Петро Петрович Гулак-Артемовський увійшов в історію української літератури, як один із визначних поетів передшевченківської доби, якого вважають фундатором нового українського письменства.
Народився 27 січня 1790 р. у містечку Городище на Київщині (зараз Черкаська обл.) в багатодітній родині священника. Батько, Петро Патрикійович, походив із стародавнього козацького роду, родоначальником якого був Іван Гулак – генеральний обозний гетьмана Петра Дорошенка.
Початкову освіту Петро отримав удома, батько навчав дітей самотужки. В одинадцять років хлопець вступив до бурси, а згодом продовжив навчання в Київській академії (1801-1814). Юнак отримав ґрунтовні знання з історії, філософії, досконало оволодів латинською, французькою та німецькою мовами. Не закінчивши повного курсу навчання (1813) учителював у приватних пансіонах Бердичева, у сім’ях польських поміщиків на Волині. У цей час він посилено займався самоосвітою, поглиблюючи знання в польській та французькій мовах.
Перші літературні спроби П. Гулака-Артемовського припадають на період навчання та перебування на Волині. 1813 року написав поетичний твір за поемою Нікола Буало «Налой», який пізніше був знищений самим автором (зберіглося лише два рядки).
У 1817 році Петро Гулак-Артемовський переїхав до Харкова і став студентом словесного (історико-філологічного) факультету Харківського університету. У цьому ж році почав друкуватися в журналі «Український вісник», де були опубліковані його переклади класиків світової літератури: Жана Жака Руссо, Джона Мільтона, Адама Міцкевича, Йоганна Вольфганга Гете, Горація та інших.
Найціннішу частину творчого доробку письменника становлять передусім байки та балади, які відіграли важливу роль у процесі становлення й розвитку української літератури в перші десятиліття XIX сторіччя.
У 1818 році у часописі «Український вісник» вийшла друком байка-казка «Пан та собака», написана за мотивами байки польського письменника І. Красіцького. Вона була однією із найгостріших творів української літератури і відіграла помітну роль в розвитку жанру байки в Україні.
Водночас з байками, Петро Гулак-Артемовський створив перші в українській літературі зразки балад у романтичному дусі — «Твардовський» та «Рибалка» (1827), які були надруковані у журналі «Вісник Європи».
Найпліднішими у творчості письменника були 20-ті роки XIX ст. У цей період опублікував байки: «Справжня добрість» (1817), «Солопій та Хівря», «Тюхтій та Чванько» (1819), «Дурень і Розумний», «Цікавий і Мовчун» (1820), «Батько та Син», «Рибка», «Дві пташки в клітці» (1827). В чосописі «Вісник Європи» виходять друком два переспіви Горацієвих од – «До Пархома», «До мельпомени» (1827).
Окрім письменницького дару, П. Гулак-Артемовський володів унікальними лекторськими навичками. З 1818 року Петро Петрович працював викладачем французької і польської мови в Харківському інституті шляхетних дівчат, згодом – завідуючим навчальним відділом у Полтавському інституті шляхетних дівчат. Через два роки склав випускні іспити за факультетний курс на здобуття магістра. У 1821 році П. Гулак-Артемовський захистив дисертацію і у 1828 р. став професором історії. Протягом 1831-1834 рр. читав лекції з історії, статистики та географії, його заслугою було відкриття однієї з перших в Україні кафедри історії літератури слов’янської мови у Харківському університеті (1835). Вона стала важливим чинником розвитку слов’янознавства в країні. 1838-1841 рр. П. Гулак-Артемовський обіймав посаду декана словесного факультету Харківського університету, а з 1841 по 1849 – ректора. У 1855 році був обраний почесним членом Харківського університету.
В останні роки письменник написав ряд ліричних медитацій в народнопісенному дусі (жодна з них за життя автора не друкувалася) – «Не виглядай, матусенько, в віконечко», «До Любки» «Моїй дружині» (1856), «Синові моєму», «Текла річка невеличка» (1857).
Помер Петро Гулак-Артемовський у Харкові 13 жовтня 1865 року на 76-му році життя, похований на Івано-Усікновенському цвинтарі, але в 1970-х роках кладовище знищили і на його місці облаштували Молодіжний парк. Могила П. Гулака-Артемовського – одна з небагатьох, що збереглася.
Краща частина поетичної спадщини митця назавжди ввійшла до скарбниці українського художнього слова, її нині називають «веселим смутком мудреця».
Більшість творів Петра Гулака-Артемовського тривалий час залишалася в рукописах і побачили світ лише після його смерті зусиллями О. Кониського, Д. Багалія, О. Потебні, Ю. Романчука, В. Доманицького. Зокрема, в 1877 році в Києві вперше видано збірку, під назвою «Кобзар П. П. Артемівського Гулака».
На честь 213-річчя від дня заснування Харківського національного університету встановлено пам’ятник Петру Гулаку Артемовському скульптором Олександром Рідним.
Твори
Гулак-Артемовський П. Вибране : вірші, балади, байки / П. Гулак-Артемовський ; упоряд. та передм. Б. Деркача. – Київ : Веселка, 1980. – 144 с.
