Володимир Сосюра народився 6 січня 1898 року на станції Дебальцеве (нині Донецької області). Батько, Микола Володимирович, за фахом кресляр, але працював вчителем, сільським адвокатом, шахтарем. Мати – Антоніна Дмитрівна займалася хатнім господарством. Родина часто переїжджала, батько часто змінював місце роботи, щоб утримувати багатодітну родину.
Дитинство Володимира минуло в с. Третя Рота (тепер місто Верхи). Саме цей шахтарський край назавжди увійшов в лірику поета ясними зорями і тихим Дінцем.
Початкову освіту здобув вдома, під опікою батька. З одинадцяти років хлопець працював у бондарному цеху содового заводу, потім телефоністом, чорноробом, не цурався випадкових заробітків.
У 1911 році Володимир вступає до двокласного училища в с. Третя Рота, захоплюється співом та художньою літературою. З 1922 .по 1926 роки навчався у Харківському інституті народної освіти.
З чотирнадцяти років писав вірші, але ранні твори поета нам невідомі.
Перший вірш Володимира Сосюри «Чи вже не пора» вийшов друком 14 жовтня 1917 року.
Взимку 1918 року стає козаком петлюрівської армії, але згодом потрапляє у полон до денікінців. Поета розстрілюють, як петлюрівця, але рана виявилась не смертельною. У 1920 році Володимир проживає в Одесі, де його, хворого на тиф, приймають до своїх лав бійці Червоної Армії. Там поет знайомиться з Ю. Олешею, Е. Багрицьким, К. Гордієнком, О. Ковінькою, які одностайно визнають його поетом.
Рання поезія Володимира Сосюри ввібрала художні здобутки різних стилів і течій того часу (символізму, імпресіонізму), разом з тим увиразнюючи власний стиль.
У 1921 році була надрукована перша збірка Володимира Сосюри «Поезії», найвидатнішим явищем якої є поема «Червона зима» – перлина поезії української класики, завдяки ліричній щирості й задушевності.
З 1925 року поет повністю віддається літературній праці, залишивши навчання у Харківському університеті. Протягом десятиліття (1922-1932 роки) був членом багатьох літорганізацій (Пролеткульту, «Плугу», «Гарту», ВАПЛІТЕ, ВУСППу та ін.), постійно брав участь у літературних дискусіях.
Пристрасну чуттєву лірику приносять книги 1924 pоку: «Осінні зорі» та «Місто». Народжуються перлини новочасної лірики «Ластівки на сонці…», «Магнолії лимонний дух…», «Вже в золоті лани…», «Такий я ніжний…» та ін.
Митець постійно звертається до великих поетичних форм. Після поем «Віра», «Золотий ведмедик» пише епопею «Залізниця» (1923-1924 роки).
Неупереджена критика вбачає у Володимирі Сосюрі провідного майстра ліричного жанру, але «провладні» критики все суворіше засуджують творчість поета.
За «націоналістичні ухили» у 1934 році поета виключають з комуністичної партії та зі Спілки письменників, і лише у 1936 році Володимир Сосюра – знову член НСПУ. У припливі нових сил і надій він повертається до роботи – виходять друком збірки: «Нові поезії» (1937), «Люблю» (1939). Поезія Володимира Сосюри виразно національна за своїм характером – він далі розвиває традиції Тараса Шевченка і Лесі Українки, української народної творчості.
Друга світова війна застає поета в Кисловодську, разом з іншими письменниками був евакуйований до Башкирії. Там пише поему «Син України», видає поетичні збірки «В годину гніву» і «Під гул кривавий» (1942). У 1944 році Володимир Сосюра закінчує роботу над поемою «Мій син». Як військовий кореспондент фронтової газети «За честь Батьківщини» бере участь у роботі українського радіокомітету, виступає, як пропагандист і агітатор, виїздить на фронт. У 1944 році. поет повертається до Києва.
Активно працює у великих поетичних жанрах (поеми «Студентка», «Вітчизна»). Поезії громадянського звучання сповнені збірки «Поезії» (1950), «Вибрані поезії» (1951), «За мир» (1953), «На струнах серця» (1955), «Солов’їні далі» (1957).
