Мета: ознайомити юних користувачів історичними пам’ятками, визначними місцями древнього Луцька – центру Волинської області, розширити знання про історико-культурний заповідник «Старе місто», виховати шанобливе ставлення і повагу до його культурних та архітектурних надбань.
Слайд № 1
Звучить музика: Злотник О. Новий рік – на поріг [Звукозапис] / О. Злотник // Музика рідного дому. – К., 2005. – 3СD : зв. , 12 см. – СD №2
Слайд № 2
Читець: «Мальовничий, гарний, милий,» –
Уста дитини гомонять.
І бачимо дитячий подив щирий,
Коли легенди в мандри нас манять.
Старий Лука запрошує в намети,
Владича вежа вабить з висоти.
Король литовський нам відкрив секрети
Небаченої тої красоти.
А там, із башти Стирової,
Нас Любарт-князь заманює в віки.
Його ім’я набуло слави світової,
Та легендарні вже пройшли роки.
Герасимюк О. «Мальовничий, гарний, милий…»
Ведуча: У сивій далечі віків народилося місто на високому березі річки Стир, яка несе свої води аж до Чорного моря.
Луцьк, Лучеськ Великий, Маленький Рим, Рим Сходу. Такі назви мав наш обласний центр протягом своєї майже тисячолітньої історії. Сьогодні, дорогі діти, ми здійснимо літературно-історичний екскурс його вулицями.
Звучить музика: Живосил. Велика оріяна [Звукозапис] / Живосил // Оріяна. Життя як є. – К. : Арт-Меню, 2007. – 1СD : зв., 12 см.
Читець : Маленькі лучани,
А хто із вас знає,
Звідки наше місто
Таку назву має?
Від Луки ватажка,
Чи Луцька пастушка,
А може, від луки,
Що ріка вигина?
Десяте століття
Стир тайну ховає,
Можливо, хтось з вас
Її розгадає?!
Герасимюк О. «Маленькі лучани…»
Ведуча: Хто із вас скаже чому місто має саме таку назву?
(діти відповідають)
Ведуча: Так, існує декілька версій щодо походження назви міста Луцька.
Одні кажуть: «Це від Луки, вождя племені дулібів, що проживало на цій території».
Другі вважають: «Від луки – вигину, що робить річка Стир, омиваючи місто дугою».
За третьою версією, Луцьк розкинувся на зелених луках-пасовищах, тому і Луцьком називається.
Зараз прийнято вважати часом заснування міста 1085 рік. Саме цього року Луцьк згадується у Іпатіївському літописі. Хоча археологічні розкопки свідчать про існування на цій території слов’янського поселення значно раніше.
Порахуйте, будь-ласка, скільки ж місту років?
(діти відповідають)
Ведуча: Правильно – 927. А це означає, що Луцьк є одним з найстаріших міст України.
За свою майже тисячолітню історію Луцьк був:
– головним містом або, як колись казали, стольним градом удільного князівства. Першим незалежним володарем Луцького князівства став Ярослав Ізяславович. Саме за його правління князівський двір почав формуватись як головна резиденція;
– столицею Галицько-Волинської держави Луцьк стає за правління князя Любарта. Тоді ж тут постає камінна князівська резиденція – Луцький замок – єдина державна столична резиденція періоду Середньовіччя, яка збереглася до наших днів;
– столицею автономного князівства у складі Литовської держави. Луцький замок стає південною резиденцією та улюбленою садибою Великого князя Литовського Вітовта, розбудовується і набуває рис європейського міста. Тоді його називають Лучеськом Великим. Визначною міжнародною подією для Лучеська Великого став з’їзд (саміт) монархів європейських держав, що відбувся у січні 1429 року. Сюди прибули королі, царі, князі, посли та магістри, воєводи і дипломати з 20-ти країн Східної і Центральної Європи. На саміті розглядалося багато різноманітних питань, головним з яких було об ’єднання країн, щоб зупинити наступ турків на Європу. Це була найважливіша подія в історії розвитку Луцька. З того часу місто з’явилось на географічних мапах;
– центром Волинського воєводства держави Речі Посполитої у 1569- 1795рр.;
– повітовим містом Волинської губернії в складі Російської держави з 1795 року по 1921 рік;
– Волинським воєводством Польщі у 1921-1939 рр.;
– обласним центром Волинської області України з 1939 року і донині.
