Народилася майбутня письменниця 28 квітня 1941 року у місті Києві в родині службовців. Батьки загинули під час Другої світової війни. Маленьку Ірину взяли під опіку дідусь та бабуся, які проживали у місті Звенигородці на Черкащині. Згодом з новою родиною вона переїхала до Києва.
Під час навчання у середній школі захоплювалася літературою. Вірші почала писати у молодшому шкільному віці. Вперше вони були опубліковані у газеті «Київська правда».
У 1958 році Ірина Жиленко закінчила вечірню середню школу, працюючи вихователькою дитячого садка. Вступила на вечірнє відділення філологічного факультету Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Професійно займалася вокалом в університетській оперній студії та аматорському хорі при Київській консерваторії, танцювала у ансамблі, гарно малювала. Була членом Клубу Творчої молоді, Спілки письменників України, виступала на літературних вечорах. Вийшла заміж за українського письменника-романіста Володимира Дрозда.
Після закінчення університету (1964 рік) працювала у редакціях газет «Молодь України», «Літературна Україна» і журналу «Ранок». Цей рік ознаменувався важливою подією в житті Ірини Жиленко: вийшли друком одразу дві її книжки – збірка віршів для дітей «Достигають колосочки» та нариси «Буковинські балади». Вже наступного року опублікована поетична збірка «Соло на сольфі», яка спричинила дискусію у пресі. В той час літературознавці негативно оцінили творчість Ірини Володимирівни. Перш за все тому, що вона не відповідала ідеологічним настановам. Поетесу цікавили питання родинних стосунків, моральні та загальнолюдські проблеми. А її чоловік із перших кроків у літературі тяжів до філософських узагальнень, фантастики та до соціально-правдивих тем. Через це родина Дроздів-Жиленко зазнавала утисків, результатом яких було «заслання» до армії Володимира Дрозда, звільнення з роботи Ірини Жиленко, часткова заборона друку творів подружжя.
Незважаючи на це, світ побачили близько двадцяти книг авторки, зокрема: «Автопортрет у червоному» (1971), «Вікно у сад» (1978), «Концерт для скрипки, дощу і цвіркуна» (1979), «Дім під каштаном» (1982), «Ярмарок чудес» (1982), «Збулося літо» (1983), «Дівчинка на кулі» (1987), «Чайна церемонія» (1990), «Вечірка у старій винарні» (1994), «Пори року» (1999), а також збірки поезії «Євангеліє від ластівки» (2006), Світло вечірнє (2010) тощо.
Для дітей вийшли друком збірки повістей «Двічі по два дорівнює кульбабці» (1983) і «Новорічна історія про двері, яких нема, і про те, як корисно іноді помилитися номером» (1986), збірки дитячих віршів «Вуличка мого дитинства» (1979), «Казки буфетного гнома» (1985).
З 1997 року та впродовж наступних десяти років у журналі «Сучасність» письменниця опублікувала свої спогади та листи під назвою «Homo Feriens» («Людина святкуюча»), які видані єдиною книгою у 2011 року (видавництво «Смолоскип»).
У 1987 році за книгу віршів «Дівчинка на кулі» Ірина Жиленко нагороджена літературною премією імені Володимира Сосюри. 1995 року за збірку прози «Вечірка у старій винарні» їй присуджено Національну премію імені Тараса Шевченка. За вагомий особистий внесок у розвиток української літератури, багаторічну плідну творчу діяльність письменницю нагороджено орденом княгині Ольги III ступеня (2001). За активну участь у культурному житті та за книгу спогадів «Homo Feriens» у 2012 році вона удостоєна премії імені Василя Стуса.
Померла Ірина Володимирівна Жиленко 3 серпня 2013 року у місті Києві.
КНИГИ АВТОРКИ
Жиленко І. В. Вибране : поезії / І. В. Жиленко. – Київ : Дніпро, 1990. – 334 с.
Жиленко І. В. Вночі, коли ти спиш… / І. В. Жиленко ; худож. О. Гапей. – Київ : Махаон-Україна, 2000. – 18 с. : іл. – (Прочитай мені вірш).
Жиленко І. В. Вуличка мого дитинства : вірші / І. В. Жиленко ; мал. Н. Левчишиної. – Київ : Веселка, 1979. – 32 с. : іл.
Жиленко І. В. Двічі по два дорівнює кульбабці : майже казкова повість / І. В. Жиленко ; мал. І. Михайлової-Родіної. – Київ : Веселка, 1983. – 116 с. : іл.
Жиленко І. В. Євангеліє від ластівки : вибр. твори / І. В. Жиленко ; передм. М. Жулинського. – Київ : Пульсари, 2006. – 486 с. : портр.
Жиленко І. В. Новорічна історія про двері, яких нема, і про те, як корисно іноді помилитися номером : повість-казка / І. В. Жиленко ; мал. О. Гуріної. – Київ : Веселка, 1986. – 126 с. : іл.
* * * * *
Жиленко І. В. Заплутаний віршик : самчитайлик / І. В. Жиленко ; мал. Л. Горошко // Джміль. – 2017. – № 1. – С. 32.
ЛІТЕРАТУРА ПРО ПИСЬМЕННИЦЮ ТА ЇЇ ТВОРЧІСТЬ
Жиленко Ірина Володимирівна // Усі письменники і народна творчість : довідник / Н. І. Черсунова [та ін.]. – Київ, 2007-2008. – С. 119-122.
