Художній музей, як відділ Волинського краєзнавчого музею працює з 6 листопада 1973 року. Музей розташований у колишньому будинку повітової канцелярії і шляхетського суду ХVІІ-ХVІІІ ст. на території замку Любарта. Його колекція сформована на основі націоналізованої збірки з галереї князів Радзівіллів у замку смт. Олика, творів образотворчого мистецтва, що збереглися в музеях Луцька до 1939 року та пізніших надходжень.
Художній музей володіє однією з кращих колекцій західноєвропейського малярства ХVІ-ХІХ ст. в Україні. Тут представлено національні мистецькі школи восьми країн Європи: Іспанії, Італії, Фландрії (частина Бельгії), Франції, Австрії, Німеччини, Англії і Польщі. Відтак у шести експозиційних залах розміщено більше сотні мистецьких пам’яток живопису, графіки, скульптури та речей декоративно-ужиткового мистецтва.
Славу музейного зібрання складає єдиний в Україні твір пензля іспанського художника ХVІІ століття Хусепе де Ребідери «Святий Ієронім» (1644 р.). В образі святого Ребідера втілено мудрість, силу й могутність людського духу. Інший визначний живописець з когорти іспанських митців ХVІІ століття Бартоломе Естебано Мурільйо, відомий як «майстер мадонн», представлений старовинною копією «Мадонни з немовлям» (оригінал у Дрезденській картинній галереї).
Класичне італійське мистецтво представляють картини Гвідо Каньячі, Алессандро Маньяско («Біля джерела», «Гірський пейзаж»), Франческо Лондоніо («Скотний двір»).
Фламандський живопис репрезентовано полотнами Франса Снейдерса, блискучого майстра натюрмортів і анімалістичних картин («Натюрморт», «Пташиний концерт»).
Високохудожніми творами представлена французька школа, яка протягом ХVІІ – ХІХ століть була зачинателем нових напрямків у художньому житті Європи. З особливостями стилю класицизму ХVІІ століття знайомить картина біблійного змісту Нікола Пуссена «Єлеазар і Ревекка», де в центрі уваги митця людина – носій розуму, волі, духовної краси. Основною темою полотен Жака Куртуа (Бургінйона) були батальні сцени («Баталія»). З великою достовірністю і переконливістю передає художник напругу кавалерійських битв. Портретний живопис репрезентують твори Анрі Шеффера, Франца Вінтерхальтера, Елізабет Віже-Лебрен.
Своєрідним живописним символом музею став подвійний портрет «Сестрички» австрійського художника ХІХ століття Йозефа Нейгебауера. Історію гірких роздумів про життя розповідає в «Портреті старого шляхтича» Генріх Гольпейн, який понад 15 років (з перервами) мешкав у Україні.
Німецька колекція репрезентована переважно портретами (Франц Вінтерхальтер, Фріц Гуммель). Єдиним полотном «Розмова» маловідомого художника Купера представлено англійське малярство ХVІІІ століття.
Найбільш повноцінно серед національних шкіл у музеї представлено польське мистецтво ХІХ – початку ХХ століття. Історичний жанр репрезентують Януарій Суходольський, Ян Матейко, Леопольд Лефлер, Юзеф Брандт, Влодзімєж Тетмайєр-Пшерва, Войцах Коссак. До традиційного в польському мистецтві образу українського мандрівного музики звертається Й. Юзефович в картині «Лірник» (кінець ХІХ ст.). З Польщею тісно пов’язане малярство відомого портретиста Леопольда Горовця, який після закінчення Віденської Академії мистецтв тривалий час жив у Варшаві («Портрет старої жінки», 1895 р.).
Давнє українське мистецтво в музеї представлено комплексом портретів ХVІ-ХVІІІ століть, які становлять велику історичну і художню цінність. В кінці ХVІ століття портрет, як і герб, стає однією з важливих ознак приналежності до суспільних верхів. В українському портретному живописі протягом років складалися родові портретні галереї дідів і прадідів, як символи роду, сліди життя поколінь на землі. В таких творах людина зображувалася у пишному одязі, з нагородами і атрибутами влади, з пояснювальними написами і гербами. До пам’яток цього часу відносяться портрети київського воєводи Адама Кисіля, князя Костянтина Острозького, численні портрети князів Радзивіллів і Вишневецьких виконані здебільшого невідомими або придворними майстрами клану Радзивіллів.