Слайд № 3
Ведуча: Свідком усіх подій в історії розвитку міста був і залишається замок Любарта – його оберіг та візитівка. Сьогодні Луцький замок є центром історико-культурного заповідника «Старе місто», вуличками якого ми з вами помандруємо.
Звучить музика: Польскі танец [Звукозапис] // Літуус. – 1СD : зв. 12 см.
Читець І: Стогнуть мури фортеці минулим,
Що каменем впало в ріку.
Чого лиш не бачили й чули
Вони на своєму віку?!
Сміх пана і стогін холопа,
Тривоги шляхів і доріг,
І зустріч монархів Європи,
І хижий ординський набіг.
Читець ІІ: Свист шаблі і насвист нагайки,
І полум’я грізне заграв,
Коли Северин Наливайко
Із Стиру коня напував…
На замкових мурах над містом
Три вежі закутані в сни,
Багато могли б розповісти,
Якби говорили вони.
Герасимюк О. «Якби говорили вони»
Слайд № 4
Ведуча: Ніяка інша будівля міста не розповість детальніше про його історію, як ця овіяна бойовою славою та народними легендами фортеця. В далекому ХІ столітті вона складалася з Верхнього й Окольного замків, міської оборонної стіни з ворітніми баштами і мостами, оборонних ровів, гребель, заміських валів та башт.
У давні часи Верхній замок стояв на високому пагорбі й омивався з трьох боків річкою Стир, а з четвертого – річкою Глушець. Формою своєю нагадував неправильний трикутник, вершини якого увінчували три вежі: В’їзна, Стирова, Владича.
Слайд № 5
Хлопчик І: В’їзна – найвища і найвеличніша – сягає27 метрів. Її ще називають Надбрамною, бо саме в ній була розташована єдина брама з підйомним мостом, що вела на замкову територію.
Хлопчик ІІ: Стирова вежа отримала свою назву тому, що з її боку протікає річка Стир. Тут колись розміщувалась канцелярія і зберігались документи, зібрані у так званих «городських книгах».
Хлопчик ІІІ: Третя вежа – Владича. Висота її13,5 метрів. Під муром, що з’єднує Стирову і Владичу вежі, знаходиться великий підвал, в якому зберігалися запаси продуктів на випадок ворожого нападу і облоги замку.
Ведуча: Окольний або Нижній замок примикав до Верхнього і обіймав площу в шість разів більшу та мав вісім веж. На його території розміщувалося понад п’ятдесят княжо-панських дворів, православні та католицькі храми.
Читець: Немов зачарована варта присипаних
пилом століть,
Старезна фортеця Любарта на згірку
крутому стоїть.
Німотна, сувора, похмура, в глибокі
закутана сни…
Могли б говорить її мури – о, скільки б
сказали вони!
Герасимюк О. «Повернена юність»
Ведуча: Грандіозні споруди Луцького замку вважаються найпотужнішою оборонною системою Європи ХІV-ХVІІ ст. Фортеця витримала 26 нападів монголо-татар, московського князя Юрія Долгорукого, тривалі облоги та штурми польських і угорських військ, несподівані набіги хитрого ординського воєводи Куремси та жорстокого хана Бурундая.
Але найдивовижніша подія в історії міста описана в «Літописі Руському» (1256 р.) як «Луцьке чудо».
Слайд № 6
Дівчинка: «Мокра дощова осінь 1256 року робила Луцьк з його навколишніми річками та болотами особливо неприступним для великого ординського війська, що підходило до околиць міста.
Лучани, дізнавшись про наближення ворога, зруйнували всі мости і греблі та підготувались до оборони. Завойовники стали обозом навколо міста-острова і почали обстріл неприступної фортеці з каменеметальних машин-пороків.
Непереливки стало мешканцям Луцька. Зібравшись у храмі Іоанна Богослова, що діяв тоді на території Верхнього замку, почали просити у Бога заступництва й допомоги.
І сталося чудо! В День Святого Миколая з боку міста подув сильний вітер, розвернув каміння, яке посипалось на голови завойовників.
Так, із Божою поміччю і при заступництві Святого
Миколая, місто не підкорилось, вистояло і вижило.