В 1951 році поет знову зазнав обвинувачень у «буржуазному націоналізмі» за патріотичну поезію «Любіть Україну», яка була написана у 1944 році.
Державною премією I ступеня відзначено збірку поезій «Щоб сади шуміли» (1948). Володимир Сосюра –– лауреат Державної премії за збірки поезій «Ластівки на сонці» і «Щастя сім’ї трудової» (1963).
Помер поет 8 січня 1965 року. Похований, на Байковому кладовищі у Києві.
ТВОРИ
Сосюра В. Вибране : поезії та проза / В. Сосюра. – Київ : Радянський письменник, 1989. – 238 с.
Сосюра В. Вибрані твори Т. 1 : поетичні твори / В. Сосюра. – Київ : Наукова думка, 2000. – 646 с.
Сосюра В. Вибрані твори Т. 2 : поеми; роман / В. Сосюра. – Київ : Наукова думка, 2000. – 550 с.
Сосюра В. Всім серцем любіть Україну… : вибрані твори / В. Сосюра. – Київ : Криниця, 2003. – 608 с. – (Б-ка Шевченківського комітету).
Сосюра В. Для тебе зорі сяють : вірші / В. Сосюра ; худож. О. Якутович. – Київ : Веселка, 1982. – 14 с. : іл.
Сосюра В. Заборонений Сосюра : вибране з творів / В. Сосюра. – Луцьк : Надстир’я, 1992. – 103 с.
Сосюра В. Мазепа : поема ; Любіть Україну : вірш / В. Сосюра. – Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2002. – 71 с.
Сосюра В. М. Розстріляне безсмертя : вірші та поеми / В. М. Сосюра ; худож. О. Яцун. – Київ : Український письменник, 2001. – 319 с. : іл.
Сосюра В. Такий я ніжний, такий тривожний… : поезії / В. Сосюра ; худож. М. Стратілат. – Київ : Веселка, 1989. – 288 с. : іл.
Сосюра В. Третя рота : роман / В. Сосюра. – Київ : Український письменник, 1997. – 351 с.
Сосюра В. Червона зима : вибр. твори / В. Сосюра ; худож. В. Шляпін. – Київ : Веселка, 1985. – 271 с. : іл.
ЛІТЕРАТУРА ПРО АВТОРА ТА ЙОГО ТВОРЧІСТЬ
Володимир Сосюра // Далекі зірниці. Українська література першої половини ХХ ст. : навч. посіб. / упоряд. В. І. Шкляр, П. П. Орленко. – Київ, 2001. – С. 209-211.
Володимир Сосюра // Дивосвіт «Веселки» : антол. л-ри для дітей та юнацтва : в 3 т. Т. 2 : Українська література / упоряд. Б. Й. Чайковський. – Київ, 2005. – С. 118-124.
Володимир Сосюра // Живиця : хрестоматія укр. л-ри XX ст. : у 2 кн. Кн.1 / за ред. М. М. Конончука. – Київ, 1998. – С. 456-460.
Володимир Сосюра // Історія української літератури 20 — поч. 21 ст. в 3 т : Т. 1 / упоряд. О. О. Грачковська. – Київ, 2013. – С. 229.
Володимир Сосюра // Новий довідник : українська мова. Українська література / відп. ред. Н. Крупчан, Т. Корольова. – Київ, 2005. – С. 722-726.
Володимир Сосюра // Рідне слово. Українська дитяча література : хрестоматія : у 2 кн. Кн. 2 / упоряд. З. Д. Варавкіна, А. І. Мовчун, М. Ф. Черній. – Київ, 1999. – С. 144-148.
Володимир Сосюра // Українська література : довід. для абітурієнтів та школярів / В. А. Мелешко [та ін.]. – Київ, 2012. – С. 353-354.
Володимир Сосюра // Українське слово : в 4 кн. Кн. 2 : хрестоматія укр. л-ри та літ. критики ХХ ст. / упоряд. В. Яременко. – Київ, 2001. – С. 361.
Володимир Сосюра // Усі українські письменники / упоряд. Ю. І. Хізова, В. В. Щоголева. – Харків, 2007. – С. 38-43.
