Іван Білик – український письменник, поет, публіцист і громадський діяч. Народився 1 березня 1930 року в селищі Градизьк на Полтавщині в сім’ї священника. «Моя бабця, мамина мати, була із роду Котляревських, авторові «Енеїди» вона доводилася правнукою», – писав у спогадах Іван Білик. Дитиною пережив жахливі роки сталінського голодомору-геноциду.
До вступу в університет майбутній письменник кілька років вчителював в сільських школах Чернігівщини, викладав німецьку мову, фізику і фізкультуру, адже спроби вступити до вищого навчального закладу були невдалими. За кілька років самотужки досконало вивчив болгарську мову. У 1956 році вступив до Київського університету на факультет журналістики.
Після завершення навчання Іван Білик працював у редакціях журналів «Дніпро», «Вітчизна» та газет «Робітнича газета», «Молодь України», «Літературна газета», які були важливими майданчиками для публікації власних творів і перекладів. Завдяки роботі І. Білик мав змогу зустрічатися з багатьма видатними письменниками й діячами культури, що впливало на його творче зростання.
Юність Івана Білика припала на період Другої світової війни та повоєнної відбудови – він був свідком важких подій, що значною мірою вплинули на його подальший життєвий шлях і творчість. Це вплинуло на формування світогляду майбутнього письменника, загартувало характер, сприяло формуванню інтересу до історії та культури України.
Перші літературні спроби Івана Білика були пов’язані з поезією, але вже на початку 1950-х років він почав активно писати в жанрі прози. Ще будучи студентом у 1960 році він написав свій перший роман «Яр».
Іван Білик багато перекладав з творів болгарських письменників (Е. Коралова, Е. Станева, П. Вежинова, А. Гуляшки, І. Давидкова, І. Петрова, К. Калчева, Б. Димитрової, Б. Райнова, М. Марчевського та ін.).
З 1967 р. – член Спілки письменників України.
Автор найсенсаційніших українських історичних романів радянських часів – «Меч Арея« (1972) й «Похорон богів» (1986).
Відразу після видання обидві книги стали бестселерами. Утім, «Меч Арея» у 1972 р. заборонили та вилучили з бібліотек, а нерозпродані примірники – з книгарень. Однак встигли знищити 5 тисяч примірників із 65 тисяч накладу. Книжка поширювалася «з рук у руки», але була перевидана за кордоном – у Канаді, Америці, Великобританії та інших країнах. На теперішній час роман «Меч Арея» «витримав» 15 перевидань (в т.ч. 9 – за кордоном).
Івана Білика за роман «Меч Арея» піддали гострій критиці, цькуванню в пресі, позбавили роботи та права друкуватися. Письменник змушений був звільнитися з роботи в редакції «Літературна Україна» та 3,5 роки був безробітним. Лише 1976 р. йому вдалося влаштуватися в редакцію часопису «Всесвіт» на посаду «секретар-друкарки».
У своїх творах І. Білик приділяв увагу важливим історичним темам, розповідаючи про національну історію, героїв і видатних постатей. Найбільшої популярності письменнику принесла серія історичних романів, де він досліджував історію України, зокрема середньовіччя та козацьку добу. Зокрема, роман «Погоня» розповідає про боротьбу українських козаків за незалежність, а «Буремний шлях» — про події на початку ХХ століття.
Перу Івана Білика належать романи: «День народження Золотої рибки» (1977), «Земля Королеви Мод» (1982), також історична трилогія про скіфів: «Дикі білі коні» (1989), «Цар і раб» (1992), «Не дратуйте грифонів» (1993).
І. Білик не лише був літератором, а й активним громадським діячем. Він виступав за відновлення традицій української нації, за розвиток культури й освіти. Його позиція щодо національного відродження була дуже вагомою в інтелектуальних колах того часу.
Лауреат Державної премії імені Т. Г. Шевченка за історичний твір «Золотий Ра» (1991), Всеукраїнської літературної премії за найкращий роман року «Не дратуйте грифонів» (1993), літературної премії імені М. Старицького (1994), відзнаки «Золотий письменник України» (2012).
Твори Івана Білика введені у програму з української літератури для 10-го класу середньої школи.
Іван Білик продовжував писати до кінця свого життя. Він активно працював, вчив молодь та дбав про збереження історії української літератури. Помер 27 листопада 2012 року, похований у Києві на Лісовому кладовищі.
У 2019 році на честь Івана Білика перейменовано Яблуневу вулицу у Києві.