З того часу цей святий вважається Ангелом-охоронцем Луцька і ось уже вісім століть оберігає його.»
Звучить музика: Злотник О. Масляна [Звукозапис] / О. Злотник // Музика рідного дому. – К., 2005. – 3СD : зв., 12 см. – СD № 2
Читець І: Це було ще у княжі часи.
Навкруг Луцька стояли ліси.
На Стиру піднялася вода,
А за нею – Куремси орда.
Наче хмари, татари повзли,
За собою пороки везли.
З тих пороків на лучеський стрій
Каміняччя летіло, як рій.
Читець ІІ: Й раптом сталося диво із див,
Що святий Миколай сотворив, –
Чудотворець із неба дмухнув
І каміння назад повернув.
Закричала й побігла орда,
Аж здригнулась холодна вода.
А тоді заспокоївся Стир
І настав несподівано мир.
З того часу й по нинішні дні
Про те диво складають пісні.
І від тоді, завжди пам’ятай,
Покровитель лучан – Миколай.
Гуменюк Н. «Як святий Миколай Луцьк врятував»
Ведуча: Чи знаєте ви, діти, як сьогодні вшановують Святого Миколая у Луцьку?
(діти відповідають)
Ведуча: 23 квітня 2000 року на вул. Кривий Вал поруч із міською радою встановлено пам’ятник Святому Миколаю Чудотворцю – захиснику і покровителю міста Луцька. Його автори: скульптор Ярослав Скакун і архітектор Андрош Бідзіля. На сучасному гербі міста зображено його постать і побудовано Миколаївський храм.
Слайд №7
Ведуча: У центрі замку розкопано залишки найдавнішої з відомих мурованих споруд міста – церкви Іоанна Богослова. Вперше згадується про неї у Галицько-Волинському літописі 1288 року. Протягом століть головна святиня Волинської землі зазнала багатьох грабежів і поступово руйнувалася. А в ХІХ столітті її розібрали.
Масштабні розкопки і детальні дослідження найстарішого храму Луцька розпочалися в 1986 році. Нині руїни церкви покриті куполом і там відкрито невелику експозицію де можна побачити фундамент, залишки старовинних мурів, престол і два підкупольні стовпи. А фрески ХІІІ – ХІV століть зараз уже відреставровані та повернуті Луцькому державному історико-культурному заповіднику.
Збереглася також цегляна гробниця з останками князя Ізяслава Інгваровича, який загинув під час битви з татарами в 1223 році.
Слайд № 8
Ведуча: На замковому подвір’ї бачимо невелику дзвіницю – це початок експозиції музею дзвонів, який налічує близько 50-ти експонатів. Найстаріший з них датується 1647 роком. В музеї є дзвони відлиті в Україні, Росії, Польщі, Австрії, Румунії. Цей музей унікальний, він єдиний в Україні.
Читець: А тепер по линві в гору
Підіймайте з долу дзвін,
Щоб до вільного простору
В царство звуків линув він.
Вище, вище ввись!
Дзвоне, озовись!
Провісти нам згоду щиру,
Голос щастя. Голос миру.
Шіллер Ф. «Дума про дзвони»
Ведуча: У будинку повітової канцелярії і шляхетських судів, який стоїть на місці колишнього князівського палацу, сьогодні можна ознайомитись з експонатами художнього музею. В основі експозиції – шедеври світового мистецтва ХVІ – ХVІІ століть.
Слайди № 9,10
Ведуча: У 1807 р. на місці двору владики побудовано будиночок із колонами. Раніше тут була скарбниця військового відомства, а нині – Музей книги. У
трьох виставкових залах представлені стародруки ХVІІ – ХІХ століть, а також реконструйовані копії верстатів на яких колись друкували книги.
На території Луцького замку під час археологічних розкопок та досліджень знайдено чимало цікавих речей з минулих століть і навіть справжні скарби: старовинні монети (німецькі, польські, литовські), унікальні золоті церковні предмети ХІ-ХІІ століть, глиняний посуд і залишки будівель.
Слайд № 11
Ведуча: Залишаючи Верхній замок, виходимо на територію колишнього Окольного замку. Нині найвеличніша споруда тут – це монастир єзуїтів, який включає костел Св. Петра і Павла та єзуїтську колегію.