Жулинський М. Та, що молиться Богові віршами : [Ірина Жиленко] / М. Жулинський // Українська література. Творці і твори / М. Жулинський. – Київ, 2011. – С. 1118-1133.
Ірина Жиленко // 120 розповідей про письменників / Я. Кодлюк, Г. Одинцова. – Київ, 2006. – С. 49.
Ірина Жиленко // Дивосвіт «Веселки» : антол. л-ри для дітей та юнацтва : в 3 т. Т. 3 : українська література / упоряд. Б. Й. Чайковський та ін. – Київ, 2005. – С. 459.
Ірина Жиленко // Історія української літератури ХХ століття : у 2 кн. Кн. 2. Ч. 2 : (1960-1990-ті рр.) / В. Г. Дончик [та ін.] ; за ред. В. Г. Дончика. – Київ, 1995. – С. 163-166.
Ірина Жиленко // Усі українські поети / упоряд. Ю. І. Хізова, В. В. Щоголева. – Харків, 2008. – С. 85-91.
Павленко М. Сонячні секрети Іринки Жиленко / М. Павленко // Марина Павленко про Павла Тичину, Надію Суровцову, Василя Симоненка, Василя Стуса, Ірину Жиленко. – Київ, 2009. – С. 95-117.
Якубовська М. У затінку квітучого бузку… : (літературний портрет Ірини Жиленко) / М. Якубовська // У дзеркалі слова : есеї про сучасну українську літературу / М. Якубовська. – Львів, 2005.– С. 445-452.
* * * * *
Боліла А. Та, що молиться Богові віршами : до 70-річчя від дня народження І. В. Жиленко (1941) / А. Боліла // Календар знаменних і пам’ятних дат. – Київ, 2011. – № 2. – С. 49-60.
Головченко Н. Премія «Глиняний кіт-2018» оголосила список лауреатів : нагородження авторів найпомітніших книжкових видань 2017 року «Літературні підсумки «Глиняний кіт» відбулося 12 квітня 2018 року / Н. Головченко // Культура і життя. – 2018. – 20 квітня. – С. 10.
Губська О. «Вірші мої, недосяжні для тьми, будуть відлунювать сонце!» : урок за творчістю Ірини Жиленко / О. Губська // Дивослово. – 2016. – № 12. – С. 5-9.
Дроздовський Д. «Померли всі слова…». На смерть інфанти : [Ірина Жиленко] / Д. Дроздовський // Дивослово. – 2013. – № 9. – С. 62-63.
Жулинський М. «Японських поезій розгорнутий том…» : Ірина Жиленко : містичне просвітлення душі / М. Жулинський // Літературна Україна. – 2020. – № 11-12, 28 березня. – С. 8-9.
Ірина Жиленко // Літературна Україна. – 2013. – № 30, 8 серпня. – С. 2.
Малюта І. З діагнозом на роздвоєння : аж ніяк не гадав, що в своїх публікаціях про інакодумців доведеться одного разу ставити за приклад цю письменницю. Хоча Ірина Жиленко належить до дисидентів – об’єктів моїх досліджень / І. Малюта // Літературна Україна. – 2018. – № 40, 1 листопада. – С. 7.
Марченко І. Названі імена лауреатів премії «Глиняний кіт» / І. Марченко // Літературна Україна. – 2018. – № 15, 19 квітня. – С. 2.
Павленко М. Чотири стихії буття Ірини Жиленко / М. Павленко // Дивослово. – 2011. – № 7.– С. 41-44.
Сверстюк Є. Срібний дзвіночок тих літ / Є. Сверстюк // Літературна Україна. – 2013. – № 31, 15 серпня. – С. 3.
Слабошпицький М. Планета рідного дому : Ірина Жиленко / М. Слабошпицький // Українська літературна газета. – 2020. – № 10, 22 травня. – С. 16-17.
Сулима В. «Жила я просто, ясно, тихо…» : до ювілею Ірини Жиленко / В. Сулима // Дивослово. – 2011. – № 4. – С. 49-56.
У бібліотеці читацьких задоволень : «Двічі по два дорівнює кульбабці». Ірина Жиленко : [із збірки «Книга творить людину»] / Національна бібліотека України для дітей // Шкільна бібліотека. – 2015. – № 2. – С. 76-78.
Чистяк Д. Світло незахідне Ірини Жиленко / Д. Чистяк // Київ. – 2011. – № 6. – С. 174-176.
ВЕБЛІОГРАФІЯ
Біографія Ірини Жиленко [Електронний ресурс] // OnlyArt : [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://onlyart.org.ua/biographies-poets-and-writers/zhylenko-iryna-biografiya/. – Назва з екрану. – Дата звернення: 20.04.2021.
Жиленко Ірина [Електронний ресурс] // Персональний сайт Іванни Склярової : [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://ivanna-site.in.ua/poeziia-ta-proza-6-klas/zhylenko-iryna. – Назва з екрану. – Дата звернення: 20.04.2021.
Жиленко Ірина Володимирівна [Електронний ресурс] // Вікіпедія : [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/Жиленко_Ірина_Володимирівна. – Назва з екрану. – Дата звернення: 20.04.2021.
Підготувала: в. о. зав. відділу інформаційних технологій та бібліографії Л. Данилюк