Окремий розділ становлять твори українського та російського мистецтва другої половини ХІХ – початку ХХ століття. Тут відвідувачі мають змогу познайомитись з основними шляхами розвитку художньої культури цього періоду та з яскравими творчими індивідуальностями – Іваном Айвазовським, Руфіном Судковським, Лук’яном Поповим, Володимиром Орловським, Фотієм Красицьким, Гаврилом Остапенком. Золотий фонд музею становить велика колекція графічних і живописних робіт уродженця Волині, випускника Санкт-Петербурзької Академії мистецтв Андроника Лазарчука.
Сучасне українське образотворче мистецтво представлено творами волинських майстрів різних поколінь: Лідії Спаської, Олександра Байдукова, Миколи Гевелюка, Олександра Валенти, Карела Якубека, Тетяни Галькун, Миколи Кумановського, Костянтина Борисюка, Миколи Чернюка та інших.
Від часу створення Художній музей міста Луцька – важливий культурно-мистецький центр художнього життя регіону. Саме тут волиняни й гості краю мають змогу бачити унікальні взірці класичного малярства з різних музеїв України, приватних колекцій, твори відомих вітчизняних художників минулого та сьогодення. Значна увага приділяється різним формам науково-освітньої діяльності, що згуртовує навколо музею коло творчої інтелігенції. Він став живою динамічною структурою, що відповідає новим духовним запитам суспільства.
За ініціативою Зої Навроцької, завідувача Художнім музеєм, голови волинського обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України, започатковано проведення акцій присвячених народному мистецтву Волині – «В руслі великого стилю», «Сяйво минувшини». Яскравою сторінкою діяльності музею є історико-культурні акції під час яких піднімаються теми пов’язані з художньою культурою й вітчизняною історією. Ці заходи відбуваються під єдиною назвою «Волинський соймик шляхетський». Їх відвідують художники, літератори, історики, науковці, всі кому не байдужа культура рідного народу.
Приєднавшись з 2009 року до Міжнародного проекту «Ніч музеїв», Художній музей започаткував нову форму діяльності, пов’язану із популяризацією музейних колекцій, розвитком сучасної вітчизняної культури. Кожна акція має свою наукову концепцію, пропонує відвідувачам не просто огляд виставки або прослуховування музики вночі, а спонукає їх замислитись над головною темою, перейнятись проблематикою, новаторськими пошуками та здобутками в царині музики, літератури, театру («Українське альфреско» (2009), «Мистецтво, талант, творчість в контексті історії, особистих біографій митців» (2010), «Українська культура – минувшина й сьогодення» (2011), «Хочеш осягнути велике? Починай з малого…» (2012) ).
В останні роки приміщення музею стало концертним залом, лекційною аудиторією, трибуною для виступів науковців та поетів. У 2010 році тут презентували книги Ярослава Кравченка «Школа Михайла Бойчука. Тридцять сім імен», Анатолія Свідзинського «Синергетична концепція культури», Михайла Селівачова (в межах конференції народного мистецтва «Берегиня»), альбому-каталогу творів народного мистецтва Волині «В руслі Великого стилю». У 2011 році презентували книги: Олега Покальчука «Тремтячі еліти» і Петра Троневича «Любарт та його сучасники». У 2012 році проведені поетичні читання Остапа Сливинського.
Після завершення ремонту Художній музей представить постійну розширену, оновлену експозицію. В планах музею нові акції , виставки, зустрічі з митцями.
ЛІТЕРАТУРА:
Мандзюк Ф. У Луцькому замку : путівник / Ф. Г. Мандзюк, В. П. Окуневич. – Луцьк : Волиняни, 2008. – 156 с. : ілюстр.
Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2013 рік / ред. – упоряд. Є. К. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк : Твердиня, 2012. – 208 с.
Художній музей у Луцьку : путівник / упоряд. Є. Ковальчук. – Луцьк : Медіа, 2003. – 16 с.
Підготувала завідувачка відділом
краєзнавчої літератури обласної бібліотеки для дітей
Окунєва О.А.
