14 листопада 2017 року – 110 років від дня народження
шведської письменниці-казкарки
Астрід Анни Емілії Ліндгрен
«Чарівниця із Швеції», «сучасний Андерсен», «найяскравіша зірка світової дитячої літератури» – так критики та журналісти називають відому шведську письменницю ХХ століття Астрід Анні Емілію Еріксон (Ліндгрен).
Народилася майбутня письменниця на півдні Швеції, 14 листопада 1907 року в невеличкому містечку Віммербю у фермерській родині. З теплотою і ніжністю Ліндгрен пригадувала батьків, присвятивши їм книгу «Самуель Август Еріксон і Ганна з Гюльта».
Важливою подією в житті маленької Астрід Еріксон стало перше знайомство з дитячою книжкою. До п’яти років дівчинка навіть не знала, що у світі існує друкована література, тому що казки їй розповідала бабуся Іда. Одного разу вона побачила, як дочка служниці читала книжку. Астрід це сподобалося і вона попросила читати їй казки. Особливе враження на неї справили казки Г. Х. Андерсена: «Кресало», «Гидке каченя», «Великий Клаус і маленький Клаус».
У 1914 році батьки записали Астрід Еріксон у народну школу містечка Віммербю. У шкільні роки Астрід встигала вдосталь набігатися після уроків і прочитати багато книжок. Батьки, побачивши інтерес доньки до літератури, почали дарувати їй книжки на Різдво та інші свята. У третьому класі Астрід із захопленням прочитала пригодницькі романи Даніеля Дефо, Фенімора Купера, Марка Твена. Їй подобалися науково-фантастичні романи Жуля Верна і книга Гаррієт Бічер-Стоу «Хатина дядька Тома».
Знайомство Астрід з найкращими творами світової класики принесли плідні результати. На літературну обдарованість дівчини звернула увагу вчителька шведської мови – для прикладу часто зачитувала її роботи на вільну тему. А одного разу, прочитавши оповідання тринадцятирічної Астрід «Життя в нашій садибі», запропонувала їй надіслати твір в міську газету. Незабаром світ побачив першу публікацію майбутньої письменниці.
Закінчивши школу, Астрід вступила до реального училища. Без труднощів виконувала домашні завдання і легко засвоювала шкільні дисципліни. Найкращий результат дівчина продемонструвала у знанні шведської мови. Після закінчення училища працювала у редакції міської газети на посаді коректора.
У вісімнадцять років майбутня письменниця переїхала до Стокгольма. Тут вивчала машинопис та стенографію, згодом працювала у Шведському книготорговельному центрі. У 1928 році Астрід влаштувалася на роботу редактора в Королівське товариство автомобілістів.
1931 року Астрід Еріксон вийшла заміж за Стуре Ліндгрена. Звільнилася з роботи і займалася домашнім господарством. Захопилася написанням історій для дітей. У 1944 році письменниця взяла участь у конкурсі на кращу книгу для дівчаток, який організувало видавництво «Рабен і Шегрен». Її повість «Бритт-Марі облегшує серце» одержала другу премію. Рік потому твір про Пеппі Довгупанчоху зайняв уже перше місце на конкурсі в цьому ж видавництві.
У 1945 році А. Ліндгрен запропоновано посаду редактора дитячої літератури у видавництві «Рабен і Шегрен». Тут вона пропрацювала до виходу на пенсію у 1970 році. Примітно, що саме в цьому видавництві були надруковані майже всі відомі книжки письменниці.
Літературна творчість письменниці була успішною – твори відмічені престижними преміями. У 1958 році Астрід Ліндгрен нагородили медаллю Ганса Крістіана Андерсена – серед усіх дитячих письменників світу тільки у неї єдиної таких нагород дві (1958, 1986 рр.). Крім нагород, які присуджуються суто дитячим письменникам, А. Ліндгрен отримала і ряд премій для «дорослих» авторів, зокрема, засновану Данською академією медаль Карен Бліксен, російську медаль імені Льва Толстого, чилійську премію Габріели Містраль і шведську премію Сельми Лагерлеф. У 1969 році письменниця отримала Шведську державну премію з літератури, а в 1979 році ¬– Міжнародну літературну премію імені Януша Корчака за повість «Брати Лев’яче Серце».
До 90-річного ювілею Астрід Ліндгрен, шведський уряд проголосив жінкою століття, на честь письменниці названо одну із малих планет Сонячної системи. Її благодійницька робота була відзначена Премією миру німецької книготоргівлі за 1978 рік і медаллю Альберта Швейцера за 1989 рік (присуджується американським Інститутом покращення життя тварин). Астрід є також лауреатом Ордену Усмішки. 2002 року урядом Швеції на честь видатної дитячої письменниці заснована премія імені Астрід Ліндгрен, яка присуджується шведським літераторам за досягнення у дитячій літературі.