Твори письменника мають важливе значення для збереження національної пам’яті, вони досліджують глибокі соціально-політичні питання, пов’язані з історією України, її боротьбою за незалежність.
ТВОРИ ПИСЬМЕННИКА
Білик І. І. Меч Арея : роман, напис. літа Божого 1970 і видрук. у Києві літа Божого 2004 / І. І. Білик ; вступ. сл. О. Апанович. – 2-е вид. – Київ : Веселка, 2004. – 432 с. : іл.
Білик І. І. Меч Арея : роман / І. І. Білик ; вступ. сл. О. Апанович ; худож. оформ. П. Починка. – Київ : А.С.К., 2008. – 384 с.
Білик І. І. Меч Арея : роман, напис. літа Божого 1970 і видрук. у Києві літа Божого 2003 / І. І. Білик ; вступ. сл. О. Апанович . – Київ : Веселка, 2003. –431 с. : іл.
Білик І. І. Не дратуйте грифонів : іст. роман / І. І. Білик ; передм. П. А. Загребельного. – Київ : Редакційно-видавничий відділ «Заповіт»: МГП «Інформ ВТ сервіс», 1993. – 304 с. : іл. – (Український історичний роман)
Білик І. І. Похорон богів : іст. роман / І. І. Білик. – Київ : А.С.К., 2006. – 479 с.
Білик І. І. Похорон богів : роман / І. І. Білик. – Київ : Дніпро, 1988. – 566 с. – (Романи й повісті).
Білик І. І. Похорон богів : роман / І. І. Білик. – Київ : Радянський письменник, 1986. – 574 с.
Білик І. І. Яр : роман / І. І. Білик ; передм. А. Г. Шпиталь. – Київ : Грамота, 2008. – 782 с. – (Бібліотека Шевченківського комітету).
ПРО ПИСЬМЕННИКА
Україна. Наука і культура : [щорічник]. Вип. 25 / АН УРСР ; Товариство «Знання» України ; редкол.: О. Білаш, П. Загребельний, Ю. Кондуфор [та ін.] ; гол. ред. О. Сергієнко. — Київ, 1991. — 400 с. : фот. — 32500 пр.
Гром’як, Роман Теодорович. Історія української літературної критики (від початків до кінця 19 століття) : Посіб. для студ. гуманіт. ф-тів вищ. навч. закл. / Гром’як, Роман Теодорович. — Тернопіль : Підручники і посібники, 1999. — 223 с.
Іван Білик // Дивосвіт «Веселки» : антол. л-ри для дітей та юнацтва в 3 т. Т. 3 : Українська література / упоряд. та біобібліогр. довід. Б. Й. Чайковського та ін.; худож. оформ. М. Пшінки. – Київ : Веселка, 2005. – С.
Білоус Х. В. Українська література : нестандартні уроки: 5-6, 10-11 кл. / Білоус, Христина Вацлавівна. – Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 1998. – 32 с. – (Бібліотека вчителя).
*******
Кравець О. Згадуючи Івана Білика… / О. Кравець ; спілкувалася З. Артюшенко // Літературна Україна. – 2020. – № 5-6, 15 лютого. – С. 11.
Кравченко І. Лицарство сьогодення : до 90-річчя з дня народження Івана Білика / І. Кравченко // Українська літературна газета. – 2020. – № 5, 13 березня. – С. 4.
Криворотенко О. «Життя – всього лиш низка варіантів» : проблема вибору в романі Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» : 10 клас / О. Криворотенко // Дивослово. – 2019. – № 9. – С. 17-20.
Оповідач про скіфів : 1 березня – 90 років від дня народження Івана Білика // Шкільна бібліотека. – 2020. – № 2. – С. 8-9.
Сопронюк О. Золота пам’ять: Іван Білик : посутні уроки майстра. Рублений спогад / О. Сопронюк // Українська літературна газета. – 2016. – № 13, 8 лип. – С. 18-19.
ЕЛЕКТРОННІ РЕСУРСИ
Білик Іван Іванович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Білик_Іван_Іванович. – Назва з екрана. – Дата звернення: 05.02.2025.
Білик Іван Іванович [Електронний ресурс] // Укрліб : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.ukrlib.com.ua/bio/printit.php?tid=1508. – Назва з екрана. – Дата звернення: 05.02.2025.
Іван Білик: коротка біографія [Електронний ресурс] // Освіта.ua : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://osvita.ua/school/biography/91047/. – Назва з екрана. – Дата звернення: 05.02.2025.
Підготувала: зав.відділом інформаційних технологій та бібліографії Алла Потрапелюк
