Гаррієт Бічер-Стоу народилася 14 червня 1811 року у місті Літчфілд штату Коннектикут (США) у багатодітній родині священика. Мама померла, коли Гаррієт було п’ять років. Батько незабаром одружився вдруге, і в цьому шлюбі народилися ще діти (в цілому у Гаррієт було 12 братів і сестер).
У вісім років дівчинку віддали навчатися до Літчфілдської жіночої академії – школи високого рівня. Там вона швидко проявила літературні здібності і добровільно зголосилася писати по одному твору кожного тижня.
П’ятеро братів майбутньої письменниці стали священиками, а старша сестра відкрила школу для дівчаток – Хартфордське жіноче училище. У цій школі вчилася і Гаррієт, а згодом почала навчати інших, ставши вчителькою. З дитинства привчена до покірливості та смиренності, дівчина аж ніяк не справляла враження бунтарки. Кожен вечір у родині Бічер закінчувався читанням Біблії, тож поняття справедливості та рівності були закладені у свідомості дівчинки з дитинства. Вона мріяла стати художницею, працювала над мальовничими полотнами, але досить швидко усвідомила, що головний її талант – літературний.
1832 року батько Лайман Бічер отримав посаду ректора Лейнівської богословної академії у місті Цинциннаті (штат Огайо, США) і перевіз туди свою сім’ю. На новому місці сестра Катаріна Бічер знову відкрила школу для дівчаток (Західну жіночу академію), в якій Гаррієт продовжила викладацьку роботу. Опублікувала книгу «Основи географії» (1833), яка отримала широку популярність.
У 1836 році Західна жіноча академія припинила своє існування. У той же рік письменниця вийшла заміж за священика і богослова Келвіна Елліса Стоу. У шлюбі, який тривав півстоліття, народилися семеро дітей. Чоловік заохочував заняття Гаррієт літературою, і в сімейному бюджеті істотну роль грали її гонорари за статті в журналах і різних збірниках. 1843 року було видано перший авторський збірник нарисів і оповідань – «Мейфлауер, або Нариси вдач і характерів нащадків пілігримів».
До 1850 року сім’я Стоу проживала у Цинциннаті, майже на кордоні з рабовласницьким штатом Кентуккі. За ці роки Гаррієт неодноразово зустрічалася з рабами і багато дізналася про їх нелегке життя. У 1850 році чоловік письменниці отримав місце професора в Боудін-коледжі і сім’я переїхала в штат Мен. У тому ж році Конгрес США прийняв Закон про втікачів рабів, що дозволяв їх розшук і затримання, в тому числі в північних штатах, де не існувало узаконеного рабства. Ухвалення цього закону стало для Гаррієт Бічер-Стоу поштовхом до початку роботи над великим твором про долю рабів. Спочатку він друкувався уривками у вашингтонському журналі, а у 1852 році вийшов окремою книгою під назвою «Хатина дядька Тома, або Життя серед принижених». Число прихильників твору виявилося настільки великим, що в перший же рік книга розійшлася у США тиражем в більше ніж 300 тисяч примірників. У Великобританії в перший рік було розпродано мільйон примірників книги. «Хатину дядька Тома» швидко переклали іншими мовами. Вже у 1852 році з’явилася її перша сценічна адаптація.
Попри шалений успіх, на території деяких південних штатів книга була заборонена. Прихильники рабовласництва в США звинувачували Гаррієт у спотворенні дійсності і поданні винятків як загальної картини рабства. У відповідь 1853 року вона опублікувала «Ключ до хатини дядька Тома» – збірник документів і свідчень, що підтверджують вірність картини, зображеної в романі.
На запрошення двох шотландських товариств противників рабства письменниця здійснила турне Британськими островами, де була радо прийнята і зібрала значні грошові пожертви на справу скасування рабовласництва в США. Вона також привезла на батьківщину петицію про скасування рабства, підписану більш ніж півмільйоном британських жінок. У 1854 році, коли Конгрес обговорював Закон про Канзас і Небраску, котрий залишав питання рабства на цих територіях відкритим, Бічер-Стоу опублікувала в місцевому журналі «Заклик до жінок Вільних штатів Америки про поточну кризу в нашій країні», спрямований проти цього законопроекту. Після того, як закон все ж був прийнятий, вона опублікувала свій другий антирабовласницький роман – «Дреди: повість про прокляте болото» (1856).