Тисячі шведських дітей виросли, слухаючи по радіо книги Астрід Ліндгрен в авторському виконанні. Вона була знайома більшості шведів, адже вела на радіо і телебаченні різноманітні вікторини, розмовні програми.
Астрід Ліндгрен створила за своє життя понад сорок повістей. Серед них популярні твори для дітей: «Пеппі Довгапанчоха», «Малюк і Карлсон, який живе на даху», «Еміль із Леннеберга», «Расмус – волоцюга», «Міо, мій Міо!», «Брати Лев’яче Серце», «Роня, дочка розбійника», «Пригоди знаменитого слідчого Калле Блюмквіста», трилогія про Еміля з Леннеберга та інші. І стільки ж «книжок-малюнків», де тексту менше, ніж ілюстрацій для наймолодших читачів.
Книги письменниці видані у 100 країнах світу. 1985 року її визнали найбільш читаючим автором у Швеції – за рік її твори брали в бібліотеках понад два мільйони разів, загальний наклад творів – понад 100 млн. примірників. За підрахунками деяких видавців, книгами А. Ліндгрен можна обхопити земну кулю майже чотири рази, а якщо весь тираж її книг поставити вертикально, то висота книг буде в 175 разів вище за Ейфелеву вежу.
За творами Астрід Ліндгрен знято понад сорок фільмів, телесеріалів, мультфільмів, здійснено більше ста постановок театральних вистав та мюзиклів.
У центрі Стокгольма в лісопарку Ханст є парк, що носить ім’я Астрід Ліндгрен. Письменниця врятувала цей парк від забудови житловими будинками. На цьому місці створили музей казок «Юнібаккен» (у перекладі – «сонячна галявина»). Чарівний потяг везе своїх пасажирів казками письменниці. Мандруючи потягом, ви потрапите до братів Левине Серце, заїдете на хутір до Еміля з Леннеберга, опинитесь в лісі біля Роні, дочки розбійника, зменшитесь до розмірів маленького хлопчика Нільса і злетите над Стокгольмом до будиночка Карлсона, який живе на даху. В музеї можна послухати казку про Пеппі 71-ю мовою світу.
Астрід Ліндгрен була щасливою матір’ю двох дітей, бабусею семи внуків та прабабусею дев’яти правнуків. Дочка письменниці Карін Німан згадувала, що її мати завжди любила бути разом з дітьми і від цього її рідні діти відчували себе дуже щасливими.
До кінця своїх днів А. Ліндгрен не втратила почуття гумору та життєрадісності. На питання, що вона хотіла б отримати на 94-й день народження, вона відповіла: «Мир у всьому світі». 28 січня 2002 році письменниці не стало. Астрід Ліндгрен похована в сімейному склепі у Віммербю разом зі своїми батьками.
ТВОРИ
Ліндгрен А. Діти з Гамірного : повість / А. Ліндгрен ; пер. зі швед. О. Сенюк ; худож. К. Дудник. – Київ : Махаон-Україна, 2012. – 256 с. : іл.
Ліндгрен А. Домовичок Нільс Карлсон : казки / А. Ліндгрен ; пер. зі швед. Г. Кирпа ; худож. К. Міщук. – Київ : Махаон-Україна, 2010. – 112 с. : іл.
Ліндгрен А. Знаменитий детектив Блюмквіст : повісті / А. Ліндгрен ; пер. зі швед. О. Сенюк ; іл. В. Дунаєвої ; обкл. Л. Андрощук. – Київ : Школа, 2006. – 431 с. : іл. – (Дитячий світовий бестселер).
Ліндгрен А. Знаменитий детектив Блюмквіст : повісті / А. Ліндгрен ; пер. зі швед. О. Сенюк ; іл. В. Дунаєвої ; післямова О. Сенюк. – Київ : Школа, 2003. – 431 с. : іл. – (Золота бібліотека видавництва «Школа»).
Ліндгрен А. Карлсон, Пеппі та інші / А. Ліндгрен ; пер. зі швед. О. Д. Сенюк ; обкл. В. Дунаєвої ; іл. Л. Карапетян, І. Ван Німан, В. Дунаєвої. – Київ : Школа, 2010. – 656 с. : іл. – (Шедевр літератури для дітей).
Ліндгрен А. Книжка про Лотту з Бешкетної вулиці / А. Ліндгрен ; пер. зі швед. Г. Кирпа ; худож. О. Продан. – Київ : Махаон-Україна, 2010. – 96 с. : іл.
Ліндгрен А. Малий і Карлсон, що живе на даху : повісті / А. Ліндгрен ; худож. М. Коршунова. – Харків : Septima, 2007. – 496 c. : іл. – (Країна чудес).
