.ua : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://dovidka.biz.ua/daniel-defo-biografiyaskorocheno/#google_vignette. – Назва з екрану. – Дата звернення: 15.08.2025.
Підготувала: головний бібліограф відділу інформаційних технологій та бібліографії Оксана Ребрина