Володимир Сосюра // Усі українські поети / упоряд. Ю. І. Хізова, В. В. Щоголева. – Харків, 2008. – С. 286-293.
Володимир Сосюра // Читаємо класиків / упоряд. Н. М. Попова. – Харків, – С. 288.
Кодлюк Я. Володимир Сосюра / Я. Кодлюк, Г. Одинцова // Кодлюк Я. 120 розповідей про письменників. – Київ, 2006. – С. 135-136.
Оліфіренко С. М. Сосюра Володимир / С. М. Оліфіренко, В. В. Оліфіренко, Л. В. Оліфіренко // Оліфіренко С. М. Універсальний літературний словник-довідник. – Донецьк, 2008. – С. 336-337.
Сосюра Володимир Миколайович // Усі письменники і народна творчість : довід. / Н. І. Черсунова, Р. Б. Шутько, О. В. Козирь [та ін.]. – Київ, 2007-2008. – С. 285-292.
*****
Гальченко С. Доля рукописів Володимира Сосюри / С. Гальченко // Літературна Україна. – 2018. – № 2, 18 січня. – С. 1, 11.
Гриценко В. «…ніби ім’я печальне Марія» / В. Гриценко // Українська літературна газета. – 2016. – № 14, 22 липня. – С. 3.
Дем’яненко Г. Інтимна лірика В. Сосюри «Без тебе немає мене» / Г. Дем’яненко // Українська мова й література в сучасній школі. – № 2. – С. 42-46.
Кроп Т. Голос «ніжного й тривожного» поета / Т. Кроп // Літературна Україна. – 2013. – № 5, 31 січня. – С. 13.
Медюк І. До мови серцем пригорнусь / І. Медюк // Розкажіть онуку. – 2017. – № 7. – С. 10-14.
Резнік І. Скарби поетичного світу Володимира Сосюри / І. Резнік // Літературна Україна. – 2018. – № 8, 24 квітня. – С. 5.
Слабошпицький М. Тіні в дзеркалі / М. Слабошпицький // Київ. – 2018. – № 1-2. – С. 2-43.
Сорока П. Два Володьки – одна доля / П. Сорока // Українська літературна газета. – 2016. – № 3, 12 лютого. – С. 3.
Сосюра О. Славних прадідів великих є правнуки гідні!.. / О. Сосюра // Літературна Україна. – 2018. – № 8, 2 серпня. – С. 4.
Ткаченко Л. «Буває поетами стають, Сосюра народився ним…» / Л. Ткаченко // Українська мова й література в сучасній школі. – 2012. – № 11-12. – С. 33-40.
ВЕБЛІОГРАФІЯ
Біографія Володимира Сосюри [Електронний ресурс] // OnlyArt : [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://onlyart.org.ua/biographies-poets-and-writers/sosyura-volodymyr-biografiya/. – Назва з екрану. – Дата звернення: 11.01.2023.
Володимир Сосюра біографія коротко [Електронний ресурс] // Dovidka. biz. ua : [веб-сайт]. – Елекрон. дані. – Режим доступу : https://dovidka.biz.ua/volodimir-sosyura-biografiya-korotko/. – Назва з екрану. – Дата звернення: 10.01 2023.
Коротка біографія Володимира Сосюри [Електронний ресурс] // Українська література : [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://ukrclassic.com.ua/katalog/s/sosyura-volodimir/3420-korotka-biografiya-volodimira-sosyuri. – Назва з екрану. – Дата звернення: 10.01.2023.
Сосюра Володимир біографія [Електронний ресурс] // Українська літературна газета : [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://litgazeta.com.ua/biohrafiya-korotko/sosura-volodimir-biografia/. – Назва з екрану. – Дата звернення: 11.01.2023.
Сосюра Володимир Миколайович [Електронний ресурс] // УкрЛіб : [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.ukrlib.com.ua/bio/printit.php?tid=1682. – Назва з екрану. – Дата звернення: 11.01.2023.
Підготувала: провідний бібліограф відділу інформаційних технологій та бібліографії О. Л. Ребрина