Ліндгрен А. Малий і Карлсон, що живе на даху : повісті / А. Ліндгрен ; пер. зі швед. О. Сенюк ; мал. І. Вікланд. – Київ : Веселка, 1982. – 357 с. : іл. – (Бібліотечна серія).
Ліндгрен А. Малий і Карлсон, що живе на даху : повість / А. Ліндгрен ; пер. зі швед. О. Сенюк ; післямова О. Сенюк ; худож. Л. Карапетян, Ю. Бородай. – Київ : Школа, 2000. – 362 с. : іл. – (Золота бібліотека).
Ліндгрен А. Малий і Карлсон, що живе на даху : повість-казка / А. Ліндгрен ; пер. зі швед. ; мал. О. В. Коваля. – Київ : Альтернативи, 1997. – 48 с. : іл. – (TV Казка. Дітям України).
Ліндгрен А. Міо, мій Міо : повість / А. Ліндгрен ; пер. зі швед. О. Сенюк ; іл. С. М. Железняк. – Київ : Школа, 2007. – 128 с. : іл. – (Моя улюблена книжка).
Ліндгрен А. Пеппі Довгапанчоха : повість / А. Ліндгрен ; пер. зі швед. О. Сенюк ; худож. оформ. В. Ковальчук. – Львів : Манускрипт, 1996. – 165 с. : іл.
Ліндгрен А. Пригоди Еміля з Льонеберги : повiсть / А. Ліндгрен ; пер. зі швед. О. Сенюк ; худож. Н. Кучеренко. – Київ : Махаон-Україна, 2010. – 232 с. : іл. – (Золота колекція).
Ліндгрен А. Расмус-волоцюга : повість /А. Ліндгрен ; пер. зі швед. О. Сенюк ; іл. Е. Пальмквіста ; обкл. В. Дунаєвої. – Київ : Школа, 2007. – 144 с. : іл. – (Золота бібліотека видавництва «Школа»).
Ліндгрен А. Роня, дочка розбійника : повість-казка / А. Ліндгрен ; пер. зі швед. О. Сенюк ; худож. А. Мінікаєв. – Київ : Махаон-Україна, 2009. – 232 с. : іл.
Ліндгрен А. Сонячна Галявина : казки / А. Ліндгрен ; пер. зі швед. Г. Кирпа ; худож. К. Лавро. – Київ : Махаон-Україна, 2011. – 80 с. : іл.
Ліндгрен А. Пеппі Довгапанчо / А. Ліндгрен ; пер. зі швед. О. Сенюк ; іл. І. В. Німан. – Київ : Школа, 2007. – 304 с. : іл. – (Моя улюблена книжка).
ПРО ПИСЬМЕННИКА
Більчук М. Ліндгрен Астрід / М. Більчук // Українські та зарубіжні письменники : розповіді про життя і творчість : посіб. / М. Більчук. – Тернопіль, 2007. – С. 213-215.
Брауде Л. Не хочу писать для взрослых!: докум. очерк о жизни и творчестве Астрид Линдгрен / Л. Брауде ; оформ. Д. Плаксина ; фото А. Короля – Л., 1987. – 111 с. : илл.
Денисенко Л. Дитина назавжди (дитинство Астрід Ліндгрен) / Л. Денисенко // Про Анжеліну Ісідору Дункан, Максима Рильського, Ігора Стравінського, Астрід Ліндгрен, Джонні Хрістофера Деппа II / Л. Денисенко ; худож. О. Гаврилова. – Київ, 2008. – С. 78-100. – (Життя видатних дітей).
Костецький А. Не хочу писати для дорослих / А. Костецький // Пригоди славнозвісних книг / А. Костецький ; худож. В. Бариба. – Київ : Початкова школа, 2005. – С. 176-183.
Ліндгрен Астрід // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довід. Т. 2 : Л-Я / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського ; худож. В. Басалига. – Тернопіль, 2006. – С. 56-57.
Меткаф Э.-М. Астрид Линдгрен / Э.-М. Меткаф ; пер. из англ. Т. Доброницкой ; худож. оформ. Андерса Рама. – 2-е изд., испр. – Швеция, 2004. – 41 с.
Хомин І. Казка триватиме вічно (дитинство Астрід Ліндгрен) / І. Хомин // Про Карла Гаусса, Астрід Ліндгрен, Нікколо Паганіні, Каміллу Клодель, Ван Гога, Соломію Крушельницьку / І. Хомин ; худож. Н. Дойчева. – Київ, 2008. – С. 32-50. – (Життя видатних дітей).