У 1859 році світ побачив роман «Наречена священика». Наступними були опубліковані дві книги: «Агнеса з Сорренто» та «Перлина острова Орра» (1962). Крім того, Гаррієт Бічер-Стоу періодично публікувала статті в періодиці, а в 1864 році започаткувала і вела в журналі «Atlantic» постійну рубрику, присвячену веденню домашнього господарства.
У 1864 році письменниця із сім’єю переїхала до Хартфорда (штат Коннектикут, США). Писала оповідання для дітей, у 1867 році випустила поетичну збірку «Релігійні вірші», а наступного року – збірник біографій «Люди нашого часу». У 1869 році вийшов черговий роман під назвою «Олдтаунські старожили».
1873 року опубліковані автобіографічні нариси про життя Гаррієт Бічер-Стоу у Флориді – «Листя пальметто». Останнім твором письменниці стали «Поганакці: їх любов і життя» (1878) – белетризовані спогади про дитячі роки в Літчфілді.
До кінця життя проживала в Хартфорді, де і померла 1 липня 1896 року.
29 грудня 1962 року будинок в Брансуїке (штат Мен, США), де була написана «Хатина дядька Тома», був включений в список національних історичних пам’яток США. Славнозвісний роман перекладено багатьма мовами світу. Українською його вперше видано 1918 року.
КНИГИ ПИСЬМЕННИЦІ
Бічер-Стоу Г. Хатина дядька Тома / Г. Бічер-Стоу ; пер. з англ. ; худож. О. Полоскіна. – Київ : Країна мрій, 2012. – 464 с. : іл. – (Всеволод Нестайко радить прочитати).
Бічер-Стоу Г. Хатина дядька Тома : роман / Г. Бічер-Стоу ; з англ. пер. В. Митрофанов ; іл. Є. Рибальченка. – Київ : Школа, 2008. – 352 с. : іл. – (Дитячий світовий бестселер).
Бічер-Стоу Г. Хатина дядька Тома : роман / Г. Бічер-Стоу ; пер. з англ. В. Митрофанова ; вступ. сл. О. Завадьє ; іл. Н. Цейтліна. – Тернопіль ; Київ : Навчальна книга – Богдан : Веселка, 2006. – 368 с. : іл. – (Бібліотека світової літератури для дітей у 100 томах «Світовид». Серія друга. Література ХІХ ст.).
ЛІТЕРАТУРА ПРО АВТОРКУ ТА ЇЇ ТВОРЧІСТЬ
Блажкевич Л. М. Хатина дядька Тома : книги-ювіляри 2017 / Л. М. Блажкевич // Шкільна бібліотека. – 2017. – № 2. – С. 100-102.
Бригинець Т. А. Цикл уроків за романом Г. Бічер-Стоу «Хатина дядька Тома» : 6-й клас : мій конспект / Т. А. Бригинець // Зарубіжна література в школі. – 2016. – № 9-10 (травень). – С. 27-37.
Загоруйко О. Я. Уроки зарубіжної літератури за темою «Людські стосунки» : 6-й клас : мій конспект / О. Я. Загоруйко // Зарубіжна література в школі. – 2020. – № 1-2 (січень). – С. 37-60.
Ключ до хатини дядька Тома // Шкільна бібліотека. – 2014. – № 8. – С. 39-40.
Осадча Ю. На захист пригноблених [Електронний ресурс] : (до 165-річчя роману Г. Бічер-Стоу «Хатина дядька Тома») : пам’ятні дати / Ю. Осадча // Бібліотека у форматі Д°. – 2017. – № 2. – С. 61-63.
Цілком таємно : досьє на літературних героїв / Закарпатська обласна бібліотека для дітей та юнацтва // Шкільна бібліотека. – 2015. – № 11. – С. 51-59.
ВЕБЛІОГРАФІЯ
Бічер-Стоу Гаррієт Єлізабет : біографія [Електронний ресурс] // УкрЛіб : [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.ukrlib.com.ua/bio-zl/printit.php?tid=4777. – Назва з екрану. – Дата звернення: 11.06.2021.
Гаррієт Бічер-Стоу [Електронний ресурс] // Вікіпедія : [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/Гаррієт_Бічер-Стоу. – Назва з екрану. – Дата звернення: 10.06.2021.
Самчинська Т. Гарріет Бічер-Стоу: мати сімох дітей, яка розпочала велику війну [Електронний ресурс] / Т. Самчинська // Друг читача : [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://vsiknygy.net.ua/person/480/. – Назва з екрану. – Дата звернення: 11.06.2021.
Підготувала: в. о. зав. відділу інформаційних технологій та бібліографії Л. Данилюк