Гулак-Артемовський П. Поезії / П. Гулак-Артемовський ; худож. Г. С. Зубковський. – Київ : Дніпро, 1989. – 262 с.
Гулак-Артемовський П. Поетичні твори / П. Гулак-Артемовський ; упоряд. і приміт. М. М. Павлюка ; вступ. ст. П. М. Федченка. – Київ : Наукова думка, 1984. – 606 с.
Гулак-Артемовський П. Твори / П. Гулак-Артемовський ; вступ. ст., І. Я. Айзенштока ; мал. Ю. В. Северіна. – Київ, 1970. – 127 с. : іл., портр. – (Шкільна бібліотека).
Гулак-Артемовський П. Твори / П. Гулак-Артемовський ; упоряд. Б. А. Деркача ; худож. Б. Й. Бродський. – Київ : Дніпро, 1978. – 159 с.
**********
Гулак-Артемовський П. [Добірка творів] / П. Гулак-Артемовський // Шкільна бібліотека. – 2017. – № 6. – С. 8.
Література про письменника
Гулак-Артемовський Петро // Дивосвіт «Веселки» : антол. л-ри для дітей та юнацтва в 3 т. Т. 1 : українська література / упоряд. та бібліогр. довідка Б. Й. Чайковського та ін. ; худож. оформ. М. С. Пшінки. – Київ, 2004. – С. 121-126.
Гулак-Артемовський Петро-Петрович // Усі письменники і народна творчість : довід. / Н. Черсунова, Р. Рутько, О. Козир [та ін.]. – Київ, 2007-2008. – С.92-93.
Демиденко П. Поборник гідності людини / П. Демиденко // З плеяди славетних : літературозн. етюди / П. Демиденко. – Львів, 1999. С. 9-10.
Петро Гулак-Артемовський // Видатні постаті в історії України IX-ХIХ ст. : короткі біографічні нариси / В. І. Гусєв та ін. – Київ, 2002. – С. 253-255.
Петро Гулак-Артемовський // Історія української літератури : перші десятиріччя XIX ст. / за ред. П. П. Хропка. – Київ, 1992. – С. 201-224.
Петро Гулак-Артемовський // Історія української літератури ХIХ століття у 3 кн. Кн.1 : перші десятиріччя ХIХ ст. / за ред. М. Т. Яценка. – Київ, 1995. – С. 137-151.
Петро Гулак-Артемовський // Література України : фольклор. Літописи. «Історія Русів». Л-ра 17-18 ст. Л-ра 19-20 ст. «Розстріляне відродження». Письменники діаспори / авт.-упоряд. В. М. Скляренко, Я. О. Батій ; худож.-іл. Г. В. Беззубова. – Харків, 2006. – С. 101-103. : іл. – (Дитяча енциклопедія).
Петро Гулак-Артемовський // Українська література для дітей : хрестоматія / упоряд. О. Грачковська. – Київ, 2011. – С. 14-18.
Петро Гулак-Артемовський // Усі українські поети / упоряд. Ю. І. Хізова, В. В. Щоголева. – Харків, 2008. – С. 67-72.
Петро Гулак-Артемовський // Шляхи сподівань : укр. л-ра кінця XVIII – поч. XX ст. / упоряд., передм. В. І. Шкляра ; худож. Є. Андрусенко. – Київ, 2006. – С. 83-94. – (Шкільна бібліотека. Українська література).
*******************
27 січня – 230 років від дня народження Петра Гулака-Арьемовського (1790-1865), українського письменника, перекладача і поета : історія в особах : український календар // Позакласний час. – 2019. – № 12. – С. 10-12.
Байкар-новатор : до 225-річчя від дня народження П. П. Гулака-Артемовського // Календар знаменних і пам’ятних дат. – Київ, 2015. – № 1. – 2014. – С. 31-38.
Прадійчук О. Без байки світ цей був би гіршим… : позакласний захід зі світової літератури : 6 клас / О. Прадійчук // Всесвітня література в сучасній школі. – 2014. – № 11. – С. 44-53.
Електронні ресурси
Біографія Петра Гулака-Артемовського [Електронний ресурс] // УкрЛіб : [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.ukrlib.com.ua/bio/author.php?id=53#google_vignette. – Назва з екрану. – Дата звернення: 13.12.24.
Гулак-Артемовський біографія скорочено [Електронний ресурс] // Dovidka.biz.ua : [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://dovidka.biz.ua/gulak-artemovskiy-biografiya-skorocheno/#google_vignette. – Назва з екрану. – Дата звернення: 16.12.24.
Гулак-Артемовський Петро Петрович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/.Гулак-Артемовський._Петро_Петрович. – Назва з екрану. – Дата звернення: 17.12.24.
Петро Гулак-Артемовський – другий після Котляревського [Електронний ресурс] // Uain.press : [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://uain.press/blogs/petro-gulak-artemovskyj-drugyj-pislya-kotlyarevskogo-1160951#google_vignette/. – Назва з екрану. – Дата звернення: 17.12.24.
Підготувала: головний бібліограф відділу інформаційних технологій та бібліографії Оксана Ребрина