*********
Веселі шибеники Астрід Ліндгрен, або За що люблять Карлсона? : до 70-річчя «Пеппі Довгапанчоха», 60-річчя – «Малий і Карлсон, що живе на даху» та 45-річчя «Пригоди Еміля із Льонеберги» : [із збірки «Книга творить людину»] / Національна бібліотека України для дітей // Шкільна бібліотека. – 2015. – № 9. – С. 32-36.
Думанська М. Дитяча книга як об’єкт гендерних досліджень / М. Думанська // Шкільна бібліотека. – 2012. – № 9-10. – С. 41-44.
Квік С. Я. Цикл уроків вивчення А. А. Е. Ліндгрен. «Міо, мій Міо» / С. Я. Квік // Зарубіжна література в школі . – 2016 – № 1-2 (січень). – С. 55-65.
Квятковська Ю. Астрід Ліндгрен «Пеппі Довгапанчоха» / Ю. Квятковська // Всесвітня література в сучасній школі. – 2014. – № 1. – С. 35-37.
Ковальова Т. Про найсильнішу дівчинку на світі : А. Ліндгрен «Пеппі Довгапанчоха» / Т. Ковальова // Зарубіжна література (Шкільний світ). – 2010. – № 14-15 (квітень). – С. 38-39.
Лук’янченко Н. І. Дидактичний матеріал до вивчення повісті Астрід Ліндгрен «Міо, мій Міо» / Н. І. Лук’янченко // Зарубіжна література в школі. – 2017. – № 5-6 (брезень). – С. 64-66.
Малетич Н. «Книжка про Лотту з Бешкетної вулиці» : що читати дітям? / Н Малетич // Ангелятко. – 2012. – № 5. – С. 1б.
Ніколенко О. Астрід Ліндгрен – королева сучасної казки / О. Ніколенко, М. Зуєнко // Всесвітня література в сучасній школі. – 2014. – № 5. – С. 28-29.
Павленко Н. «Я знала, чого хочу і чого – ні…» / Н. Павленко // Країна. – 2017. – № 43. – С. 47-50.
Решетняк О. Хай живуть Веселі Бешкетники! : аналіз та інтерпретація уривків з повісті А. Ліндгрен «Пеппі Довгапанчоха» / О Решетняк // Зарубіжна література (Шкільний світ). – 2010. – № 14-15 (квітень). – С. 40-43.
Сільвестрова І. К. Уроки вивчення твору А. Ліндгрен «Брати Лев’яче Серце» / І. К. Сільвестрова // Зарубіжна література в школі. – 2013. – № 19 (жовтень). – С. 31-38.
Чарівний світ Астрід Ліндгрен : [із збірки «Книга творить людину»] / Національна бібліотека України для дітей ; уклад. Н. Сисоєва // Шкільна бібліотека. – 2012. – № 19-20. – С. 26.
СЦЕНАРІЇ
Білоусова Т. Г. Видатна казкарка – Астрід Ліндгрен : [сценарій літературної вікторини] / Т. Г. Білоусова // Шкільна бібліотека. – 2013. – № 19-20. – С. 44.
Гуцол В. П. «Зірка на ім’я Ліндгрен» / В. П. Гуцол // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2015. – № 10. – С. 27-30.
Назарчук О. І. Мандрівка до загадкової країни Читалії : [інсценізація «Пеппі Довгапанчоха»] / О. І. Назарчук // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2014. – № 12. – С. 36-40.
Самчук Т. Поки є діти – будуть і казки : [про життя і творчість А. Ліндгрен] / Т. Самчук // Зарубіжна література (Шкільний світ). – 2009. – Число 13-14. – С. 9-12.
Черезова І. О. Калле Блюмквіст та його друзі : шкільний театр / І. О. Черезова // Шкільна бібліотека. – 2013. – № 15-16. – С. 94-100.
WEB-БІБЛІОГРАФІЯ
Астрід Ліндгрен [Електронний ресурс] // Біографії : [веб-сайт].– Режим доступу : https://biography.com.ua/pismenniki/astrid-lindgren.html. – Заголовок з екрану.
Астрід Ліндгрен [Електронний ресурс] // Вікіпедія : [веб-сайт]. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/Астрід_Ліндгрен. – Заголовок з екрану.
Астрід Ліндгрен [Електронний ресурс] // Український центр: [веб-сайт]. – Режим доступу : http://www.ukrcenter.com/Література/42108/Астрід-Ліндгрен/Біографія. – Заголовок з екрану.
Астрід Ліндгрен біографія скорочено [Електронний ресурс] // DOVIDKA.BIZ.UA: [веб-сайт]. – Режим доступу : http://dovidka.biz.ua/astrid-lindgren-biografiya-skorocheno/. – Заголовок з екрану.
Підготувала: провідний бібліограф відділу інформаційних технологій та бібліографії Юхта М. М.