Єзуїтська колегія була найвідомішим навчальним закладом міста, славилася багатою бібліотекою старовинних книг, тут часто влаштовувались театральні вистави.
Римо-католицький костел апостолів Петра і Павла, побудований на початку ХVІІ століття, понад 300 років був найвищою будівлею Луцька. Окрасою храму є майстерно вирізьблені дерев’яні скульптури святих Петра і Павла. Тут встановлено орган і, окрім богослужінь, відбуваються концерти органної музики всесвітньовідомих композиторів.
Звучить музика: Бах И. С.Toccata and Fugue in D – moll [Звукозапис] / И. С. Бах // Шедевры мировой классики. – К. : Астра, 2005. – 1СD. : зв., 12 см.
Ведуча: Збереглися унікальні підземелля костелу які відкриті для екскурсій. Кожен, хто сюди потрапить, відчує на собі холодний подих минулих століть.
Давні перекази та легенди розповідають, що під Старим містом існують таємничі підвали, які сполучаються у підземному лабіринті і утворюють мережу переходів та камер. Вони в давнину слугували, можливо, складом, сховищем або шляхом утечі.
Слайд № 12
Ведуча: Ближче до центру старої частини міста височить Свято-Покровська церква. Це найстаріший (ХІV-ХVІІ ст.) нині діючий православний храм побудований ще за часів литовського князя Вітовта. Тут було знайдено образ Святої Богородиці, яка має назву «Волинська Богоматір». Це одна з найдавніших ікон України.
Слайд № 13
Ведуча: Продовжуємо мандрівку історичним Старим містом. На вулиці Драгоманова в двоповерховому будинку з жовтня 1890 до січня 1891 року мешкала сім’я славнозвісної Лесі Українки. Тут 2007 року відкрито кімнату-музей «Лесина вітальня».
Читець: На зеленому горбочку,
У вишневому садочку,
Притулилася хатинка,
Мов маленькая дитинка
Стиха вийшла виглядати,
Чи не вийде її мати.
І до білої хатинки,
Немов мати до дитинки,
Вийшло сонце, засвітило
І хатинку звеселило.
Українка Л. «На зеленому горбочку…»
Слайд № 14
Ведуча: Проходячи далі вулицею, бачимо єдину вежу, яка лишилася від Окольного замку – вежу князів Чарторийських.
Слайд № 15
Ведуча: Прогулюючись старовинними вуличками міста цікаво побувати у аптеці-музеї, що розташована у кам’яниці побудованій наприкінці ХVIII століття. Окрім різноманітних мазей, настоянок, сиропів, тут торгували косметикою, парфумами, хімікатами для фотографій, речовинами для вичинки шкір, сумішами для феєрверків. Воду, що надходила у підвали, газували і теж продавали.
Нині відтворено її старовинний інтер’єр. Чільне місце в торговому залі займає масивний прилавок рецептаря з унікальним касовим апаратом 1902 р. У кабінеті завідувача – бібліотечка рідкісних тепер книг з аптечного ремесла.
Сьогодні ця аптека є музеєм фармацевтичної справи у Луцьку.
Слайд № 16
Ведуча: У північній околиці Старого міста розташований комплекс споруд Луцького православного братства – Хресто-Воздвиженська церква і монастир. Об’єднані у православне братство волинські шляхтичі, духовенство й луцькі міщани побудували цей комплекс на початку ХVII століття для захисту своєї віри, мови і культури від ополячення. Серед членів братства були відомі історичні постатті: митрополит Петро Могила, гетьман Петро Сагайдачний, поет і громадський діяч Данило Братковський, засновниця київської братської школи, меценатка Єлизавета (Галшка) Гулевичівна.
Слайд № 17
Ведуча: На північ від комплексу Луцького братства знаходиться майдан Братський міст. Ще до середини минулого століття тут стояв міст через річку Глушець, що з’єднував давнє місто з поселеннями правого берега Стиру.
Нині цей майдан є містком, по якому можна перейти із древнього, овіяного таємницями і легендами Лучеська у сучасне місто – обласний центр Волині.
Слайд № 18
Читець І: Річка русло прокладала,
Вдаль несла свій водограй
Раптом стихла, засіяла:
– Ах, який чудовий край!
