Ім’я Леоніда Полтави належить до тих постатей української літератури, які, опинившись далеко від рідної землі, зуміли зберегти вірність своєму народові, мові та культурі. Поет, прозаїк, драматург, журналіст, редактор і громадський діяч, він присвятив усе своє життя служінню українському слову. Його творчість пройнята любов’ю до Батьківщини, вірою в незламність українського духу та глибокою повагою до історичного минулого України.
Леонід Едвардович Пархомович (літературний псевдонім – Полтава) народився 24 серпня 1921 року в селі Вовківці Роменського повіту на Сумщині, що історично належала до Полтавщини. Саме любов до рідного краю згодом надихнула письменника обрати псевдонім Полтава. Він зростав у родині інтелігентів: батько працював хірургом, а мати була вчителькою. Від неї хлопець успадкував любов до української поезії, народної пісні та історії свого народу.
Дитинство майбутнього письменника було затьмарене трагічними подіями. У роки сталінських репресій батька було заарештовано й розстріляно органами НКВД, а родина зазнала переслідувань. Проте ці випробування не зламали юнака. Закінчивши Вовківську школу, він вступив до Ніжинського учительського інституту, який закінчив у 1940 році. Саме тоді розпочався його літературний шлях: молодий поет консультувався з відомими українськими митцями – Володимиром Сосюрою та Максимом Рильським, а того ж року побачив світ його перший надрукований вірш.
Події Другої світової війни докорінно змінили життя письменника. Під час окупації він долучився до українського національного підпілля на Сумщині, співпрацював з українськими виданнями, прагнучи підтримувати національну свідомість співвітчизників. За свою діяльність неодноразово зазнавав переслідувань, був ув’язнений німецькою владою та пройшов через концтабори. Пізніше його вивезли до Німеччини як остарбайтера. Саме тоді він почав користуватися псевдонімом Леонід Полтава.
Після війни письменник залишився в Західній Німеччині серед українських переміщених осіб. Тут він активно включився у культурне життя української еміграції. У 1946 році вийшла його перша поетична збірка «За мурами Берліну», а через два роки – «Жовті каруселі».
Подальша доля привела митця до Франції, Іспанії, Німеччини та Сполучених Штатів Америки. В Іспанії він очолював український відділ національного радіо, працював на радіо «Свобода», а після переїзду до США – у службі радіомовлення «Голос Америки». Також редагував українську газету «Свобода», співпрацював з численними еміграційними виданнями та був активним членом Об’єднання українських письменників «Слово».
Леонід Полтава залишив багатогранний творчий спадок. Його перу належать поетичні збірки «Українські балади», «Римські сонети», «Біла трава», «Вальторна», «Смак Сонця»; поеми «Нескінчений бій», «Райдуга», «Семен Якерсон з України»; повість «Над блакитним Чорним морем»; історичний роман-епопея «1709»; драматичні твори «Пам’ятник героєві», «Чужі вітри», «Заметіль». Значне місце у його творчості посідає література для дітей. Він був редактором журналу «Школярик», автором книжок «Лебеді», «Котячий хор», «Абетка веселенька для дорослих і маленьких» та історичної абетки про князів, козаків і героїв України.
Сучасники високо цінували його журналістську та літературну діяльність. Письменник і літературознавець Роман Рахманний зазначав, що Леонід Полтава зумів «видовбати собі у скелі часу видне місце самостійницького журналіста», особливо близького до дитячого та молодіжного читача.
Помер Леонід Полтава 19 квітня 1990 року в Нью-Йорку. Похований у Саут-Баунд-Бруку (штат Нью-Джерсі) – відомому меморіальному осередку української еміграції. Символічно, що день його народження – 24 серпня – згодом став Днем Незалежності України.
У своїх поезіях він пророчо писав:
Україно, в тебе стільки сили,
Що й останній витримаєш бій,
Що й сама із власної могили
Вийдеш…
Сьогодні творчість Леоніда Полтави залишається актуальною та надихає нові покоління українців. Його ім’я увічнене в назвах вулиць, меморіальних дошках, а ювілейні дати письменника відзначаються на державному рівні. Його спадщина є яскравим свідченням того, що справжня любов до України не знає кордонів і відстаней.
Твори
Полтава Л. Е. Хто як говорить? : позаклас. читання: 6 кл. / Л. Е. Полтава, упоряд. та передм. Д. Чередниченка; іл. В. Дунаєвої. – Київ : Національний книжковий проект, 2011. – 160 с. : іл. – (Бібліотека шкільної класики).
Полтава Л. З лісу зайчики ішли : казочка для малих дітей / Л. Полтава, іл. Т. Цимбал. – Торонто : ОПДЛ, 1989 (Канада). – 12 с. : іл. – (Нашим дітям).
Полтава Л. Лісова книга : вірші, забавки, поеми / Л. Полтава, упоряд., передм. Г. Кирпи, Д. Чередниченка ; худож. О. Рута. – Київ : Веселка, 1995. – 64 с. : іл.
Полтава Л. Маленький дзвонар із Конотопу : іст. оповід. для дітей / Л. Полтава, худож. І. Ключковська. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2006. – 38 с. : іл.
Про письменника
Більчук М. Леонід Полтава / М. Більчук // Українські та зарубіжні письменники : розповіді про життя і творчість: посібник / М. Більчук, дизайн обкл. С. Бєдної. – Тернопіль, 2007. – С. 128-129.
Слабошпицький М. Леонід Полтава. Той, хто допоміг народитися МУРу / М. Слабошпицький // 25 українських поетів на вигнанні / М. Слабошпицький, худож. оформ. О. І. Івахненка. – Київ, 2012. – С. 669-683.
Слабошпицький М. Леонід Полтава / М. Слабошпицький // Слабошпицький М. 25 поетів української діаспори / худож. оформ. О. І. Івахненко– Київ, 2006. – С. 677-707.
Електронні ресурси
Леонід Полтава біографія та цікаві факти : [Електронний ресурс] // Dovidka.biz.ua : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://dovidka.biz.ua/stepan-charnetskiy-biografiya/. – Назва з екрану. – Дата звернення: 04.06.2026.
Полтава Леонід : [Електронний ресурс] // УкрЛіб : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.ukrlib.com.ua/bio/printit.php?tid=20977. – Назва з екрану. – Дата звернення: 04.06.2026.
Підготувала: зав. відділом інформаційних технологій та бібліографії Потрапелюк А. В.