І лісів зелені шати,
І озер небесна синь,
Трав і ягід аромати.
Воля… Вольниця… Волинь…
Читець ІІ: Буду линути тут з миром.
Й раптом вигнулась, як лук.
В тому вигині, над Стиром,
Народився древній Луцьк.
У калиновім намисті,
В тихім сяйві куполів
України славне місто
Піднялось серед лісів.
Читець ІІІ: Синій Стир його мережить,
Вулиці дзвенять нові,
А над замком – горді вежі,
Як суворі вартові.
Вартові ці, мужні й гідні,
Честь хранять і доброту.
Виростає місто рідне,
Разом з ним і я росту.
Я люблю мій Луцьк чудовий,
Гомін вулиць, дзвін пісень.
Він для мене світла доля,
Я – його прийдешній день.
Гуменюк Н. «Я люблю мій Луцьк чудовий»
Звучить музика: Стефанишин М. Пісня про Луцьк [Звукозапис] / М. Стефанишин ; сл. О. Богачук // Пісня мого життя. – Луцьк : Терен, 2006. – 1СD : зв. 12 см.
ВІКТОРИНА
- Яка давня назва Луцька? (Лучеськ)
- Скільки місту років? (927)
- На березі якої річки був побудований Лучеськ? (Стир)
- Яку ще назву має Луцький замок? (Замок Любарта )
- Скільки веж у замку? Їх назва? (Три: В’їзна або Надбрамна, Владича, Стирова)
- Який святий є покровителем міста Луцька? (Святий Миколай)
- Назвіть відому українську письменницю, що жила у будинку на вулиці Драгоманова в кінці ХІХ століття. (Леся Українка)
- Імена яких святих носить римо-католицький костел Луцька?
(Апостолів Петра і Павла)
Список використаної літератури
Бойко І. Стир-місто : нотатки худож., мал., графіка / І. Бойко. – Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2004. – 116 с.
Ворон В. О. Луцьк : силуети міста : ілюстр. нарис / В. О. Ворон. – Л. : Каменяр, 1988. – 30 с. : ілюстр.
Герасимюк О. Побачення з давнім Луцьком : для дітей мол. та серед. шк. віку / О. Герасимюк. – Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2010. – 36 с.
Герасимюк О. Шляхами рідного міста : навч.-пізнавальне вид. /
О. Герасимюк. – Луцьк : Волинська книга, 2007. – 64 с.
Гуменюк Н. Буслик хоче до Світязя : вірші, казки, оповід. про Волинь : для мол. шк. віку / Н. Гуменюк. – Луцьк : Твердиня, 2010. – 64 с. : ілюстр.
Денисюк В. Луцьку-910 років : іст.-краєзнавчий нарис / В. Денисюк. – Луцьк : Надстир’я, 1995. – 64 с.
Мандзюк Ф. У Луцькому замку : путівник / Ф. Мандзюк, В. Окуневич. – Луцьк : Волинянин, 2008. – 175 с.
Мойсіюк К. Луцьк. Прогулянки містом : туристичний путівник / К. Мойсіюк. – Луцьк : Волинська книга, 2007. – 100 с.
Українка Л. коханий мій краю… : поезії / Л. Українка. – Луцьк : Надстир’я, 2001. – 208 с.
***
Злотник О. Музика рідного дому [Звукозапис]. – К., 2005. – 3СD : зв., 12 см. – СD № 2
Живосил. Оріяна. Життя як є [Звукозапис]. – К. : Арт-Меню, 2007. – 1СD : зв., 12 см.
Бах И. С. Шедевры мировой классики [Звукозипис]. – К. : Астра, 2005. – 1СD : зв., 12 см.
Стефанишин М. Пісня мого життя : вокальні твори [Звукозапис]. – Луцьк : Терен, 2006. – 1СD : зв., 12 см.
Слайд-шоу до матеріалу знаходиться на сайті бібліотеки у розділі “Презентації”
http://www.biblioteka.volyn.ua/wp-content/uploads/2012/11/Мандруємо-рідним-Луцьком2.pdf
Матеріал підготувала: О. А. Окунєва – головний методист організаційно-методичного
відділу обласної бібліотеки для дітей
